Зустріч
з дружнім колективом,
закоханих у свою справу людей
 Пастир
Юрій Фізер, керівник (головний редактор) радіостудії «Лютеранська
хвиля»:
«Здавалося би, що в наш час, в час високих передових технологій,
радіо не повинно би відігравати вже надто важливу роль, бо хтось
міг би на це сказати, що навіщо слухати радіо, коли є багато
сучасніших засобів, як-от: телебачення, Інтернет тощо. Можливо,
це і було би так, якби не купи листів, які щотижня приходять
від наших слухачів, і в котрих наші слухачі, окрім подяк за
радіопередачі, навчаються у Заочній Біблійній школі, та і просто
спілкуються з братами і сестрами, з тими, хто їх може і хоче
зрозуміти. А таких в нашій радіостудії достатньо. Хоча нас і
мало, проте ми намагаємося не пропустити жодного листа, дати
відповідь на кожне питання, і щотижня готувати до ефіру цікаві
передачі. Чи вдається це нам? Хочеться сподіватися, що так,
і доказом цього можуть стати, знову ж таки, листи, які ми отримуємо.
З часу, відколи «Стяг» востаннє писав про нашу радіостудію,
в нас мало що змінилося. Можливо, варто зазначити, що кожного
року ми змінюємо формат подачі радіопередач. За останній рік
ми також зробили передачі більш інформативними, хоча не відмовилися
від використання проповідей Слова Божого. У майбутніх планах,
які вже невдовзі ми почнемо здійснювати, — розпочати цикл
радіопередач про громади УЛЦ. Я особисто буду відвідувати
громади, спілкуватися з пастирями та мирянами.
Минулого року ми спробували виходити в ефір на
радіо «Континент» із зовсім новими програмами. Проте в ефір вийшло
лише чотири програми, через закриття цієї радіостанції. Виходом
програм на хвилях радіо «Континент» ми хотіли покрити Київ та
Київську область. Сподіваємося, що Господь допоможе відновленню
цієї радіостанції, а отже, ми продовжимо виходити в ефір.
Я неодноразово ставив собі питання про доцільність витрачання
грошей на трансляції наших передач на радіо, і кожного разу
відповіддю на це питання ставали листи. Саме ці листи доводять
мені про доцільність продовження нашої справи, бо в Україні
є ще багато місць, де люди лише по радіо отримують новини
і… можуть почути проповідь. А ми, дружній колектив, закоханих
у свою справу людей, з Божою допомогою, будемо докладати всіх
зусиль, щоби люди чули Слово Боже навіть у такий «немодний»
спосіб — по радіо».
 Зоя
Ніколаєнко, спеціаліст по зв’язках із громадськістю:
«Основна мета діяльності радіостудії — нести Слово Боже співвітчизникам.
Це ми робимо, випускаючи щоп’ятниці о 21-45 в ефір по «Променю»
радіопередачу під назвою «Лютеранська хвиля», а також надсилаючи
нашим читачам лютеранську літературу, спілкуючись з ними, відповідаючи
на запитання, проводячи навчання в Заочній Біблійній школі.
З метою поширення лютеранства, пропонуємо дописувачам постійно
листуватися з нами, і хоча нам не завжди відомі їхні релігійні
погляди, чи відвідують дописувачі церкву, що думають про християнство,
та в процесі спілкування ми дізнаємося про це і маємо змогу
привернути їх до УЛЦ. Іноді таке листування триває по 5-6
років, і ми дуже пишаємося тим, що змогли посіяти в душу нашого
співвітчизника зерно віри.
В листах, що отримує радіостудія, часто поряд
із запитаннями, релігійними роздумами та розповідями про своє
власне життя, є прохання надіслати проповідь пастирів Української
Лютеранської Церкви на конкретну тему, або вислати текст радіопередачі,
яка дуже сподобалася. Просять нас і більш розширено висвітлити
якийсь християнський аспект, наприклад, розповісти про молитву,
про гріх, про піст і т. п.
Ми з радістю виконуємо прохання дописувачів.
Для цього силами радіостудії випускаємо інформаційний листок
під назвою «Наш огляд» і розсилаємо його дописувачам.
Одна наша дописувачка, Валентина Маркітан, що мешкає в Житомирі,
на наше прохання розповісти про себе, про свій шлях до Бога,
про знайомство з лютеранським віросповіданням, написала: «Господь
відновив для нас чисте вчення Свого Слова через доктора Мартіна
Лютера. А коли я ознайомилася з його життям завдяки літературі,
надісланій вами, сповненим завзятої боротьби за правду, за новий
порядок у Церкві, за чистоту віри, — то моє серце сповнилось
великим бажанням бути вірною цього вчення і Церкви. Моє життєве
кредо — захист слабкого, допомога словом і ділом. Але тільки
тепер зрозуміла, що на першому плані є віра, а вже потім добрі
діла. З моменту листування з сестрами «Лютеранської хвилі» мої
справи пішли вгору, я стала значно оптимістичнішою.
Я хочу робити те, що вимагає від мене Бог, уникати
того, що Він забороняє».
А Олег Бєляєвський з Івано-Франківщини написав нам, що він «з
нетерпінням чекає п’ятниці, щоб послухати проповіді та пісні
на «Лютеранській хвилі».
Щодня пошта приносить нам листи, в яких дописувачі дякують
за радіопередачі, за відповіді на запитання, за навчання в Заочній
Біблійній школі, а також за надіслану літературу (до речі, у
нас склалася така практика, що ми відповідаємо на листи дописувачів
відразу ж, в день отримання листа, бо знаємо, як чекають від
нас відповіді і роз’яснень наші друзі).
Вважаємо, що вдячність наших дописувачів — це не наша заслуга,
а послана Господом милість до нас, працівників «Лютеранської
хвилі», і до всіх, хто звертається до нас».
 Анатолій
Дмитренко, технічний директор:«Аналізуючи листи наших дописувачів, можна бачити
їхнє беззаперечне поступове зростання у вірі. Ми не є центром
соціальних досліджень, проте вибірку респондентів маємо набагато
більшу, ніж це може дозволити собі центр досліджень. Через це
можемо з впевненістю стверджувати, що відбувається подальша християнізація
всієї України. Через зростання у вірі наших дописувачів, перед
нами, співробітниками радіостудії, все більше і більше постає
питань, котрі вимагають від нас більш глибокого навчання, ніж
те, яке дається для нас на загальних уроках християнської віри,
які проводяться в Церкві. Заняття, які були зорганізовані для
нас і проводилися заступником ректора Семінарії УЛЦ Олегом Юхименком,
надавали нам можливість поглиблювати свої знання, набувати досвіду
і кваліфікації для відповідей дописувачам на належному рівні.
Ми вважаємо доцільним поновити і продовжувати ці заняття.
Наявна цифрова звукозаписуюча техніка дозволила нам зробити
архів наших радіопередач, який на сьогодні нараховує біля 200
радіовиступів. За вказаною датою радіопередачі ми маємо змогу
надсилати їх всім бажаючим, хто нам надішле цифровий носій.
Таким цифровим носієм може бути компакт-диск або міні-диск.
Хочу зазначити, що всі наші радіопередачі перед
виходом в ефір проходять відділ технічного контролю при Національній
радіокомпанії. А як відомо, в цифровому звукозапису не існує
поняття «копії», тобто всі копії мають таку ж високу якість,
що й оригінал. Таким чином, втілено в життя давнє побажання
пастирів нашої Церкви про надання їм для місцевого радіомовлення
якісних звукозаписів.
Перебуваючи в Україні, наші радіопередачі чули представники
української діаспори Сполучених Штатів Америки. Своєю змістовністю
наші виступи в ефірі настільки прийшлися до вподоби нашим американським
братам, що вони забажали мати в себе наші аудіозаписи. Це своє
прохання американці виклали у відповідному листі до нас.
Для подальшої плідної роботи нашої радіостудії, безумовно,
нам треба мати свою студію звукозапису з відповідним сучасним
обладнанням. Це б дало нам змогу мати якісні звукозаписи не
тільки наших радіопередач, а й чудові виступи наших маленьких
акторів з театральної студії «Янголятко», яка успішно діє
при громаді «Воскресіння».
 Юлія
Соколюк, учитель-методист Заочної Біблійної школи:
«Ми радіємо великою чисельністю наших дописувачів, їхнім зростанням
у вірі, поглибленим рівнем їхніх біблійних знань. Деякі наші брати
і сестри надсилають такі запитання, які потребують дуже серйозної
і довготривалої підготовки відповідей не тільки для нас, працівників
радіостудії, але й пастирів Української Лютеранської Церкви. Тому
нам дуже б хотілося, щоб дияконські курси, які започаткувалися
минулого року Українською Лютеранською Богословською Семінарією
Святої Софії, були продовжені. Ці курси для нас дуже корисні і
важливі. Ми дійсно потребуємо такої допомоги.
Ми ведемо реєстр наших учнів, на сьогодні їх налічується
двісті сімдесят дев’ять братів і сестер. І якщо раніше траплялися
випадки, коли люди писали нам, просили надіслати релігійну
літературу, ми висилали, але після цього контакти з їхнього
боку переривалися, то зараз таких випадків взагалі немає,
максимум кожні два тижні ми отримуємо листи від наших учнів.
Як правило, ці всі люди молоді, починаючи з тринадцяти років.
Зараз ми проводимо нові Біблійні уроки, які були складені
пастирем Тернопільської громади УЛЦ Тарасом Коковським. Ми
дуже йому дякуємо за допомогу, уроки гарні, зручні для наших
дописувачів. На перспективу ми плануємо, з ласки Божої, мати
багатоступінчасту Заочну Біблійну школу, щоб враховувати як
рівень Біблійних знань учнів, так і їхній вік.
Нас тішить і те, що поширюється географія нашої роботи. Нам
пишуть з Росії, з Польщі. Зокрема з Росії дописувач нам написав,
як сприймали в Росії нашу Помаранчеву революцію, там була зорганізована
виставка подій листопада-грудня 2004 року в нашій державі. До
речі, під час Помаранчевої революції збільшилася кількість наших
дописувачів зі східних регіонів України, зокрема Луганської
і Донецької областей. Так, маємо чудову дописувачку з Луганської
області Зінаїду Страшнову, їй за сімдесят, пенсіонерка, живе
одна. Вона отримує релігійну літературу, активно вивчає Слово
і ходить до своїх сусідів, які старіші за неї і погано бачать,
вона читає їм Біблію і статті з журналу «Добра звістка». Цікавою
є історія спілкування з нашим братом Ольховенком Олегом, дияконом
католицької церкви, людиною з вищою освітою, причому ми довідалися
про це вже по закінченні ним нашої школи. Зараз між нами підтримується
християнське спілкування, він надсилає мені богословські статті,
ми обговорюємо їх, я висловлюю свої думки з цього приводу. Він
доктор теології, захищав докторську дисертацію у Ватикані минулого
року, викладає в католицький семінарії. Він навіть порадив своїй
групі з католицької семінарії пройти курс навчання в нашій Заочній
Біблійній школі.
А загалом можна багато розповідати про кожного нашого дописувача,
всі вони унікальні, мали свій шлях, але прийшли до Господа
нашого Ісуса Христа, і ми радіємо, що допомогли і допомагаємо
їм на цьому шляху вивчати чисте Слово Боже».
Ми сиділи в офісі радіостудії «Лютеранська хвиля»,
працівники якої з піднесенням розповідали про свою роботу, а я
слухав і радів за те, що Господь так рясно благословляє нашу Українську
Лютеранську Церкву не тільки збільшенням громад і місійних станиць,
а й тим, що дає нашій Церкві таких відданих Божій справі людей,
як Зоя, Юля, Юрій, Анатолій. Також я думав, як важко зробити так,
щоб читачі через друкований матеріал відчули ентузіазм цих людей,
дух колективу, закоханих у свою справу людей... Це серцем відчуваєш,
коли довідуєшся про те, що для потребуючих матеріальної допомоги
Зоя Ніколаєнко та Юля Соколюк збирали в своїх сім’ях одяг і надсилали
потребуючим, потім отримували листи подяки, які були написані
з такою щирою подякою і відвертістю, що виступали сльози, коли
їх читали. Кожному дописувачу працівники радіостудії надсилають
на їхній день народження вітальні листи і, відповідно, дописувачі
поздоровляють своїх учителів. Коли дізнаєшся про ці факти, то
розумієш, що колектив радіостудії «Лютеранська хвиля» і дописувачі
підтримують не тільки учбову переписку і мають формально дружні
стосунки, це вже інше, ми бачимо, що ці стосунки дуже довірчі,
близькі, це є прояв істинної християнської любові. Я мав змогу
ознайомитися з листами дописувачів радіостудії. Я бачив листи,
які люди надсилали в двох конвертах, тому що в один конверт не
вміщалося те, що вони хотіли сказати, я бачив листи учнів довжиною
в зошит і розумів, що байдужі люди не будуть так писати. В кожному
листі відчувалася братня християнська любов один до одного, хвала
нашому Господу Ісусу Христу, подяка працівникам радіостудії і
пошана до нашої Української Лютеранської Церкви. Юлія Соколюк
зробила невеличку підбірку з листів учнів Заочної Біблійної школи.
Ви можете ознайомитися з нею в цьому числі часопису. Витягом одного
з таких листів (лист від Юрка Миколи) я завершую нашу зустріч
з дружнім колективом, закоханих у свою справу людей: «Я дуже вдячний
за вашу передачу, на котру так чекаю, і за духовну літературу
теж. Брати та сестри, а також всі, хто зайнятий в цій програмі,
знайте про те, що ваш труд не є даремний перед Богом і в свій
час одержить він нагороду від Отця Небесного. Мені дуже подобається
ваша програма, тому що вона проповідується у великій вірі, а також
в силі Божій. Вона і в мене підіймає дух віри, коли я її слухаю
з моїм домом. Разом в молитві дякуємо Богові за таких проповідників.
Хотілося б і більше таких передач, як ваша передача від братів
і сестер із «Лютеранської хвилі». Тому нехай благословить вас
і нас наш Небесний Батько, щоб у вічності ми могли разом зустрітися
біля Його ніг і прославити Його за спасіння. Оставайтесь з Богом
і ми з Ним!»
|
