З
НОВИМ РОКОМ – нові завдання
«І
це тому, що знаєте час, що пора нам уже пробудитись від сну.
Бо тепер спасіння ближче до нас, аніж тоді, коли ми ввірували.
Ніч минула, а день наблизився, тож відкиньмо вчинки темряви
й зодягнімось у зброю світла. Як удень, поступаймо доброчесно,
не в гульні та п’янстві, не в перелюбі та розпусті, не в сварні
та заздрощах, але зодягніться Господом Ісусом Христом, а догодження
тілу не обертайте на пожадливість!»
(Рим. 13:11-14)
У день Нового року пригадує собі кожна людина пережиті хвилини
старого року, котрий відпливає у море минувшості.
Пережиті хвилини це наче розбурхане море, що на йому вітер гонить
хвилями, які в далекій віддалі зникають з ока людини й пропадають.
Перед кожним стоять ряди пережитих добрих і злих днів, які зникають
з упливом часу. Велике число християнства святкує в великому зворушенні
цей «Новий» день.
З багато сердець ллється молитва подяки за невичерпану любов і
милосердя Боже. Але також велике число людей стрічає його в п’янстві
і т. п. В не одному серці родиться відновлення й відвага для нової
задачі для Христа й народу. В кожному серці відчувається щось
нове. Мільйони гімном стрічають цей новий день благодаті й спасіння.
Також слова Апостола Павла є наче клич до всього християнства,
щоби прокинулось зо сну старого року й стрінуло новий, як діти
дня, в чистоті зо щирим серцем.
Задачею кожного євангеліка-християнина є розбуджувати всіх зо
сну старого року й показувати правдиву дорогу в новий. Щоби це
завдання успішно перевести в життя, звернемо увагу на три точки,
котрі повинен виконати кожний християнин.
1) Треба нам встати зо сну й поглянути на світ отвертими (відкритими.
— Прим. Анжели) очима.
«Ніч минула, день наблизився», — каже Апостол Павло. Що думає
він? Хто ходить ніччю, той спотикається, бо нема світла на дорозі
його. Ніч —це порівняння до усіх твоїх гріхів у старому році.
Чи хочеш так провадити своє життя далі, в новому році? Знай, що
життя, яким тепер живеш, провадить тебе до загибелі. Бо в цьому
старому році був порядковим числом дня. Навіть Ти, мабуть, був
гордий, коли чинив якесь зло, бо твої очі були заслонені ніччю
і Ти не бачив. Чи віриш цьому? Цей час є часом, що про нього сказав
Ісус: «Цей час є ніччю і мороком». Кожен, хто любить і вірує в
Бога, скаже: «Цим часом старого року володів сатана». Бо цей час
дуже подібний до передпотопового часу, коли ніхто не питав про
волю Бога, ані про любов свого ближнього.
Думаю, що дехто застановляється над теперішніми часами, в яких
на кожному кроці відчувається влада антихриста. Але це мине. Ніч
мине, день наближується, день підкріплення, день відновлення сил
дітей Божих. Тому встати зо сну й стрічати світло.
Багато людей, котрі чують напімнення (нагадування. — Прим. Анжели)
Апостола Павла, щоб устали зо сну, кажуть: «Зараз, зараз!» — і
далі сплять. Такі християни подібні одному митникові, котрий замкнув
переїзд, зайшов до помешкання й заснув. Згодом над’їхав подорожній,
зупинив воза, постукав до віконця, через котре почув голос митника:
«Чую, зараз!», — але митник не виходив відчиняти рогачки. Подорожній
ще кілька разів постукав, а відтак кликнув: «Кажете «зараз» і
не виходите». Аж цей голос збудив митника. Зо соромом перепрошував
він подорожнього, і сказав: «Я вже так привик до сну, що крізь
сон відповідаю». Багато християн подібні цьому митникові; вони
чують слова Божого напімнення й в своєму щоденному сні відповідають
тільки, щоб викрутитись. Тому збудись, душе, світає! Тепер нема
часу дрімати, ніч минає на нашій землі; з новим роком починає
ще сильніше світити світло Євангелії. Не дрімай, не спи, щоб не
застав Тебе цей новий рік сонного! Отвори очі, розпізнай дорогу,
на якій Ти є, відложи все зло, одягнись в світло правди Божої,
то стрінеш новий рік в світлій одежі і будеш світлом в родинному
житті й загальному.
2) Відложи усі діла темряви, котрі шкодять особистому й родинному
життю!
Звернім наш погляд на 13 вірш у главі 13 Послання Апостола Павла
до римлян. Цей вірш зараз дає нам думку, чому Апостол Павло так
звертається до тамошніх християн. Такі напімнення є порібні кожному
серцю, бо воно дуже часто сходить з правдивої дороги й біжить
назустріч смерті – чинить діла, що провадять до загибелі. Маю
на думці навіть новорічні забави, при котрих на початок святочно
заколядується, пізніше в порядкове число входять різні алкогольні
напитки так, що людина стає нелюдиною… а часто й каже: «Запити
все не звертаючи уваги на тяжкі часи. Так робили мої батьки і
були добрими господарями…» Як ми думаємо святкувати у 20 столітті,
чи також в чаді темряви, пиятики, розпусти? Чи може за ці важко
запрацьовані гроші поможемо потребуючим помочі так одиницям, як
і народнім установам, котрі виховують нам молодіж. Здорові покоління
як запоруку кращої майбутності.
Пам’ятаймо в день цей про усі наші інституції, робім діла світла,
а винищуймо всякі злі привички дідів і прадідів, будьмо дітьми
дня! Побільшимо ряди помічників, то отримаємо благословення Боже
в новому році життя!
3) Одягнімося в світло, що світить на кожному кроці.
Не маємо тут на думці зовнішньої одежі. Одіж світла — це правдиве
життя християнина, котрий у свойому денному поступуванні світить
прикладом для окруження.
Щоби ближче пізнати започаткування такого життя, звернімо нашу
увагу на лист до Ефесян, 6-й розділ. Кожний, хто має Біблію, може
перечитати цей розділ, а з перечитаного довідається, як маємо
поводитися й боротися зо злом світа цього. Кожний, хто щоденно
буде виконувати всі свої завдання, той в новому році стоятиме
непохитно. Звертаємо увагу на ці найважніші речі: правда, віра,
меч Духа й молитва. Слово Боже й молитва хай супроважають вас
в новому році!
Коли Новий рік буде нам благословенний? Коли ми стрінемо його
зо щирим, чистим серцем; коли ми зачнемо студіювати Слово Боже,
яке буде світлом нашого життя. Молитва має для нас бути щоденним
віддихом душі. Вона кріпить душу, наче нічна роса — рослину. Така
людина, котра це виконуватиме, буде непохитною скалою. Тепер коротенько
звернемо наш погляд на минувший рік. Яку любов бачили ми на кожнім
кроці життя! Йому одному, Небесному Творцеві, складаймо хвалу!
А в Новий рік вступім зо щирим серцем і з радісною піснею на устах.
Д. Кузів
Прозри!
У шостий рік уже вступа
Серед тяжких непевних днів, —
«Прозри, прозри!» — що сил гука
До всіх дітей й братів.
У шостий рік гасло несе:
«Прозри, мій народе, прозри;
В році новім Христа пізнай,
З очей полуду геть зніми!»
В серпанку Рік Новий іде,
Алмазом ясним аж горить,
Усіх «Прозри» він кличе нас,
«Бо в світі тяжко темним жить!»
Старий пропав, новий уже
На трон засів, як квіт,
В руках тримає молот він
І кличе: «Гей, скалу ломіть!»
Ломіть тверду граніт-скалу,
Мостіте правді певний шлях,
Яку несе й цей рік «Прозри»
По наших селах і містах.
У тьмі віків пропало все;
Борці нові у світ ідуть,
Високо стяг їх маячить
І кличе нас на нову путь.
М. Гільтайчук
|
