Ви нам писали

З поштової скриньки Заочної Біблійної школи

радіостудії «Лютеранська хвиля»

З християнськими вітаннями зі сторінок «Стягу» звертаюся я, учитель-методист Заочної Біблійної школи Соколюк Юлія.
Наша поштова скринька щодня поповнюється листами з гарними відповідями на уроки, прекрасними щирими побажаннями, розповідями про своє життя-буття, християнськими запитаннями.

«Слава Ісусу Христу! Дорогенька сестричко Юлю! У мене є до вас таке запитання: у Біблії написано, що Бог не дивиться на особу, як це зрозуміти, невже Богові байдуже, що є люди, яким важко жити на світі. Біблія пише, що Бог любить усіх однаково, але чому саме мені призначена така доля?»

«Повірив у Господа я в 2003 році. Одного разу мені принесли журнал «Стяг». Коли ж я його розгорнув, то побачив оголошення Марієнка Петра, що шукав друзів по листуванню. Я йому написав і ми досі листуємося. Саме він мені порадив написати вам. І, слава Богу, ви скоро відповіли! Петро був дуже радий, коли про це дізнався. Я щасливий навчатися у вашій школі і вести листування з вами!»

«Я сміливо і рішуче іду на «двобій» із Свідками Єгови, і змушую їх мовчати. Брати наші протестанти дивуються, питають, звідки в мене такі знання, і я вказую на програму «Лютеранська хвиля», кажу де і коли її можна почути. Молюся за вас і за діло правдивої євангелізації України!»

«Пише до вас Швець Ірина Степанівна з Львівської області. Мені 17 років, я дуже люблю дізнаватися більше і більше про Господа нашого Ісуса Христа. Я вас прошу, дорогі наші брати і сестри, щоб ви вислали мені Біблію та зарахували мене на Заочні Біблійні курси. Я хочу відповідати на уроки так, як мій брат з Тернопільщини!»

«Доброго Вам дня, працівники «Лютеранської хвилі»! Пише до Вас постійна слухачка Ваших передач, з яких я багато навчаюся, і через які можна почути втішні слова Біблії. Хотіла б і надалі вивчати Слово Боже. Якщо у вас є література або уроки по вивченню Біблії, то буду вдячна, якщо вишлете мені. Хай допоможе Вам Господь в новому 2005 році у праці над передачею, яка так потрібна нам!»

«Я народився в сім’ї, у якій вірували в Бога. З самого дитинства ходжу в церкву. Я вдячний Богу, що Він ніколи мене не відпускав зі Своєї руки та завжди мені допомагав. Я хочу навчатися в Заочній Біблійній школі, щоб глибше пізнати Бога та краще розбиратися у Біблії».

«Хочу прочитати Вам ці вірші, можливо, написані не за літературними канонами, проте від чистого серця.
Я с работы пришел, сколько дел — я устал.
Не успел ужин съесть – кто-то в дверь постучал.

Говорят, неприлично болтать с полным ртом,
Пусть пока постучит, я открою потом.
Ах, какой сериал, а герой просто зверь!
Кто-то снова легонько стучит в мою дверь.
Пусть еще постучит, я потом отворю.
Интересный ведь фильм, я его досмотрю.
Уже ночь за окном, город мирно весь спит,
Но опять в мою дверь кто-то тихо стучит.
И зачем он стучит? Ведь так сладок мой сон.
Не хочу подниматься, открою потом.
Утро вновь настает: пробуждаюсь от сна.
И какая-то странная здесь тишина.
Что случилось со мной, не могу я понять.
Просто в двери мои перестали стучать.
Я с постели своей поднимаюсь скорей,
Торопясь, впопыхах, выбегаю за дверь.
На пороге видны следы крови и слез,
И написано рядом: «Стучался Христос».
Так відчинемо наші серця і двері для Ісуса Христа, сестро Юліє, не на словах, не в наших парафіяльних виданнях, а просто, не замислюючись…»

«Дуже чекаю твоїх листів, сестро Юліє! Дуже дякую, що ти з такою повагою ставишся до зовсім незнайомої людини!» — Це рядки з листа Заволоки Олега.

«Дорогая сестра во Христе Юлия! Очень рада и искренне благодарна вам за заботу и сердечное вам спасибо за книгу. Я ее всю прочитала и напиталась духовно. Хожу к стареньким, немощным соседям и говорю им об Иисусе Христе. Я немного приболела, плохо стала видеть, но верю, что Господь даст прозреть моим глазам, и я буду читать Библию таким одиноким старушкам. Желаю самых лучших благословений тебе, твоей семье и всей школе «Лютеранской хвыли».
Гей Микола з Волинської області пише:
«Слава Ісусу Христу! Я глибоко вдячний вам і Господу за ту літературу, яка допоможе мені й усій моїй сім’ї глибше пізнати Ісуса Христа і ту працю, яку здійснив за усіх нас наш Спаситель на Голгофському хресті. Фундаментальні Біблійні доктрини висвітлені в цих книгах настільки чітко і зрозуміло, що стають доступними навіть для тих членів моєї родини, які до цього вважали Біблію чимось занадто складним і незрозумілим для простого смертного! Усі ми вдячні вам і славимо Бога за цей дар!»

«Слава Ісусу Христу!
Юліє, вітаю вас, «Лютеранську хвилю», УЛЦ зі Святом Обновлення Церкви!
Бажаю, щоб наш Господь Ісус Христос дарував вам усім доброго здоров’я, мудрості, миру, злагоди, добробуту, радості, духовної сили дбати про своє спасіння, служити своєму народу!
«А Тому, Хто може зробити значно більше над усе, чого просимо, або думаємо силою, що діє на нас. Тому слава в Церкві та Христі Ісусі на всі покоління на вічні віки. Амінь» (Ефесян 3:20-21). Будьте благословенні!
Ваш брат Микола».

«Улюблені брати і сестри, я з радістю розповім про свій шлях до Господа. Я народився в м. Ленінграді (Санкт-Петербурзі). У моїй сім’ї не знали Бога, ніхто не ходив до церкви. Одного разу у свого друга я побачив книжечку Новий Заповіт. Я зацікавився нею і попросив почитати. Потім почав ходити в православний храм. Спочатку ходив до храму регулярно, а потім все рідше і рідше. У 1990 році мене призвали до армії. Там я частіше згадував Бога. Під кінець моєї служби в нашу частину прийшли декілька віруючих. Ці хлопці були з церкви «Християни віри Євангельської». Спочатку я з ними сперечався, потів зацікавився віровченням. Вони запросили мене в неділю на богослужіння і я пішов. Коли я повернувся додому в Санкт-Петербург, то почав відвідувати зібрання цієї церкви.
Сусідом нашого пастиря є пастир фінської лютеранської церкви (у Санкт-Петербурзі 6 лютеранських громад, 5 фінських і 1 німецько-шведська). Він подарував нашому пастирю Катехізис. Цей Катехізис мені і дали почитати. Саме через нього я і познайомився з лютеранським віровченням. У Санкт-Петербурзі багато лютеран. Вони у дружніх стосунках з іншими протестантськими церквами, багато літератури.
Лютеранська церква має фундаментальне богослов’я. Це дуже важливо, тому що іншим протестантам цього дуже не вистачає. Я з радістю переписуюсь з вами і навчаюсь у вас! Благослови вас Бог!»

«Я вважаю, що дослідження Святого Писання подібне до подорожі з ліхтарем у темряві – доки не ступиш кілька кроків уперед, обриси і контури об’єктів, що знаходяться попереду, продовжуватимуть залишатися досить нечіткими і розмитими. Потрібне лише одне, – щоб Ісус запалив цей ліхтарик!»