|
«Бо ти знаєш з дитинства
Писання святе, що може зробити тебе мудрим на спасіння вірою в
Христа Ісуса» (2 Тимофія 3:15).
Літня
Біблійна школа 2005 року
в Київській єпархії УЛЦ
Традиційна Літня Біблійна школа в Українській Лютеранській
Церкві відбулась! Цього року ЛБШ була найбільшою за всю історію,
до нашої Церкви з метою навчання дітей Слову Божому прибула чисельна
група місіонерів зі США – 65 чоловік, які працювали в тринадцяти
громадах вірних, з яких п’ять громад Української Лютеранської
Церкви вперше проводили Літню Біблійну школу.
Володимир Черевко мав нагоду поспілкуватися і почути враження,
думки від безпосередніх учасників і організаторів Літніх Біблійних
шкіл в громадах Київської єпархії УЛЦ: в місті Олександрії — з
пастирем Олександром Дічем, у Київській громаді «Воскресіння»
— з Юлією Шкуро, Петром Рибальченком і Миколою Даниловим, у Радомишлянській
громаді «Духа Святого» — зі Світланою Нехорошевою.
Як відомо, американські брати і сестри жили у сім’ях наших парафіян.
Дмитро Соколюк, який разом зі своїми батьками гостинно приймав
у своїй київській квартирі Натаніела Вальтера, хотів поділитися
своїми враженнями і спогадами про нового друга — «Найкращого хлопця
у Всесвіті». Отож, дорогі читачі часопису можуть ознайомитися
з цими спогадами наприкінці цієї статті.
|
Київська
громада УЛЦ «Воскресіння»
«Пустіть діток, і не бороніть їм приходити
до Мене, – бо Царство Небесне належить таким» (Мт. 19:14).

Господь Ісус є Богом і дітей також. Саме їхню віру Він ставить
у приклад Своїм учням, вказуючи на єдині двері, що ведуть до
Божого Царства. Навіть сьогодні Він у Свій по-особливому незвичайний
спосіб лагідно промовляє до наших менших спадкоємців Його вічної
небесної оселі: «Я — дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить
ніхто, якщо не через Мене» (Ів. 14:6). І ця досконала дорога,
ця незаперечна правда, цей дар вічного життя з Богом у Його
Царстві стають для нас видимими лише у світлі Божого Слова,
котрому Спаситель вчить і діток також.

А свідками того, дорогі у Христі, були і ми з вами, коли вже
четверте літо поспіль на запрошення УЛЦ до наших громад приїздили
брати і сестри зі Сполучених Штатів з доброю звісткою до дітей
про Божого Сина, Котрий прийшов на цей світ і задля їхнього
спасіння також, Котрий був народжений так само, як і вони, Котрий
прожив безгрішне і досконале життя у повній покорі Своїм земним
батькам і служінні ближнім, та найперше – Небесному Отцеві.
Як також цього року діти мали чудову нагоду дізнатися значно
більше про те діло спасіння, яке Ісус довершив для них на Голгофі,
ставши єдиною досконалою жертвою за всі наші гріхи та провини
й воскреснувши для нашого з вами виправдання. Варто зауважити,
що цьогорічна атмосфера уроків в Літній Біблійній школі як ніколи
була сповненою христологічного змісту. Тема Особи Христа, Його
земного служіння, а до того ж, Його діло спасіння та визволення,
стала провідною як під час Біблійних, так і музичних уроків,
занять художньої праці тощо.
Нам же, парафіянам київських громад УЛЦ, особливу увагу хотілося
би зосередити на роботі київської групи організаторів, вчителів
та координаторів, перекладачів, а головне – самих дітей, адже
сьогодні мова піде про них і про те, як зростало та ширилось
Боже Слово в українських й американських родинах святої Христової
Церкви…
Оскільки перебування та навчання американських друзів у нашій
країні, їхнє проживання в українських родинах стали вже доброю
традицією, ми з нетерпінням очікували дня, коли б мали зустрітись
з нашими гостями.
…28 червня 2005 року. Аеропорт «Бориспіль».
В житті кожної людини бувають миті, коли її сповнюють незабутні
почуття радості і водночас хвилювання. Саме такі почуття переповнювали,
мабуть, кожного із нас, хто перебував 28 червня в аеропорту
з метою зустрічі американських братів і сестер у Христі Ісусі,
які прибули на українську землю з важливою місією – поширювати
Слово Боже.
Нам було дуже приємно вже в котрий раз зустріти знайомі обличчя,
посмішки на устах тих, хто вперше, вдруге, а то й втретє приїжджає,
щоб взяти участь в Літній Біблійній школі, яка проходить в різних
куточках України.
Цього року, як і минулі роки, ЛБШ, яка проводилась в громадах
УЛЦ з 2 по 16 липня, була організована та проведена за підтримки
Вісконсинського Євангелицько-Лютеранського Синоду та Місійного
товариства «Думки про віру» зі США. Викладачами та інструкторами
в ній працювала переважно молодь – студенти лютеранських коледжів
і семінарії, а також учні американських шкіл.
Крім американських учителів, активну участь у роботі Літньої
Біблійної школи брала українська молодь нашої церкви: допомагала
у проведенні уроків, перекладі змісту завдань, а після уроків
знайомила американських гостей з красою нашого міста, з його
архітектурними пам’ятками, з життям молодих киян…
Для урізноманітнення перебування американських гостей у столиці,
молодь організовувала для них цікаві прогулянки схилами Дніпра,
екскурсії історико-культурними місцями міста. Місіонери захоплювались
вишуканими архітектурними пам’ятками Києва. Відвідали Києво-Печерську
лавру, Михайлівський Золотоверхий собор, Андріївський узвіз…
Два тижні занять у київському осередку ЛБШ були побудовані за
єдиним сценарієм. Перша половина уроку присвячувалась розбору
теми з Писання, що стосувалася певного періоду земного життя
Господа нашого Іcуса Христа, після чого діти відповідали на
запитання викладачів, спрямовані на закріплення та краще розуміння
євангельського тексту. Друга половина уроку присвячувалася практичній
роботі школярів, які майстрували цікаві розробки на теми Біблійних
історій.
Окремим щоденним розділом були музичні уроки для кожної вікової
групи школярів, що проводилися старшими інструкторами київської
групи Літньої Біблійної школи – Ліндсі Шрейдер та Джонатаном
Бауером. На цих уроках діти вивчали пісні та гімни, популярні
в англомовних лютеранських громадах Сполучених Штатів.
Така структура щоденних занять дозволила охопити подвійну мету
ЛБШ – ближче познайомити українських дітей зі Словом Божим,
а також поглибити їхні знання англійської мови через вивчення
молитовної та церковно-музичної спадщини заокеанських братів.
Завдяки добре зорганізованій підготовчій роботі, всі уроки відбувалися
цікаво, весело, за злагодженим графіком, прославляючи Господнє
Ім’я. Слід висловити щирі слова подяки багатьом людям, які брали
участь у проведенні уроків: вчителям, перекладачам, координаторам…
По закінченні ЛБШ — 2005 групи американських викладачів та інструкторів
повернулися до Києва, аби провести разом кілька днів до від’їзду
з України. На останній прощальний вечір було заплановано велике
табірне вогнище у Пущі-Водиці біля Києва, де в одному з лікувально-оздоровчих
центрів розмістилися гості. Керував останнім святом, заохочуючи
та підбадьорюючи інших, доктор Вейн Борґвардт.
За щасливою нагодою в тому ж таки будинку розмістилися гастролюючі
на той час Україною виконавці польського хорового колективу
«Cantores minores», які люб’язно приєдналися до загального веселого
і дещо сумного свята, аби порадувати тих, що сиділи біля багаття,
своїм чудовим виконанням. Зрештою до них долучилися співочі
американські та українські голоси і в нічне небо над лісовою
галявиною полинули старовинні григоріанські наспіви, польські
та українські народні пісні, англомовні християнські гімни…
Свято прощання і сподівань тривало майже до світанку, коли за
гостями прибули два автобуси, що мали їх відвести до аеропорту…
…05:30 ранку. Ми – у міжнародному терміналі аеропорту «Бориспіль»,
звідки за годину-півтори має відлетіти літак, що понесе наших
нових друзів на Батьківщину. Остання офіційна перевірка. Останні
обійми, потиск рук, побажання і сум в очах. У серцях – милі
спогади про Україну, нових і давніх друзів, сподівання на майбутні
зустрічі на ниві проповідування Божого Слова…
Юлія
Шкуро, Петро Рибальченко,
Микола Данилов
Радомишлянська
громада УЛЦ «Святого Духа»
Слава Ісусу Христу! Радість і тепло переповнюють наші душі
після проведення Літньої Біблійної школи разом з американськими
місіонерами. Нашій Радомишлянській громаді «Святого Духа» в
цьому році виповнюється п’ять років, і вже двічі ми зустрічаємо
дорогих американських друзів. Ми згадуємо пастиря Ричарда Аджентена,
його дружину Беверлі і Джанет Берглер, які минулого року подарували
нам американський ентузіазм і надію, запалили наші серця. Цього
року Господь дав можливість зустріти сім’ю доктора Лона Кнадсона,
його чудових дружину і дочок Емі і Аманду. Десять днів проводилися
уроки, на яких діти вивчали Слово Боже, ставали безпосередніми
учасниками Біблійних історій, вивчали англійську мову, співали
американських пісень і займалися мистецтвом. Кожен учень мав
три книжки – для Біблійних уроків, пісенник і для вивчення англійської
мови. А які чудові вироби діти під керівництвом вчителів виготовляли
своїми руками! Діти прикрасили наше церковне приміщення своїми
витворами, на вікнах з’явилися вітражі, на стінах – картини.
Любов і тепло, які привезли з собою наші американські друзі,
ми відчували постійно, кожен день був дуже різноманітним і насиченим.
Ми
показали новим друзям наше маленьке, але живописне містечко.
Гості мали нагоду відвідати місцевий музей, лютеранські споруди,
зокрема церкву і будинок пастиря, які були збудовані ще в дореволюційний
час. Вони відвідати сім’ї парафіян, де їх приймали як рідних,
кожен приготував окрему страву, щоб якнайкраще познайомити американських
братів і сестер з різноманітною українською кухнею. Сім’ї Олександри
Пархомець, Тетяни Ігнатієвої, Ольги Соболевської, Тетяни Зеневич,
Лідії Бурдун, Сергія Паперного виявили до нових друзів щиру
українську гостинність, а перекладачі Дмитро Пархомець і Сергій
Паперний робили все можливе, щоб між нами не було мовних проблем
ні на уроках, ні у вільний час. Також гості оглянули декілька
варіантів будинків для нашої церкви, і ми повні надії, що незабаром
наша громада буде мати власне приміщення.

За Господньою благодаттю, до нас під час проведення Літньої
Біблійної школи приїхала «Медична клініка на колесах», наші
діти та їхні батьки мали змогу отримати консультацію щодо стану
здоров’я дітей.
Ми ще довго будемо згадувати зустрічі з нашими американськими
друзями. Наприкінці ми як одна сім’я виїхали на Кам’яне озеро,
де за круглим столом смакували рибну юшку і шашлики, співали
українські і американські пісні, купалися і грали у волейбол.
А головне, відчували, що ми дійсно браття і сестри однієї християнської
сім’ї.
Дякуємо Господу за Його доброту і милість, за те, що ми маємо
змогу славити Господнє Ім’я повіки віків. Амінь.
Світлана
Нехорошева
Громада
УЛЦ в м. Олександрії
«Бо ти знаєш з дитинства
Писання святе!» (2 Тимофія 3:15).
Святий Апостол Павло доніс до нас серед іншого таке свідоцтво
з життя христового люду в часи прадавньої Церкви: Тимофій (зрозуміло,
що не він один!) знав Святе Писання з дитинства.
Такої прерогативи ми часто-густо позбавляли і позбавляємо наших
дітей.
Дякуючи допомозі братів та сестер – наших одновірців зі Сполучених
Штатів Америки – ми маємо тепер більше можливостей навчати дітей
Святому Писанню.
В Олександрії Літня Біблійна школа проводилася вперше. Оскільки
ми невелика громада і маємо мало дітей, кілька років ми відкладали
запрошення вчителів на Літню Біблійну школу. Здавалося, ми,
громада, були ще не готові скористатися чудовою можливістю провести
ЛБШ.
Тепер ми знаємо, що були неправі.
Небесний Отець допоміг нам залучити достатньо дітей для проведення
Літньої Біблійної школи 2005 року в Олександрії.
Напередодні Школи в Олександрії два тижні працювала «Медична
клініка на колесах» Міжнародного благодійного фонду «Дар життя».
Очікуючи своєї черги до наших чудових лікарів, і діти, і дорослі
могли прочитати оголошення про Літню Біблійну школу, яке було
вивішено на автобусах (поруч з подякою за чудовий дарунок медичної
допомоги).
Сестра Людмила Войчунас, яка приїхала разом з «Клінікою на колесах»
і два тижні працювала для жителів Олександрії та Олександрійського
району, також дуже допомогла нам. Оповідаючи присутнім про Боже
Євангеліє, про святість життя, про християнське ставлення до
свого здоров’я і до здоров’я своїх ближніх, вона також не забувала
розказати кожному про Літню Біблійну школу, що починалася за
тиждень.
Ми використовували оголошення в місцевій пресі. І, безумовно,
члени громади запрошували дітей друзів та родичів скористатися
нашою Біблійною школою.
Також добрим знаряддям Божим були сестри Розалін Барнхарт, Ребекка
Даннел та Лідія Вітт з американського міста Сент-Луїс, які приїхали,
щоб навчати дітей в Олександрії. Вони так старанно і гарно проводили
уроки, що кількість дітей в кожній групі значно зросла протягом
першого ж тижня навчання.
Таким чином, маючи під постійною опікою громади менш як десятеро
дітей, в перший день занять ми залучили до школи більше двадцяти,
а закінчили ЛБШ тридцять п’ять дітей трьох вікових груп.
Особливо тішимося ми вчительками, яких Бог направив цього літа
до нашого міста. Звертаємо увагу читачів, що ці три сестри поїхали
до України всупереч іншим можливостям провести літній час —
в Сполучених Штатах або будь-де-інде. І навіть в Україні були
досить принадні місця, де відбувалися Літні Біблійні школи –
Київ, Крим тощо. Але Розалін, Ребека та Лідія робили те, що
Бог запропонував їм – працювали з нами в Олександрії, де не
було моря, гір чи відомих музеїв, але були діти, які потребували
навчання Слова Божого. Діти були дуже задоволені уроками, захоплені
вчителями і запрошували їх приїхати до нашого міста ще й в майбутньому.
Кожна з американських дівчат чудово справлялася із своєю роботою.
І молодші, і старші діти два тижні вивчали Біблію, вправлялися
в англійській мові, займалися ручною працею та вивчали християнські
пісні англійською мовою. Як показали останні дні школи і заключний
концерт, діти засвоїли запропонований матеріал, зробили доручені
завдання і приготували для батьків та громади гарний виступ
– з піснями та сценками із життя Ісуса Христа.
І діти, і їхні батьки, і громада дякують сестрам з Америки за
їхню роботу, працівникам та жертводавцям «Думок про віру» і
Єпископату УЛЦ за надану можливість провести Літню Біблійну
школу 2005 року в Олександрії.
Ці два тижні були дуже корисні для дітей, Біблія стала більш
знайомою їм книгою. Через Біблійні уроки, уроки англійської
мови і ручної праці, через приготування сценок і спільне виконання
пісень події з життя Ісуса Христа стали подіями життя наших
дітей. І «Йому слава та влада на вічні віки, амінь» (1 Петра
5:11).
Пастир
Олександр Діч
|
|
|