Нещодавно моя дружина поділилися цікавою знахідкою
в інтернет-просторі: сценарієм для святкування дитячою групою
Великодня. Дійовими особами в тому святкуванні були різноманітні
продукти: домашня ковбаса, хрін і тому подібне. І розмова
тих дійових осіб, цебто їжі, велася про свою важливість, свої
смакові особливості тощо. Що відображає така Великодня сценка?
На чому вона наголошує? Яке послання несуть своїм слухачам
і глядачам актори, які захочуть скористатися таким сценарієм
і втілити його, так би мовити, в життя?
Очевидно, що на упорядників такого дійства
вплинуло не стільки оповідання про замісницьку смерть і воскресіння
нашого Спасителя Ісуса Христа, а поширений серед нашого народу
спосіб святкування Великодня: освячення пасок, ковбаси, цілих
продуктових наборів для святкового столу, серед яких трапляється
і горілка. Власне кажучи, нічого поганого в самому святкуванні,
навіть у Великодньому банкеті, немає. Сам Господь любить товариство,
і в час Його земного служіння Його навіть звинувачували у
захопленні банкетами. Господь Сам свідчить: «Хто має вуха,
нехай слухає! До кого ж цей рід прирівняю? До хлоп’ят він
подібний, що на ринку сидять та вигукують іншим, і кажуть:
Ми вам грали, а ви не танцювали, ми співали вам жалібно, та
не плакали ви... Бо прийшов був Іван, що не їв і не пив, вони
ж кажуть: Він демона має. Прийшов же Син Людський, що їсть
і п’є, вони ж кажуть: Чоловік ось, ласун і п’яниця, Він приятель
митників і грішників. І виправдалася мудрість своїми ділами»
(Матвія 11:15-19).
Євангелія також навчають нас про майбутні банкети в Божому
Царстві. Власне Боже Царство Господь часто порівнює із незрівнянним
банкетом, як написано, наприклад, в Євангелії від Луки (13:29):
«І прийдуть інші від сходу й заходу, і півночі й півдня, і
при столі в Царстві Божім засядуть!»
Але свято Воскресіння Христового, або ж Великодня, тобто
Великого Дня, насправді зосереджує нашу увагу не на їжі і
питті, бо «Царство Боже не пожива й питво, але праведність,
і мир, і радість у Дусі Святім» (Римлян 14:17). Свято Воскресіння
зосереджує нашу увагу на перемозі Христа над нашими ворогами:
гріхом і дияволом, і особливо над смертю. Але ця перемога
є нашою через те, що Христос на хресті приніс повну заплату
за всі наші гріхи і Своєю смертю подолав нашу смерть, як про
це чудово співається під час Великодньої літургії: «Христос
воскрес із мертвих! Смертію смерть подолав і тим, що в гробах,
життя дарував!»
Христос розп’ятий і воскреслий, Його порожній гріб і наше
вічне життя – ось сюжет для Великодніх сценок. Бо без хреста
Голгофи, без порожнього гробу наше воскресіння неможливе,
як і неможливе життя з повним кошиком усіх Божих благ у Його
Царстві, яке триватиме вічно. Молімося, щоб серед українського
народу головним було саме Царство Христа розп’ятого і воскреслого,
а все інше додасться. Прийди, Господи Ісусе!
В’ячеслав
Горпинчук
