Тепер знову настала осінь. Діти та молодь попрямували до шкіл і університетів. Там триває навчання світським дисциплінам. Але дуже важливо у цей час не припиняти вивчати Слово Боже. Світська наука прагнутиме зруйнувати взаємини наших дітей із Богом. Тут щось вдіяти тяжко – так діє грішний світ. Але нам важливо, щоб діти залишалися вірними Господу, щоб вони не зійшли, або, як каже наш Біблійний текст, «не уступилися» з правдивої дороги.

Господь все зробив для цього. Він стався для нас людиною. Він прожив для нас досконале життя. Він помер за наші гріхи. Він воскрес для нашого виправдання. Він каже: «Я – Дорога, і Правда, і Життя». Він запрошує нас перебувати в Ньому через Слово, Хрищення і Таїнство. Він перебуває з нами. Він оберігає нас і потішає. Він дає нам вічне життя.

Тепер настає роль батьків і їхня відповідальність. Бог каже, що батьки повинні привчати дітей до дороги Господньої. Отже, це не повинне бути одноразове зусилля. Батькам недостатньо просто принести дітей до Хрищення. Радше батькам Господь дає наказ бути Його ефективними інструментами привчання дітей до Божого Слова.

Це означає, що саме батьківською відповідальністю є приводити дітей до церкви. У нас є Недільна школа. У нас є чудові вчителі Недільних шкіл. Але дітей до школи треба привести. Але привчання дітей до дороги Господньої не повинне обмежуватися лише Недільною школою, катехізисом у церкві та службою Божою. Дуже важливим є те, як дитина проживе наступні шість днів тижня – зі Словом Божим чи без нього. Отже, знову тут велика відповідальність батьків і сім’ї: помолитися з дітьми зранку та ввечері, поділитися з ними Словом Божим, поговорити про проблеми та успіхи дитини та заналізувати їх на основі Божого Слова.

Тож привчання дитини до дороги Господньої – це постійна, наполеглива, невпинна праця батька і матері, вчителів Недільної школи, старших братів і сестер, пастирів і всіх християн. Але нагорода за цю працю – велика. «Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї» – ось та нагорода. А це вірність Богові, любов до Господа і ближніх, це вічне життя наступного покоління у Царстві Божому. Це і краща майбутня Україна. Хай Господь нам у цьому допомагає!

В’ячеслав Горпинчук