Наша віра

Так само буває і з вірою в Ісуса Христа. Одні намагаються збагнути Його своїм розумом і знаннями, при цьому використовують свій розум як засіб звеличення над Словом Божим. Тож вони не мають з цієї праці ніякої користі. Інші, довірливо, як діти, вірують в Ісуса Христа як свого Господа і Спасителя і покладаються на Нього, досягаючи таким чином користі – спасіння душам своїм.
Як нам описати нашу віру в Христа розп’ятого?
Мабуть, чи не кожному з нас доводиться мати справу з ситуацією, коли нам, як віруючим людям, треба пояснювати іншим людям сутність своєї віри у Спасителя Ісуса Христа. Найкраще про сутність цієї віри говориться в Посланні до євреїв: «А віра — то підстава сподіваного, доказ небаченого» (Євр. 11:1).
Чи може людина вірити тому, про що говорилось багато разів і воно не справджувалось, а залишалось лише обіцянкою? Це щось подібне до обіцянок, які зазвичай політики нерідко дають перед виборами, а згодом забувають про те, що обіцяли.
На відміну від людських обіцянок, які в більшості випадків так і залишаються невиконаними, Бог завжди дотримує Свого слова. Святе Писання навчає: «...буду говорити слово, і його виконаю, говорить Господь Бог» (Єз. 12:28). Яка радість для нас, що наш Господь є вірний щодо всіх Своїх обітниць. Однак Він також очікує вірності і від нас, тих, кого Він зробив Своїми, викупив від влади смерті, і диявола, і гріха. Він очікує від нас твердого покладання на Нього і міцної віри у Нього. У Посланні до євреїв написано, що догодити Богові без віри неможливо! (Євреїв 11).
Одним із найвеличніших доказів Божої величі і вірності є сповнення обітниці щодо воскресіння Ісуса Христа. Скільки б віддав кожен із нас, щоб бути на місці учнів Господа в ту мить, коли Він виявив їм Себе, воскреслого з мертвих! Недовіру було розбито вщент! Найменший сумнів зник із засмученого серця дітей Божих! Бо сталося так, як Христос пообіцяв! Слово Боже правдиве і вірне! Біблія каже: «Бог не чоловік, щоб неправду казати, і Він не син людський, щоб Йому жалкувати. Чи ж Він був сказав — і не зробить, чи ж Він говорив — та й не виконає?» (Числа 23:19).
Тому невимовною радістю раділи учні Христові і передавали звістку про Його воскресіння зі словами: «Ми бачили Господа!» У Христове воскресіння повірили всі учні, окрім Хоми, котрий був відсутній у той час, як Христос з’явився їм уперше. Яким великим був його сумнів у воскресінні Учителя, коли він не вірив тому, що казали всі! За те його і прозвали Хомою Невіруючим. Так досі люди кажуть про тих, хто нічому і нікому не вірить.
І нині ми, несучи світові Добру Звістку про спасіння, кажемо людям словами Святого Письма: «Не будьте невіруючими, але віруючими! Побачте діла Божі, що виявляються у наверненні грішників на праведну путь. Подивіться, як вчорашній грішник, почувши Євангеліє, стає перед Богом на коліна і кається разом із митником: «Боже, милостивий будь, до мене грішного!» Побачте, як людина, котра вчора була у відчаї, сьогодні дякує Богові за Його милосердя та довготерпіння і радіє, що Христос помер за неї на хресті, викупивши її від влади смерті та диявола.
Ви всі, хто вірує в Ісуса Христа як свого єдиного Господа і Спасителя, є тими блаженними, «що не бачили» Христа на власні очі і «увірували!» Ви прийняли серцем слова Святого Писання і цілком поклалися на те, що вони кажуть. Будьте завжди вірні Христові, Якого ми пізнали як свого єдиного Господа і Спасителя. Не дозволяйте фальшивим учителям, сумнівам і недовірі руйнувати ваші душі. Для цього покріпляйтесь Словом Божим і правдивими тілом і кров’ю Спасителя у Його Господній Вечері.
Як діти Божі, ви є правдивими свідками Божої величі! Нехай ваша віра у воскреслого Христа свідчить у серці разом із Хомою, котрий, побачивши Спасителя своїми очима, промовив: «Господь мій і Бог мій!» Тримайтесь міцно своєї віри, як «написано, щоб ви ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син, і щоб, віруючи, життя мали в Ім’я Його!»

Тарас Коковський