Така новина є дійсно дуже цікавою для
людей зі світу, які намагаються продовжити
своє життя будь-яким чином. Адже для більшості з них це — єдина реальність, яка існує. Тому і йде шалена погоня за здоровим способом життям, за підрахунком кілокалорій, холестерину, за новими ліками, що можуть будуватися на витяжках з тіл убитих абортами немовлят, за всім тим, що хоч на мить продовжить перебування у тілі, яке мусить одного дня померти.

Тому новина про те, що регулярні відвідини церкви продовжують життя, може привабити до церкви тих, що прагнуть довше пожити на білому грішному світі. Мотивація в таких людей може бути невірною — просто довше пожити на цьому світі, але результат може бути зовсім неочікуваним. Адже Господь не просто подовжує життя на цьому світі, інколи Він, навпаки, забирає Своїх вірних зі світу в молодому, а то й дитячому віці. Але найголовнішим є те, що Господь дає життя без меж, життя вічне. Він дає це життя прощеним дітям Божим, Він дає це життя усім, хто повірив у Євангеліє.

Разом із тим Господь — Заступник Церкви. Він молиться за нашу Церкву ще в Гетсиманському саду. Він продовжує молитися і заступатися за нас і нині. Апостол Іван так пише про це: «Діточки мої, — це пишу я до вас, щоб ви не грішили! А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, — Ісуса Христа, Праведного. Він ублагання за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу»
(1 Івана 2:1, 2).

Господь помер за гріхи всіх, без винятку, людей. Тому Він також є ублагання за гріхи всього світу. У Гетсиманському саду Ісус благає: «Та не тільки за них Я благаю, а й за тих, що ради їхнього слова ввірують у Мене, щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я — у Тобі, щоб одно були в Нас і вони, — щоб увірував світ, що Мене Ти послав» (Івана 17:20-21). Ісус хоче, щоб усі люди були щасливими, щоб вони жили довго, щоб вони жили вічно.

Тож як продовжити життя? Звісно, регулярні відвідини церкви цьому допоможуть. Бо в правдивій Церкві правдиво проповідується чисте Слово Боже і вірно роздаються Христові Таїнства. Отже в церковному зібранні найчастіше твориться віра в Христа, у Його Євангеліє, покріплюється і зростає. І Євангеліє є тим незрозумілим, що світ ніколи не збагне без віри. Бо навіть якщо віруючий проживе відносно коротке життя в цьому світі, він все одно продовжує життя — у Царстві Божому, де Царем є Христос Господь. Прийди, Господи Ісусе!

В’ячеслав Горпинчук