До уваги наших читачів пропонуємо прослідкувати
історію часопису по роках та по матеріалах, які друкувалися
від перших чисел до 100-го.
1996 рік
Перший номер «Стягу» вийшов на 6-ти сторінках.
У ньому вміщено: Новини, Слово до читача, передрук статті Михайла
Слабошпицького з «Час» №18/96 «Українська душа Ярослава Шепелявця»,
Подяка (від вдячних семінаристів за бібліотеку, яка стала базовим
бібліотечним фондом Семінарії Святої Софії), Календар травня,
«Реформація в країнах і особах», стаття Наталі Кузів «Спасімо
самих себе, спасаючи незахищених» (про проблему абортів), привітання
зі святом Трійці від Редакції «Стягу», Витяг з Катехізису Доктора
Мартіна Лютера, Реклама передачі «Лютеранська Хвиля» на радіо
ПРОМІНЬ (редактор і ведучий В’ячеслав Горпинчук).
Засновником «Стягу» була релігійна громада УЛЦ, м. Тернопіль
(голова громади Горпинчук В’ячеслав). Реєстраційне свідоцтво
ТР №192.
Головний Редактор: В’ячеслав Горпинчук
Відповідальний редактор: Тарас Коковський
Редактор: Василь Коршак.
Перший «Стяг» вийшов накладом 500 примірників, друкувався у
приватній друкарні підприємця Арсена Монастирського — «Горлиця».
Підготувала Анжела Горпинчук
Стяг/число 1 (01) травень 1996
ПЕРША СТАТТЯ «СТЯГУ»
Підніміть стяг на горі лисій, кликніть воєнним кличем, махніть
рукою, щоб увіходили вони крізь княжі брами! (Ісаї 13:2)
Коли наші духовні отці-попередники зорганізували Українську
Євангельську Церкву Ауґсбурзького віросповідання 64 роки тому,
вони також вирішили видавати церковний часопис, який би представляв
Біблійні і богословські думки того часу.
Називався цей часопис по-простому — «Стяг».
Як християни, ми також повинні мати стяг, і це Ісус Христос
і Його хрест, на якому Він страждав і помер за гріхи світу.
Цей стяг проголошує Божу перемогу перед ворогами Христовими
і Його Церквою, до якої ми належимо.
Нині в Україні, як і в часи Ісаї, ми піднімаємо воскреслий стяг
Української Лютеранської Церкви на лисій і спустошеній горі-Україні,
звідки його буде видно на всі боки, проголошуючи негайне запрошення
святкувати Христову перемогу над Його ворогами і нашими ворогами
— гріхом, смертю і дияволом.
Ми щиро запрошуємо вас прочитати цей, як ми молимося, один з
багатьох майбутніх випусків, перший номер «Стягу». Слава Ісусу
Христу!
Єпископ Української
Лютеранської Церкви.
Пр. Ярослав Шепелявець+
Дорогий Читачу!
Нарешті, продовжуючи започатковане «Українським Лютеранином»
у 1994 році, ми випускаємо в світ перше число часопису Української
Лютеранської Церкви – «Стяг». У ньому ми розповідатимемо Тобі
про події церковного життя, новинки книговидання, минуле і сучасне
Реформації, з огляду на те, що наша головна мета, — проповідування
Божого Слова. Чекатимемо Твоїх відгуків, листів, пропозицій.
З повагою до тебе, Редакція.
ДЯКУЄМО!
Семінарія Святої Софії щиро дякує Єпископові Ярославу Шепелявцю
за гарну книгозбірню з колекції п. Білана (США). Тепер студенти
Семінарії мають можливість українською мовою читати літературу,
котра стане для них добрим помічником у навчанні.
Стяг/число 2 (02) червень 1996
Лютеранська Семінарія Святої Софії
Вже другий рік у Тернополі діє Семінарія Святої Софії — духовний
центр усього українського лютеранства. Історія Лютеранської
Церкви в Україні, за свідченням Михайла Грушевського, сягає
Х ст. Після 1939 року майже всіх лютеранських священиків знищили.
Троє з них, які залишилися живими і дісталися берегів Америки,
виступили ініціаторами відновлення лютеранства в Україні, головна
мета якого – пробудження духовності та національної свідомості
українців.
Перших слухачів підготовчого відділення Семінарія прийняла у
1994 році. Тепер тут здобувають теологічні знання семеро першокурсників
і п’ятеро — на підготовчому відділенні.
— Ми не регламентуємо кількість студентів, і не намагаємось
штучно її збільшити, — розповідає координатор Семінарії В’ячеслав
Горпинчук. — Покладаємось на Бога. Навіть якщо до нас з проханням
навчатись звернеться лише одна людина – вона студіюватиме повний
курс.
Студенти, окрім навчання, беруть активну участь в місіонерській
діяльності. Вони часто виїжджають до громад в інші міста України
і проповідують Слово Боже. Після закінчення Семінарії кожен
з них готуватиме інтегративний дослідницький проект на одну
з тем Богослов’я з врахуванням регіональних особливостей держави.
Після захисту проекту випускники отримають ступінь бакалавра
або магістра Богослов’я.
— Господь Сам привів мене сюди, — розповідає слухач підготовчого
відділення Олег Стецюк з Миколаєва. Мої друзі і дружина з повагою
поставились до цього вибору. Бути священиком — нелегка праця,
але якщо ти вирішив нести людям Слово Боже — усі перепони здолаєш.
Сьогоднішні слухачі Семінарії — з різних куточків України. Програма
розрахована на чотири роки. Багато уваги приділяється вивченню
мов, якими написані першоджерела Святого Письма – єврейської
і давньогрецької. Серед інших предметів – догматика, доктринальне,
практичне, пастирське та історичне Богослов’я.
Нація повинна бути глибоко духовною, щоб країна перебувала під
благословенням Божим. Це один з орієнтирів вихованців Семінарії,
і вони повсякчас про нього пам’ятають.
Ігор Романів
(також надруковано у «Свобода» 13.04.1996)
Стяг/число 3 (03) липень 1996
Гість редакції Олександр Рінг з Америки
(подається скорочено).
Протягом 2-х тижнів Олександр Рінг читав лекції студентам Лютеранської
Семінарії Святої Софії.
— Щиро вітаємо Вас на українській землі. Чи справдились Ваші
сподівання від зустрічі з Україною і Тернополем?
— Все було набагато краще, ніж я очікував. Мене, як це завше
буває, попереджали в Америці щодо складнощів вашого життя, харчування,
побуту. Але всі сумніви розвіялись вже під час перших годин
мого перебування в Україні. Я був вражений історичною архітектурою
і приємно здивований українською кухнею.
— Як Вам бачаться процеси, котрі відбуваються в Україні, і що,
на Вашу думку, є вирішальним у них?
— Я не раз запевняв багатьох, що українці – справжні патріоти
своєї Батьківщини, наділені почуттям гордості за свою минувшину
і своє історичне коріння. Красномовнішим за все, що я читав
про Україну, була подорож Києвом разом з В’ячеславом Горпинчуком.
Чого варті одні Золоті Ворота! Я мав можливість збагнути те,
що неможливо почерпнути з книжок. І це додало ще більше переконаності
в тому, що Україна впевнено утверджуватиме свою незалежність.
— Гадаю, був би корисним також обмін досвідом з вчителями нашої
Недільної Школи.
— Сподіваюсь зустрітись з ними для змістовної розмови. А щодо
мене, то мої вихованці з нетерпінням очікують мого повернення,
адже я розповім їм стільки багато про Україну. Моя громада в
Америці вважає поїздку в Україну певною мірою пов’язаною з місійною
роботою тут, і я хотів би виправдати її сподівання. Впродовж
стількох років нам нав’язували упереджену думку щодо цього регіону.
Ми завжди знали про існування єдиного СРСР і нічого про нації,
з котрих він складався. Отож, я маю добру нагоду пізнати непересічний
характер українців, гордих своєю історичною спадщиною, подібно
до того, як ми, американці, гордимося своїм корінням. І це стане
неоціненною підмогою в глибшому вивченні цієї частини Європи.
— Що б Ви хотіли побажати студентам Семінарії Св. Софії і читачам
«Стягу»?
— Семінаристам я бажаю Божого благословення у навчанні. Попереду
їх чекає нелегка, але така потрібна праця — навчати інших тут,
в Україні. Адже так важливо мати проповідників з-поміж українців,
а не таких, як я — чужоземців. А читачам часопису бажаю пізнати
надію, яку дає їм Євангеліє і справжню свободу.
З професором Рінгом
спілкувалися
Тарас Коковський і Андрій Гончарук
Стяг/число 5 (05) серпень
1996
Крихти мудрості
Щастя не залежить від наук, ані від чинів чи від багатства,
а тільки від того, щоб добровільно піддатися волі Божій. Це
одне може заспокоїти душу.
Людина повинна жити не за своїми примхами, і не за порадами
інших людей, а згідно з вимогами Духа Божого, що живе в ній.
Тільки та людина може бути робітником, що працює для встановлення
Царства Божого на землі, яка вірить у Бога і Його Закон – любов
до ближнього.
Григорій Сковорода
Стяг/число 6 (06) вересень
1996
Наш гість – професор Курт Маркворт
(подається скорочено)
З 18 по 22 липня в Україні (вдруге, перші відвідини були у 1995
році) перебував професор Семінарії «Конкордія» (Форт-Вейн, штат
Індіана, США) Курт Маркворт – один з найбільших сучасних лютеранських
теологів. За цей короткий час він прочитав лекції для студентів
Семінарії Святої Софії та членів Тернопільської громади УЛЦ...
В столиці України професор провів недільні Біблійні заняття
для Київської громади.
— Як нам відомо, Ви належите до аристократичного роду. Розкажіть,
будь-ласка, про це.
— Моїм вітчимом був барон Маендорф. Його батько ад’ютант останнього
російського імператора Миколи ІІ. Вітчим служив у білій Армії
і після революції емігрував. Мати вітчима – княгиня Шувалова,
родичка родини Шереметьєвих…
— Чому Ви стали пастирем?
— Я лютеранський пастир, зараз викладаю в Семінарії. В молодості
мені хотілося вивчати фізику і математику, але потім я зрозумів,
що відповіді на фундаментальні питання знайти неможливо. Науки
дають тільки другорядні відповіді. Вичерпні ж відповіді можна
отримати лише через Боже Одкровення. Я вивчав саме ті питання,
котрі завжди мене цікавили. Тепер тут, у Тернополі, мене попросили
виступити з лекціями на тему науки, філософії, Богослов’я та
про взаємини між ними. За останні 100 років у науці сталися
зміни, ідеї так змінилися, що з точки зору сучасної філософії
важко собі уявити, що інтелект міг з’явитися без Божественного
Розуму. Сьогодні суспільство прагне вирішити проблему, що існувала
на початку створення світу: «Хаос чи порядок?» Якщо хаос, то
наше життя не має ніякого сенсу. Якщо порядок – то соціальне
людське життя можна впорядкувати. Цікаво відмітити, що сучасна
наука свідчить про те, що на початку був порядок, а не хаос.
В Європі, до нашого приїзду у США, ми відвідували почергово
Лютеранську або Православну Церкву. Але Лютеранська Церква здалася
мені нецікавою, я вважав, що вона може бути цікавою тільки для
жінок і дітей. Проповіді були дуже загальними та сентиментальними.
Я не побачив у Протестантській Церкві інтелектуальних аспектів
віри. Коли ми приїхали до Америки, то не знали, «хто ми є».
Там стільки різних Церков! Але через деякий час ми зрозуміли,
що Лютеранська Церква – це наша Церква. В той час молодий пастир
навчав нас катехізису, і мені вперше стало зрозуміло, що саме
християнство дає відповіді на основні глобальні питання, які
хвилюють людину. Я зацікавився, почав вивчати Святе Письмо,
а згодом зробив вибір на користь Богослов’я…
Інтерв’ю взяв Василь
Коршак
Стяг/число 7 (07) жовтень 1996
«Медична клініка на колесах»
у Севастополі
(подається скорочено)
22 серпня 1996 року на площі Нахімова у Севастополі — місці
колишніх політичних баталій, з’явились два гарних автобуси.
Написи українською та англійською мовою свідчили: «Медична клініка
на колесах»… Один з них — терапевтичний, інший – стоматологічний.
Клініки обладнані за останнім словом техніки. …Щодня близько
20 осіб можуть пройти обстеження і отримати медичну допомогу
у кожному з них. Про це розповів під час імпровізованої прес-конференції
для журналістів під відкритим небом пан В’ячеслав Горпинчук.
До Севастополя їх привело почуття християнського обов’язку,
бажання надати безоплатну поміч тим, хто її потребує.
Стяг/число 8 (08) листопад 1996
УЛЦ увійшла до складу Українського
Біблійного Товариства
25 вересня ц. р. Українська Лютеранська Церква стала девятим
членом Українського Біблійного Товариства. Раніше членами УБТ
стали УПЦ, УПЦ КП, РКЦ, Київська громада НЛЦ, Церква християн
Адвентистів сьомого дня, інші протестантські Церкви. Головна
мета УБТ — розповсюдження Святого Письма в україні. Під його
егідою зараз проводиться четвертий повний переклад Біблії на
сучасну українську мову.
