— Восени 2004 року Ви отримали поклик на служіння пастирем в громаду УЛЦ міста Сімферополя. Поділіться, будь ласка, своїми думками з цього приводу.

— Слава Ісусу Христу! Так, після багатьох роздумів, в тому числі й молитовних, порадившись зі своєю сім’єю, я прийняв покликання до служіння Словом і Таїнствами у громаді міста Сімферополя. Враження від зустрічі та перших місяців праці на ниві Божій приємні. Для моєї сім’ї цей крок був дуже важливим та надзвичайно відповідальним, який ми робили досить зважено, перш за все покладаючись на волю Господа та сподіваючись на Його благословення.

— Розкажіть, будь ласка, про Вашу родину.
— Я одружений, дружина Вікторія служить в громаді вчителем Недільної школи, маю двох дітей, Сергія та Даниїла. Старший ходить в середню школу.

— Які Ваші перші почуття і враження від Сімферополя та Кримської землі?
— Приємно, що Сімферопольська громада зустріла нас дуже добре, підтримуючи та турбуючись про нас. Хочу подякувати кожному члену громади, церковній раді і голові громади Ігорю Селещуку за дійсну і реальну підтримку та допомогу. Це надзвичайно цікаві люди, мені приємно з ними бути поруч.

— В чому Ви бачите своє головне завдання і які насущні проблеми стоять перед вами у пастирському служінні?
— Перш за все хотілося б зберегти і покращити потенціал громади. Сприяє те, що з багатьма членами громади ми заздалегідь були знайомі і мали спільне служіння. Я був вражений тим, що попри всі проблеми і випробування громада залишилась вірною Господу, не припиняла зібрання та богослужіння. На сьогоднішній день, спільними зусиллями і з допомогою Божою ми змогли відновити проведення Біблійних уроків, розпочала роботу Недільна школа, яку відвідують до 5 дітей. Слава Господу! Я вдячний всім за підтримку.

— Які плани у Вас та у Сімферопольської громади на цей рік? Чи бачите Ви перспективи місійної роботи?
— Постійно думаю про розвиток служіння, у нас чудовий хор, всі члени хору відповідально ставляться до служіння, особливо хочу подякувати регенту хору Тетяні Валеріївні Любенко за те, що невпинно працює над покращенням музичного оформлення служіння, отже, тут у нас є потенціал. Постійно думаю про місійну працю, про опіку невеличкою громадою містечка Коктебель, що неподалік Феодосії. Залишається опіка громадами Іванівки та Гамового Веселинівського району Миколаївської області. Там зараз служить диякон Денис Петровський. Користуючись нагодою, хочу подякувати працівникам Єпископату Української Лютеранської Церкви, МБФ «Дар життя», Місії «Думки про віру», Фонду «Віра в дії» за підтримку і турботу про малозабезпечених громадян. Думаю, що розвиток нашого служіння Господу та результати залежить від плідної співпраці.

— Що Ви хочете побажати читачам часопису «Стяг»?
— Бажаю читачам «Стягу» перш за все здоров’я, духовного і тілесного, Божих благословень в роботі й служінні. Щоб залишались вірними Господу і ділились Євангелієм з кожним, хто ще не пізнав Божу любов. Дякую.

Віктор Пащенко