Традиції богослужебного
життя
українських євангеликів
Організація
богослужебного життя
е) Внутрішнє убрання церковної зали:
і) Престольна частина.
Переступаючи поріг церковної будівлі, людина, по-перше, концентрує
свою увагу на престольній частині, яка розташована в східній
стороні церковної стіни за умови, що західна сторона церковної
будівлі є входом. Хоча наші громади не обтяжені якимись правилами
особливого розташування престольної частини всередині церковної
зали, але традиційно престольна частина розташовується біля
крайньої стіни навпроти входу до церковної зали. Така система
і практика розміщення престольної частини ґрунтується на традиціях
старозавітної богослужебної практики1.
У новозавітній богослужебній літургійній практиці престольна
частина для віруючого люду є центром особливої уваги та центром
особливого духовного очікування. Таке сприйняття престольної
частини виходить із розуміння того, що в себе вміщує і що пропонує
своїм вмістом престольна частина віруючому люду, а саме: в межах
престольної частини ми знаходимо основні літургійні предмети
та речі, якими громада вірних засвідчує та являє собі та всім
присутнім засоби благодаті, за допомогою яких Отець Небесний
в Ім’я Ісуса Христа духовно кличе, відроджує, освячує та зберігає
людину для вічності в Божому Царстві.
Основними предметами обстановки в середині престольної частини
є: а) престольний стіл; б) хрищальниця; в) проповідниця.
А) Престольний стіл.
Відповідно до традиції українських євангеликів у центрі престольної
частини розташовується стіл, який ми називаємо престолом або
вівтарем2.
Престол має прямокутну форму, котра собою символізує та нагадує
стіл, який напередодні Голгофської смерті Господа нашого Ісуса
Христа став столом запровадження святого Причастя. Престол традиційно
покривається гарними рушниками, покрівцями, котрі вироблені
в народному українському стилі. Таке стилістичне оформлення
в народному стилі престольного столу являє та засвідчує духовні
ціності, якими живе українська нація.
На престолі традиційно розміщується:
Престольний хрест, який завжди вміщує в себе зображення розп’ятого
Господа Ісуса Христа, що засвідчує кожному те, яким чином Син
Божий здобув виправдання всього людства. Традиційно українськими
євангеликами використовується престольний хрест у східному християнському
стилі, тобто трираменний.
Два свічники3, які розміщуються на вівтарі з лівої й з правої
сторони. У ранішні часи свічники, або лампади, виконували під
час богослужіння суто технічну роль – освітлювали престольну
частину у церковній залі. З часом свічники, окрім прямого свого
призначення, почали ще й виконувати роль естетично-повчального
характеру, і сьогодні, у вік технологічного прогресу, два свічники
на престолі символізують кожному присутньому світло та благодать
Слова Божого4, яке пропонується Святим Писанням Старого й Нового
Завітів.
Святе Писання. Посередині престолу, біля підніжжя престольного
хреста розміщується Святе Писання5, яке під час богослужіння
відкрито на тій сторінці, на котрій розташовується євангельський
текст, який відповідно до літургійного лекціонарію буде зачитуватися
під час євангельського читання. Святе Писання, як правило, гарно
оформлено. В обрамленні обкладинок використовуються дорогоцінні
метали та прикраси заради того, щоби, з одної сторони, показати
визначальну цінність Божого Слова та, з іншої сторони, засвідчити
своє шанобливе відношення до Слова Божого, як про це ми співаємо
в духовній пісні «О, Слово препрецінне6».
Ікони. З лівої сторони від престольного хреста розташовується
ікона, яка зображує Діву Марію Богородицю з дитиною Христом,
а з правої сторони від престольного хреста розташовується ікона,
що зображує Господа Христа, Який тримає у Своїй руці Слово Боже,
яке відкрите на одній із сторінок Святого Євангелія. Ікона в
лютеранському богослов’ї виконує роль образного учителювання.
Так, ікона Богородиці з дитятком Христом образно навчає та засвідчує
всім вірним те, що Бог став Людиною, як про це говорить святий
Апостол Іван у своєму Євангелії: «Споконвіку було Слово, а Слово
в Бога було, і Бог було Слово» (Iван.1:1). А ікона, котра зображує
Господа Ісуса Христа з Євангелієм, нагадує кожному учаснику
богослужіння те, що Господь Христос у Своєму Слові є джерелом
євангельського Слова та справжнім Вчителем Своєї Церкви.
Напрестольний хрест. На престолі з лівої сторони7 покладається
напрестольний хрест, який зроблений таким чином, щоби душпастир
міг його взяти в руку. Напрестольний хрест використовується
під час душпастирського благословення і теж вміщує в себе зображення
розп’ятого Господа Ісуса Христа.
Служебник. Біля напрестольного хреста душпастир покладає служебник
або требник, в залежності від виду богослужіння. Служебник або
требник використовується душпастирем для того, щоби знати й
контролювати хід певного богослужіння, аби не припускатися помилок
і не порушувати порядок богослужебного діяння.
Предмети для проведення Святого Причастя. З правої сторони від
престольного хреста розташовується дискос та чаша для запровадження
Господньої Вечері. Також біля предметів святого Причастя може
бути розташована посудина з причасним вином та скринька з причасним
хлібом. Дискос та чаша, вкриті до часу запровадження Господньої
Вечері покрівцем, який вироблений в народному українському стилі.
Б) Хрищальниця.
В середині престольної частини з правої сторони розташовується
хрищальниця, яка деколи зроблена в стилі октаедру8. Такий стиль
оформлення хрищальниці нагадує тих вісім людей, що були врятовані
Богом від вод потопу за часи життя праведника Ноя, і про яких
святий Петро говорить у своєму посланні: «… будувався ковчег,
що в ньому… вісім душ, спаслось від води. Того образ, хрищення
— не тілесної нечистости позбуття, але обітниця Богові доброго
сумління, — спасає тепер і нас воскресенням Ісуса Христа» (1
Петр. 3:20-21). Варто відмітити, що в східних традиціях ХІ-го
століття хрищальниця розташовувалася з правої сторони після
входу до церковної зали. Таке розташування хрищальниці привчало
людей до погляду, що святе Хрищення є входом до духовної невидимої
Церкви, яка є духовним тілом Господа нашого Ісуса Христа.
В) Проповідниця.
В середині престольної частини з лівої сторони розташовується
кафедра, або проповідниця, яка використовується під час Біблійних
читань та під час виголошення душпастирем проповіді. Проповідь,
як правило, під час богослужіння виголошується після євангельського
читання, але деколи проповідь може бути виголошена після Господньої
Вечері9.
Отже, ми поглянули на внутрішнє убрання престольної частини.
Головним у цьому вмісті є Святе Писання; предмети та речі для
проведення святого Причастя; хрищальниця, бо цими засобами благодаті
Отець Небесний духовно народжує і виховує кожного віруючого
в очікуванні Божого Царства. Всі інші предмети та речі престольної
частини є традицією, яка повинна вивищувати святі засоби благодаті,
а не ховати їх людськими правилами та постановами.
1
У скинії та в храмі «святе святих»(центральна частина) розташовувалося
в східній частині. У синагозі місце, де зберігається Писання
Старого Завіту, розташовується в східній частині зали.
2 Традиційно престольний стіл ще називають вівтарем. Слово «вівтар»
походить від латинського слова «altare», що в перекладі означає
«місце або узвищення для жертвоприношення». Використовуючи термін
«вівтар» ми намагаємося проголосити, по-перше, те, що вівтарний
стіл пропонує кожному віруючому (конфірмованому) благодатні
дари Христового викуплення. Таким чином, використовуючи термін
«вівтар», ми не проголошуємо повторну, безкровну, жертовну смерть
Господа Ісуса Христа, а ми лише проголошуємо і пропонуємо благодатні
наслідки жертовної смерті Господа нашого Ісуса Христа. І, по-друге,
використовуючи термін «вівтар», ми намагаємося сказати те, що
душпастир в єдності з вірними приносить перед Божий престіл
духовну жертву хваління, подяки і благання.
3 Кількість свічників на престолі залежить від конкретної традиції
громади. Деколи на престолі розміщують по три свічники з різних
сторін, що собою може символізувати святу Трійцю. Деколи розміщують
по сім свічників з різних сторін, що собою може символізувати
Святий Дух в Його сімох дарах.
4 Порівняти з тим, про що говорить пророк Давид: «Для моєї ноги
Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї» (Пс. 118:105).
5 Деякі громади покладають на престол Святе Писання лише в Новому
Завіті, тим самим засвідчуючи євангельський зміст свого служіння.
6 Духовна пісня № 55 «О,Слово препрецінне».
7 Ліва сторона престолу, за умови, якщо дивитися на престіл.
8 Октаедр – восьмигранник.
9 Таку пораду дає упорядник Українського Лютеранського Служебника
душпастир Теодор Ярчук.
