— Брате Ігоре, розкажіть читачам «Стягу» про історію лютеран у Криму та історію Сімферопольської громади Української Лютеранської Церкви.
— Лютерани прийшли в Крим разом з німцями (які оселилися на півострові у 1804-1805 рр. і протягом ХІХ ст.), естонцями (з 1861 р.) і латвійцями (з 80-х років ХІХ ст. — поч. ХХ ст.). Попавши в нові економічні й суспільно-політичні умови, релігійна громада стала одним з центрів збереження культури. Німецька імміграція була представлена рядом самостійних церков і сект, які відрізнялися одна від іншої культом й організацією, але були пов’язані спільністю походження. З усіх протестантських конфесій, євангельсько-лютеранська користувалася особливим захистом з боку уряду. Законодавство наділяло євангельсько-лютеранську церкву необмеженими правами. Але до кінця ХІХ ст. нагромадилось чимало непорозумінь, породжених недосконалістю й неточністю юридичних формулювань законів. Це призвело до цілого ряду перешкод і обмежень у діяльності церкви та духовному житті лютеран Криму.
Формування конфесійних німецьких громад Криму проходило на півострові протягом ХІХ ст. в міру переселення німців і росту їх землеволодінь. На початку ХХ ст. в Криму було 186 євангельсько-лютеранських громад. Релігійне життя у них було дуже активним. З боку уряду забезпечувалась свобода віросповідання, колоністи вносили чималі суми грошей в якості пожертвувань на будівництво церков, які будувалися власними силами. Розподілений громадою церковний податок охоче вносився, а участь в будівництві церкви рахувалася почесною.
Розвиток релігійних громад припинився після встановлення радянської влади. Поступово стало посилюватися недоброзичливе ставлення до віруючих, особливо об’єднаних у громади. З середини 20-х років почалося закриття лютеранських молитовних будинків і кірх в селах, а потім і в містах.
Історія Української Лютеранської Церкви в Криму починається з міста Севастополя, саме там, завдяки Божій милості, з’явилася перша громада, а через рік у січні 1997 р. була зорганізована і громада міста Сімферополя. 20 лютого 1998 р. наша громада була офіційно зареєстрована як громада євангельсько-лютеранського віросповідання міста Сімферополя. Ми дуже вдячні В’ячеславу Горпинчуку і Олександру Сімашку, в той час студентів Богословської Семінарії Святої Софії, за перші Біблійні уроки і особливу увагу до Сімферопольської громади на початку її організації.
Олександр Сімашко, який вже був пастирем Севастопольської громади, продовжував весь 1999 рік щотижня приїжджати в Сімферополь, щоб проводити в нашій громаді конфірмаційні та Біблійні уроки. Завдяки його опіці, в Сімферопольській громаді були конфірмовані 16 мирян. Іноді нашу громаду відвідували диякони, які у вільний від занять час приїжджали в Сімферополь, щоб проповідувати Добру Звістку про Ісуса. Один раз на місяць, а також на великі церковні свята миряни нашої громади всі разом їздили до лютеранської громади міста Севастополя, де брали участь у богослужінні й Господній Вечері.

— Більше року у Вас не було свого пастиря громади, але весь цей час постійно проводилися богослужіння. Що допомагало вистояти в цей складний час випробовувань? Як живе зараз громада в столиці Автономної Республіки Крим?
— Завдяки Божій доброті та Його милостивій волі, з жовтня 2001 року в нашій громаді почав своє служіння Словом і Таїнствами пастир Ігор Ратушний. Після його приїзду в нас стали регулярно проводитися богослужіння з Господньою Вечерею. Нові члени громади почали вивчати основи християнської віри, головні вчення Святого Письма. Дорослі також відвідували й Біблійні уроки, на яких ще більше могли поглибити свої знання про Бога, про те, що Господь зробив для них в Ісусі Христі. З початку листопада 2001 р. в нас почалися Біблійні уроки для дітей у Недільній школі.
Але, на жаль, восени 2003 року пастир Ігор Ратушний за невідомих нам причин припинив своє служіння в нашій громаді й УЛЦ. Більше року наша громада залишалась без свого пастиря і тільки завдяки пастирю Севастопольської громади Віктору Пащенку та диякону УЛЦ Денису Петровському в нашій громаді продовжували проходити богослужіння щонеділі. Наша громада дуже вдячна їм за таку підтримку в тяжкий для громади час. Ми знали, що ми не полишені самі, що з нами наш Господь Ісус Христос і що тільки завдяки нашим спільним молитвам наш Всемогутній Бог поверне до нас Своє лице і поблагословить нас всіх. Ми вдячні всім братам і сестрам у Христі за їхні молитви, допомогу, підтримку нашої громади, і просимо Бога, щоб наша громада залишалась вірною Слову Божому.

— Яку гуманітарну роботу проводить Сімферопольська громада в школах, серед інвалідів?
— Гуманітарну роботу громада в 2004 році, на жаль, не проводила.

— Чи регулярно громада отримує видання Української Лютеранської Церкви та «Лютеранської спадщини» і які у вас є побажання щодо цього?
— З друкованих видань УЛЦ наша громада регулярно отримує часопис «Стяг», журнал «Добра Звістка» та книжки, які видає «Лютеранська спадщина». Але ми просили б, якщо є можливість, врахувати Кримський регіон та надсилати журнал «Добра звістка» російською мовою.

Віктор Пащенко