Банкет радості, банкет життя

Благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа! (1 Кор. 1:3). Амінь.

Коли в Ізраїлі помирала людина, її мусили поховати того ж таки дня. Друзі і родина на голову вдягали покривала і таким чином підкреслювали своє горе. Сльози і голосіння були частиною похорону. Траур без їжі супроводжував смерть друга, рідної і близької людини. Величину горя, яке вражає нас, коли помирає хтось із наших близьких, важко передати. Адже смерть розділяє людей, смерть завдає болю. Смерть відбирає радість.
Дорогі брати і сестри, траурне покривало розтягнуте над нашим світом ще від часу падіння в гріх наших прабатьків Адама і Єви. Коли вони ослухалися Бога, то почули від Творця справедливий вирок: «Ти порох, і до пороху вернешся» (Буття 3:19). Покривало горя через Адамів гріх простягнулося над кожним створінням, яке Бог був передав під владарювання людей. Людський переступ є таким великим, що через нього Господь засудив весь світ: «Проклята через тебе земля!» (Буття 3:17).
Дорогі у Христі, ми бачимо це покривало щодня в нашому житті. Ми народжуємося грішниками і ми бачимо дію гріха: смерть людей по цілому світі. Ми бачимо, як руйнується цілий світ. І навіть наші тіла є приреченими до фізичного знищення. Настільки серйозним є гріх. Настільки справджується вирок Бога, що «заплата за гріх – смерть».
Наше становище було би цілковито безнадійним, якби Бог справедливий не був би Богом люблячим і милосердним. Він в час вигнання наших прабатьків із Еденського саду проголосив обітницю про спасіння. Виголошуючи вирок дияволові, Бог промовив: «І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п’яту» (Буття 3:15).
Від часу гріхопадіння Адама і Єви над усім людством було розтягнуто покривало трауру, покривало горя, покривало відділення людини від Бога, від вічного життя у Його Царстві. Але сьогодні, дорогі у Христі, у нас зовсім інший день. Сьогодні ми святкуємо сповнення усіх Божих пророцтв про перемогу над смертю. Сьогодні ми бачимо, як Бог сповнив пророцтво, яке Він дав через чоловіка Божого, Ісаю. Бог каже: «І вчинить Господь Саваот на горі цій гостину з страв ситих, гостину із вин витриманих, із шпікового товщу, із очищених вин витриманих. І Він на горі цій понищить заслону, заслону над усіма народами, та покриття, що розтягнене над усіма людьми». Бог говорить про особливе місце в Його Ізраїлі. Бог говорить про особливу подію в Ізраїлі. Бог каже, що в Єрусалимі Він знищить заслону, яка розтягнута над усіма народами. Бог каже, що Він знищить покриття, яке відділяє усі племена землі від Нього.
Дорогі брати і сестри, сьогодні ми святкуємо знищення заслони смерті. Сьогодні ми святкуємо знищення покривала гріха. Сьогодні ми святкуємо сповнення пророцтва про те, що Божий Син і Син Людський подолає гріх і розтрощить голову дияволу. Сьогодні радісними вітаннями «Христос воскрес! Воістину воскрес!» ми підтверджуємо свою віру у те, що Ісус Назарянин, Цар Юдейський, Божий Син, розп’ятий на Голгофському Хресті, приніс повну плату за всі наші гріхи і зруйнував їх навіки Своїм святим тілом. Він на Себе узяв усю ту страшну заслону: заслону нашого ідолопоклонства і заслону нашого відступництва, заслону наших зрад і заслону наших убивств, заслону нашої нечестивості і наших пожадань, і зруйнував цю заслону наших гріхів на Хресті Голгофи Своєю святою кров’ю.
Через Ісаю передвіщав Бог: «І Він на горі цій понищить заслону, заслону над усіма народами, та покриття, що розтягнене над усіма людьми». Ісус Христос знищив заслону гріха. Більше її немає над жодною людиною, яка покладається у своєму спасінні тільки на Ісуса Христа. Вона знищена назавжди. Як сказано в Посланні Апостола Павла до ефесян (2:14-18): «Він-бо наш мир, що вчинив із двох одне й зруйнував серединну перегороду, ворожнечу, Своїм тілом, Він Своєю наукою знищив Закона заповідей, щоб з обох збудувати Собою одного нового чоловіка, мир чинивши, і хрестом примирити із Богом обох в однім тілі, ворожнечу на ньому забивши. І, прийшовши, Він благовістив мир вам, далеким, і мир близьким, бо обоє Ним маємо приступ у Дусі однім до Отця».
Лише через Христа Ісуса ми маємо мир із Богом. Лише через Христа Ісуса євреї мають мир із Богом. Лише через Христа Ісуса іракці мають мир із Богом. Лише через Христа всі інші народи мають мир із Богом. Іншого Примирителя не існує. Саме у Христі сповнилося пророцтво, виголошене за 700 літ до народження Месії від Діви Марії: «Смерть поглинена буде назавжди, і витре сльозу Господь Бог із обличчя усякого, і ганьбу народу Свого він усуне з усієї землі, бо Господь це сказав».
Чудесне пророцтво і велике сповнення цього пророцтва! Христос, наш Господь, поглинув смерть назавжди. Лише Бог міг це учинити. І лише Бог, Який стався людиною, міг це учинити для нас. Адже смерть поглинута назавжди заради нас і для нас. Вона не може більше нас поглинати. Як міцно не прагнув би переконати нас світ і диявол у протилежному, Христос поглинув смерть. Як би не намагався світ із його численними школами філософії звабити наш розум і наше гріховне тіло бунтувати проти цієї правди Божої, є один незаперечний факт – Ісус поглинув смерть. Треба доказ? Дуже прошу: Христос воскрес! Сьогодні наш воскреслий Спаситель Сам витирає сльози з наших облич обітницею не горя і не трауру, не похоронів і не поминок, а вічного щастя, чудесного і радісного банкету та вічного життя.
Христос воскрес і Його воскресіння проголосило те, що в Ім’я Христове ми є виправданими назавжди. Воскресіння нашого Бога проголосило, що наші гріхи нам прощено. Воскресіння нашого Викупителя є доказом того, що ми самі воскреснемо до вічного життя у час Його повернення у повній Божій славі. Це нам гарантує Святий Дух через Апостола Павла: «А коли оце тлінне в нетління зодягнеться, і оце смертне в безсмертя зодягнеться, тоді збудеться слово написане: Поглинута смерть перемогою! Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало? Жало ж смерти то гріх, а сила гріха то Закон. А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав. Отож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь завжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марнотна у Господі!» (1 Кор. 15:54-58).
Любі брати і сестри у воскреслому Христі, Христос воскрес – і ми воскреснемо у час Його славного повернення. А нині ми очікуємо цього дня. Він не забариться. Наші тіла можуть померти. Але настане воскресіння мертвих. До нього залишається все менше і менше часу. Господь каже: «Бо як блискавка та вибігає зо сходу, і з’являється аж до заходу, так буде і прихід Сина Людського. Бо де труп, там зберуться орли. І зараз, по скорботі тих днів, сонце затьмиться, і місяць не дасть свого світла, і зорі попадають з неба, і сили небесні порушаться. І того часу на небі з’явиться знак Сина Людського, і тоді заголосять всі земні племена, і побачать вони Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних із великою потугою й славою. І пошле Анголів Своїх Він із голосним сурмовим гуком, і зберуть Його вибраних від вітрів чотирьох, від кінців неба аж до кінців його» (Матвія 24:27-31).
І тоді вибрані воскреслого Христа, Його Церква, ми будемо забрані до Його Царства, де Сам Бог приготував для нас чудові оселі. Ми будемо забрані до Небесної домівки, де не буде більше ні смерті, ні страждань, ні сліз. Там Сам воскреслий Христос піклуватиметься про наш стіл і про наші тіла.
А сьогодні ми вже маємо передсмак Божого Царства і вічного життя на горі Сіон, у Христовій Церкві, про яку пророкує Ісая: «І вчинить Господь Саваот на горі цій гостину з страв ситих, гостину із вин витриманих, із шпікового товщу, із очищених вин витриманих». Господь каже, щоб ми забували про траур. Бог каже, щоб ми забували про горе. Він каже, що замість трауру Він готує нам торжество воскресіння. І це торжество має бути на Його горі, на Сіоні, тобто у Його Церкві. Він каже, що Він дає нам у Своїй Церкві банкет життя, здобутий для нас воскреслим Христом.
Поза Церквою не знайти цього торжества, цього чудесного банкету. Хтось може сподіватися, що в різних місцях Він може поклонятися Богові. Християнин може поклонятися Богові будь-де. Але ніде Він не знайде цього чудового банкету. Ніде Він не знайде заміни трауру торжеством, тріумфом. Ніде Він не знайде тієї утіхи, яку воскреслий Христос виявляє Своїй Церкві, даючи нам найкращу поживу, поживу, яка прощає наш гріх, поживу, яка зміцнює нашу віру та підсилює надію воскресіння до вічного життя.
Тільки у Церкві Своїй і тільки їй дає Божий Син Своє святе тіло і Свою святу кров. І це не поминки. Господня Вечеря – це торжество перемоги нашого Спасителя над заслоною смерті. Це торжество перемоги нашого Бога над смертю. Це торжество прощення наших гріхів і зміцнення народу Божого через обновлення обітниці, через поновлення віри в Христа розп’ятого і воскреслого, первістка з померлих, через якого незабаром до вічного життя у Царстві Божому воскреснемо всі ми. А отже, це ще й торжество майбутньої видимої спільноти із нашим Спасителем у Його величному та вічному Царстві. Тому вже сьогодні ми можемо урочисто і радісно славити світле воскресіння Христове і разом із пророком Ісаєю промовляти: «Це наш Бог, що на Нього ми мали надію і Він спас нас! Це Господь, що на Нього ми мали надію, тішмося ж ми та радіймо спасінням Його!» Це спасіння Його, бо тільки Син Божий мав силу Його здійснити. І Він це вчинив, щоб ми жили вічно. Бо Христос воскрес! Воістину воскрес! Амінь.

Благодать Господа нашого Ісуса нехай буде з вами! (1Кор. 16:23). Амінь.