«Ми радiтимемо спасiнням Твоїм i пiдiймемо
стяг в iм’я Бога нашого» Пс. 19:6

НОВИНКИ ВІД ФУНДАЦІЇ «ЛЮТЕРАНСЬКА СПАДЩИНА»

ЛЮТЕРАНСЬКА ЦЕРКВА
І ХАРИЗМАТИЧНИЙ РУХ
КЕРІВНИЦТВО ДЛЯ ГРОМАД І ПАСТИРІВ

Доповідь Комісії з богослов’я і церковних відносин
Лютеранської Церкви Місурійського Синоду (квітень 1977 року)
З англійської мови переклала Олена Богмат

(Продовження. Початок у числі 5(96) травень-червень 2006 р.)


ІІ. Керівні принципи для громад і пастирів

А. Деякі пропозиції для пастирів, які занепокоєні харизматичним рухом у Лютеранській Церкві.
1. Досліджуйте духовні потреби своєї громади. Наголошуйте на тому, що це Святий Дух приводить нас до віри, також дає нам радість, упевненість, мир і любов один до одного, які є ознаками віруючого. Окрім цього, Святий Дух часто укріпляє Божих дітей, проводячи їх через боротьбу і страждання, як Він робив з Яковом, Йовом і Павлом. Дух дарує нам ці благословення тільки через засоби благодаті. Ані мови, ані чудеса та зцілення або інші харизматичні дари, про які згадується у 1 Кор. 12, не були дані з метою зробити Бога більш реальним для людей, упевнити їх у Божій любові, дати владу для свідчення чи принести оновлення у Церкву. То все було ознаками того, що Христос послав Свого Духа.
2. Робіть більше наголосу на користі Хрищення. Пастирі постійно повинні нагадувати своїм громадам, що Хрищення, як і Євангеліє, є засобом благодаті, яке, як заповіт між Богом і Його дітьми, супроводжується великими благословеннями не лише у нашому дитинстві, але й упродовж нашого життя.
Таїнство Хрищення впродовж нашого життя дарує нам не тільки прощення гріхів, але й також запевнює нас у Божій присутності і любові. Воно створює в нас плоди Духа: «...любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, здержливість» (Гал. 5:22-23). Павло називає це дарами Духу в Римлянах 12:6-8. Хрищення дає християнам бажання і силу жити, як діти Божі. Коротше кажучи, Хрищення дарує нам Святого Духа з Його дарами. Отже, ми, лютерани, віруємо, що у нас немає потреби молитися за особливе «хрищення Духом».
3. Наголошуйте на Господній Вечері та її благословеннях. Пастирі мають постійно наголошувати у своїх громадах, що Святе Причастя, як і Євангеліє, дарує християнам духовні благословення, яких прагнуть не тільки харизмати, але й усі християни: гарантію Божої присутності; упевненість в Його благодаті і любові; силу жити, як діти Божі; розуміння і любов до Його Слова та силу свідчити про Христа.
4. Для того щоби донести ці важливі факти до уваги людей, які знаходяться під вашою опікою, пастирі зі своїми громадами мають досліджувати діло Святого Духа, як воно описано в таких книгах Біблії, як Євангеліє від Івана, Послання до римлян, Послання до галатів, а також Послання до ефесян. П’ятидесятницька література маніпулює п’ятидесятницькими припущеннями, які є дуже ефектними. Це часто справляє враження, що зростання у Церкві створюється такими знаками Духу, як божественні зцілення та говоріння мовами.
5. Заохочуйте членів громади повніше користуватися своїм правом і обов’язком брати участь у духовній роботі Церкви. Наголошуйте на євангелізації. У зв’язку з цим може бути корисним нагадування про те, що бажані Богом можливості для служіння містять у собі не тільки таку діяльність, як взаємне застереження та настанову, але й також служіння своєму ближньому через відвідування хворих і літніх людей; допомогу в будинках, де можуть бути хворі. Усе це міститься у списку харизматичних дарів на основі Рим. 12:6-8. Заохочуйте мирян брати більш значну участь у програмі Церкви. Вони хочуть бачити зростаючі можливості для служіння Спасителю своїми дарами, даними їм Богом.
6. Подивіться ще раз на богослужебні чини. Багата літургійна традиція лютеранства має не один спосіб наповнити богослужіння теплом і почуттям спільноти. Зміни не повинні силою нав’язуватися у Церкві. Швидкі зміни часто викликають образу. Окрім того, для почуття спільноти можна використовувати й інші можливості.
7. У запропонуванні керівництва дійте надійним і євангельським методом. Християнське застереження і дисциплінарне покарання контролюють в такий спосіб, щоби не склалося враження, ніби Церква переслідує харизматів. Статистика показує, що таке ставлення часто веде до переходу харизматів у п’ятидесятницькі церкви.

Б. Деякі пропозиції до служіння пастирів-харизматів.
Пастирі є ключовими фігурами і в переході громади в харизматичний рух, і в навчанні доктрині Святого Духа, як вірять у нашій Церкві, на основі Писань та лютеранських віросповідань. Тоді як ми зможемо надати євангельську допомогу пастирям, втягнутим у харизматичний рух?
1. Не робіть помилки, ставлячи всіх харизматів в одну категорію. Між ними існує багато розбіжностей.
2. У бесідах із ними обговорюйте тільки основні суперечливі питання. (Див. Частину І цього документа).
3. Не вважайте харизматів емоційно нестабільними або релігійними фанатиками. Якщо хтось читає свідчення багатьох харизматів, безсумнівно, що щось у русі починає цікавити, бо мова йде про такі питання, як байдужість у Церкві; брак упевненості відносно свого спасіння; неспроможність відчути близькість Бога у часи кризи; відчуття власних невдач, захворювань, наркоманії. Часто вони глибоко стурбовані проблемами у своєму особистому житті, проблемами в Церкві, а також проблемами у своїх родинах.
4. Отже, при спілкуванні з харизматами, з пастирем або з мирянином, намагайтеся виявити їхні потреби.
5. Правильно застосовуйте Закон і Євангеліє. Якщо хтось потребує впевненості, що Бог прийняв його, або певності щодо його цінності в очах Спасителя, то йому треба нагадувати, що погляд на такі надзвичайні дари подібно говорінню мовами та зціленню, як ознак упевненості, веде до руйнування лише спасаючої віри; бо всі люди вже повністю прийняті у Божій благодаті через розп’яття та воскресіння Ісуса Христа. Ті особливі знамена даються не з метою затвердження віри, а для служіння іншим в їхніх потребах. Євангеліє також дає нам силу жити життям зобов’язань Спасителю. Нам не потрібно ніякої сили для будування Церкви або щоб надати мету нашим життям.
6. Рішуче давайте поради, щоб харизматичний пастир читав лютеранські коментарі, коли він досліджує Писання, і щоб він вивчав лютеранські віросповідання. Постійне живлення п’ятидесятницькою та неоп’ятидесятницькою літературою періодично навертає лютеран до п’ятидесятників.
7. Лютеранським пастирям, які схиляються до харизматичного руху, треба надати час, щоби вони могли боротися зі своїм сумлінням та роздумувати над питанням через молитву та дослідження Святих Писань. Вони мають бути мужніми для того, щоб донести свої турботи до братів на пастирських конференціях. Такі дискусії мають бути взаємно корисними.
8. Пастирі, які проголошують неоп’ятидесятницькі доктрини у лютеранських громадах, часто розколюють Церкву і таким чином ображають паству. Таким чином, вони мають вагому причину підпасти під церковне дисциплінарне покарання.
9. Пастирі мають доводити небезпеку у практикуванні спільноти з іншими харизматами, які не поділяють наших поглядів, особливо відносно Євангелія і Таїнств.

В. Пропозиції пастирям, які схильно ставляться до харизматичного руху.
1. Обговорюйте з лютеранськими братами ваші погляди відносно харизматичного руху.
2. Серйозно поставтеся до занепокоєнь, які висловлюють ваші брати. Будьте неупередженим. Дуже суттєвим є те, що провідні богослови в усіх гілках великих лютеранських церков висловлюють глибоку стурбованість відносно нелютеранського напрямку, в якому розвивається харизматичний рух.
3. Уважно і серйозно обміркуйте, як у харизматичному русі п’ятидесятницька доктрина «хрищення Духом» послаблює значення Таїнства Святого Хрищення. Уважно розглядайте значення Хрищення та Господньої Вечері у п’ятидесятницьких церквах.
4. Пам’ятайте, що лютеранські віросповідання попереджують проти всіх форм суб’єктивізму, який навчає, що Святий Дух діє безпосередньо на людину, окремо від Слова і Таїнств.
5. Побожно і неупереджено читайте, що кажуть лютеранські коментарі відносно таких місць, як:
Мр. 16:17-20; Дії 2:1-14, 37-39; Дії 8:14-17; Дії 10:44-48; Дії 11:1-18; Дії 19:1-6; 1 Кор. 12-14. П’ятидесятницька література дає у цих місцях свої припущення. Також уважно читайте лютеранські віросповідання і зауважуйте те, як вони підкреслюють зосередження на Євангелії.
6. Серйозно поставтеся до факту того, що такі захоплюючі ознаки, як говоріння мовами, божественне зцілення, а також пророкування (у неоп’ятидесятницькому сенсі) фактично можуть призвести до відвертання уваги від Євангелія прощення, і замість нього зосередитися на фізичному зціленні, нерозбірливій мові або провіщуванні майбутніх подій у чиємусь житті.
7. Уважно обміркуйте помилку акцентування на ознаках та чудах. Ісус попереджує проти прохання таких ознак та покладання на них для чиєїсь віри (Пор. Мт. 7:21-23; 24:24; Мр. 13:22; Лк. 10:17-20; Ів. 4:48).
8. Зважайте на серйозність збентеження громади доктринами, протилежними до тих, які сповідує Церква на основі Писань і лютеранських віросповідань, або надмірного закликання до особистого досвіду і благочестивого погляду.
9. Намагайтеся зрозуміти формуючий вплив, який мають на лютеран п’ятидесятники та нелютеранські лідери харизматичного напрямку (наприклад, Деніс Беннет, Едвард О’Коннор, Девід Дю Плессі).
10. Уникайте позиції духовної переваги, яка змушує членів вашої громади, які не відносяться до харизматів, відчувати, що вони є неповноцінними християнами.
11. Зберігайте лютеранський наголос зосередження на доктрині виправдання благодаттю через віру. Це означає не тільки проповідування того, що Ісус помер за гріхи світу, а також містить у собі наголос на тому, що Святий Дух будує Церкву тільки за допомогою засобів благодаті, а не ознак та чудес.

ЗАКЛЮЧНЕ СЛОВО

Лютеранська Церква має багату спадщину богослов’я Духа у своїх віросповідних творах, екзегетичних навчаннях, а також у гімнах та молитвах. У той час, коли Церква намагається виконати свою місію у світі, ми вдячні Богові за відновлення значущості, яку знаходять у роботі Святого Духа багато християн в усіх поколіннях. Нехай Той Самий Святий Дух веде нас до істини, як Він це обіцяв.
Нумо ж продовжувати просити нашого благодатного Господа про постійне зростання міри присутності Його Святого Духа. Твердо віруймо в те, що Він вдихне нове життя у Свою Церкву повсюди, закликаючи грішників до каяття; створюючи в них спасаюче знання Господа Ісуса Христа через Слово; створюючи в них бажання і силу служити Своєму Спасителеві в новизні життя і підтримуючи їх у цій вірі в той час, коли ми і всі християни повсюди чекають на прихід нашого Господа Ісуса Христа. Через Нього ми маємо духовне життя і силу, упевненність та надію, бо Господь обіцяв: «І вблагаю Отця Я, — і Втішителя іншого дасть вам, щоб із вами повік перебував»
(Ів. 14:16).


КНИГИ ДЛЯ ПОДАЛЬШОГО ЧИТАННЯ

Bruner, Frederick Dale. A Theology of the Holy Spirit. Grand Rapids: Wm. B. Eerdmans Publishing House, 1970.
Це наукове дослідження доктрини Святого Духа, як це описано в Писаннях. У точній і ретельній манері автор розтлумачує основні місця Нового Заповіту, пов’язані з Особою і ділом Святого Духа. На основі глибокого Біблійного тлумачення ця книга дає відповіді на багато запитань, які ставляться відносно харизматичного руху. Ця книга будe корисною особливо для пастирів та мирян, які бажають серйозно та ретельно займатися вивченням цієї важливої доктрини.

Hoekema, Anthony A. A Holy Spirit Baptism. Grand Rapids: Wm. B. Eerdmans Publishing Company, 1972.
У цій відносно маленькій книжці автор звертається до одного з основних вчень неоп’ятидесятництва. Його метою є досліждення, чи підтримується Писаннями «хрищення Святим Духом», чи ні. У пошуку відповіді він обговорює такі споріднені теми, як говоріння мовами, дари та плоди Духа і повнота Духа. Хоч ця книга була написана переважно для мирян, її з користю для себе можуть читати також пастирі та богослови.

Jorstad, Erling. Bold in the Spirit. Minnepolis, Augsburg Publishing House, 1974.
Тут є легка для прочитання історична оцінка харизматичного руху в американському лютеранстві. Книга є влучною і вичерпною, відстежує рух від самого початку і розповідає, як він розповсюджувався у багатьох частинах Лютеранської Церкви. Після визнання того, що «лютеранські харизмати розповідають свої історії про духовне оновлення», Джорстад зазначує, що «ця нова «сміливість у Дусі» не завжди є прийнятною у Лютеранській Церкві». Ця книга буде корисною для пастирів та мирян, які збирають інформацію про цей рух.

Wunderlich, Lorenz. The Half-Known God. St. Louis: Concordia Publishing House, 1963.
Незважаючи на те, що ця книга безпосередньо не пов’язана з харизматичним рухом, вона дасть важливу інформацію відносно Святого Духа та Його зв’язку із Християнською Церквою. Вона може бути корисною для пастирів та мирян.


липень-вересень 2006


Проповідь пастиря УЛЦ В’ячеслава Горпинчука
Христова любов завжди з нами

Тарас Коковський
Наша віра

Олег Стецюк
Традиції богослужебного життя українських євангеликів

Олена Богмат
Лютеранська Церква і харизматичний рух

Владик Горпинчук
Хто більше знає – той більше питає, але цьогосвітня мудрість у Бога глупота…


Владик Горпинчук
Книга — джерело знань

Микола Данилов
Я вірю...

Orgelspieler

Віктор Білущенко
Подячний Псалом

В’ячеслав Горпинчук
Багатіймо в Бога!


Copyright © 2001-2006 Stjag
Design I. Rudzik