Цьогорічна
весна, а потім і початок літа рясніли різними витівками противника
людського роду. Перед світлим Воскресінням Христовим багато
радіостанцій і телеканалів присвячували свій ефірний час так
званому євангелію від Юди. Після цього афіші кінотеатрів міста
Києва заповнили деталі картини Мони Лізи з рекламою фільму «Код
да Вінчі». На Євробаченні тим часом перемагає група з Фінляндії,
яка відверто і зовнішнім виглядом, і музикою, і словами славить
сатану. А в червні, напередодні Святої Трійці, знову кінотеатри,
посилаючись на те, що цього року якраз є шосте число, шостого
місяця і шостого року, б’ють рекорди з касових зборів містичного
фільму, або ж фільму жахів, під такою ж назвою «Омен», що рекламує
поняття антихриста, яке зовсім не відповідає тому, що навчає
Біблія і що говорить про це Господь Христос.
Усе це може видаватися таким собі випадковим збігом нашестя
фантастичних творів на читачів і глядачів колись переважно християнських
країн, якби не одне маленьке «але». І цим «але» є та інтенсивність,
із якою останнім часом виплескується диявольська отрута у вуха
та очі наших співвітчизників. Ну чим не сцена із шекспірівського
«Гамлета», коли короля вбивають, уливши до вуха отрути? Лишень
у нашому випадку, використовуючи сучасні технології, отруту
вливають одразу у сотні тисяч вух. Найстрашнішим є те, що сатана
вже і не намагається прикидатися часто ангелом світла (2 Коринтян
11:14). І останнє Євробачення є яскравим цьому доказом. Мільйони
людей своїми есемесками проголосували проти Спасителя.
Огида в очах Господніх: «одностатеві шлюби», і не моральніші
за них «шлюби громадянські», розквіт і виставляння гомосексуалізму
і купування квитків на акторів і співаків, що відверто його
пропагують, аборти, які взагалі вже стали буденною річчю для
мільйонів наших співвітчизників і співвітчизниць, як і громадян
Європи і Америки, – є також гримасами сатани, який вимагає за
них ще й аплодисментів, називаючи це «захистом прав статевих
меншин» і, звичайно ж, жінок. (Хіба не сатана, врешті-решт,
«захищав права» Єви у Едемському саду?) Господь має Свою думку
про такі права. Читайте Римлян 6:23.
Звісна річ, можна думати, що нічого страшного у таких творах
мистецтва немає. Мовляв, ми просто почитаємо, почуємо, побачимо,
так би мовити, «альтернативну» точку зору. Будьмо обережні!
Апостол Павло застерігає нас пильнувати: «щоб нас сатана не
перехитрував, відомі-бо нам його задуми!» (2 Коринтян 2:11).
Господь так каже про його діяльність до Апостолів: «Симоне,
Симоне, ось сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю»
(Луки 22:3). Ціллю противника людського роду є Слово Боже. Він
хоче вирвати його із наших сердець. Він так діє. Господь каже:
«Сіяч [Господь] сіє слово. А котрі край дороги, де сіється слово,
це ті, що як тільки почують, то зараз приходить до них сатана,
і забирає слово, посіяне в них» (Марка 4:14, 15).
Отрута вливається у наші вуха з єдиною ціллю: відібрати від
нас спасіння. «Бо кожен, хто покличе Господнє Ім’я, буде спасений.
Але як покличуть Того, в Кого не ввірували? А як увірують у
Того, що про Нього не чули? А як почують без проповідника?..
Тож віра від слухання, а слухання через Слово Христове» (Римлян
10:13, 14, 17). Господь, розп’ятий за наші гріхи, Господь, воскреслий
для нашого виправдання, є єдиною нашою надією. «І нема ні в
кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного
людям, що ним би спастися ми мали» (Дії 4:12). Тож остерігаймося
отрути, яку щедро вливає у вуха нашої цивілізації ворог. Тримаймося
Слова Христового і насолоджуймося мистецтвом, спричиненого ним!
А якщо вважаєте, що його мало або що воно не сучасне, то що
ж? Творіть самі! Пишіть, малюйте, ставте п’єси і фільми. Бо
Христос вартий того! Він – наше життя. І хіба не Він дає нам
різні таланти?
В’ячеслав
Горпинчук