ЗУСТРІЧ
З БОГОМ
«І
ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, — людина
праведна та благочестива, — що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий
Дух був на ньому. І від Духа Святого йому було звіщено смерти
не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього. І Дух у храм
припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього
вчинити звичаєм законним, тоді взяв він на руки Його, хвалу
Богу віддав та й промовив: Нині відпускаєш раба Свого, Владико,
за словом Твоїм із миром, бо побачили очі мої Спасіння Твоє,
яке Ти приготував перед всіма народами, Світло на просвіту поганам
і на славу народу Твого Ізраїля!» (Луки 2:25-32).
Благодать
вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа! (Филим.
3)
Дорогі брати та сестри, від часу гріхопадіння наших прабатьків,
у людства з’явилася маса проблем щодо того, як зустрітися з
Богом. До таких зустрічей зазвичай ставилися гірше, як до зустрічей
із Генеральним Прокурором. Чому? Тому що, як правило, такі зустрічі
нічого доброго не несуть. Порушення закону країни вимагає осуду
злочинця на певний термін. Порушення святого Закону Божого несе
набагато суворіший осуд, як написано: «Заплата за гріх — смерть!»
Тому грішники від Бога ховаються. Від Бога ховаються Адам і
Єва. У Книзі Буття ми читаємо: «І почули вони голос Господа
Бога, що по раю ходив, як повіяв денний холодок. І сховався
Адам і його жінка від Господа Бога серед дерев раю» (Буття 3:8).
Святого Бога воліє не бачити пророк Ісая, який каже: «Горе мені,
бо я занапащений! Бо я чоловік нечистоустий, і сиджу посеред
народу нечистоустого, а очі мої бачили Царя, Господа Саваота!»
(Ісаї 6:5). Апостол Петро благає Христа Господа покинути його,
бо бачить в Ньому Всемогутнього і Справедливого Бога, Який каратиме
за гріхи. У Євангелії від св. Луки (5:8) ми читаємо: «А як Семен
Петро це побачив, то припав до колін Ісусових, кажучи: Господи,
— вийди від мене, бо я грішна людина!»
Страх перед Богом — це природний страх, що ми, людські істоти,
маємо. Адже ми всі згрішили і ми всі заслуговуємо на Божий осуд.
Бо вирок за наш гріх є набагато сильнішим від будь-якого світського
вироку. Навіть якби у нашій країні була смертна кара, то і вона
була б нічим у порівнянні з вироком, який дає грішним людям
вічний і святий Бог. Син Людський Ісус Христос застерігає: «Не
лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі вбити не може; але бійтеся
більше того, хто може й душу, і тіло вам занапастити в геєнні»
(Мт. 10:28). Отже, грішники втікають від Бога і їхній страх
не даремний. Бог не лише знищує тіло людини, але й карає нерозкаяних
грішників вічними муками в геєнні вогняній, в огняному озері,
в аду.
Але Бог — не прокурор. Прокурором, постійним оскаржувачем людства
є диявол, а Бог — наш люблячий Творець. Страх перед Богом утворений
гріхом. Гріх спотворив людське уявлення про Бога. Адам і Єва
втікали від Бога, але Бог проголосив їм Євангеліє про прощення
усіх їхніх гріхів заради Сина, Який народиться через Єву. Ісая
оплакував свою неминучу смерть через те, що він побачив Бога,
Господь очищує вуста Ісаї і звіщає Євангеліє. Грішний Симон
благає Господа відійти від нього, але Син Божий Євангелієм чинить
із Симона Апостола Петра. Грішники через переступи втікають
від Бога, тож Бог Сам приходить до нас, щоб через Слово Своє
проголосити нам Свою повну любов до нас у прощенні усіх наших
гріхів і житті вічнім в Ім’я Ісуса Христа.
Сьогоднішнє читання Євангелія нам розповідає про принесення
Ісуса до Храму. Сьогодні Слово оповідає нам про зустріч з Богом
праведного Семена. Чому Біблія називає Семена праведним? Відповідь
знаходимо в самій Біблії. Там написано, що Семен «потіхи чекав
для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому». Тобто Семен вірив у
прихід Месії, був віруючим, і був запечатаний, як кожен віруючий
у Христа, Святим Духом.
Чи Семен колись втікав від Бога, як Адам і Єва? Так. Чи Семен
колись боявся Бога, як Ісая? Так. Але це було до того часу,
поки він повірив. Коли через проповідь Слова Божого Семен увірував
у потіху для Ізраїля, в Месію — Христа, на ньому спочив Дух
Святий, Семен перестав Бога боятися. Семен став Бога любити.
Бо як можна не любити Бога, Який створив нас і прощає нам всі
наші гріхи? Як можна не любити Господа, Який нам дає вічне життя
у Своєму Царстві? Як можна не любити Бога, Який весь час нас
потішає і Сам є нашою найбільшою потіхою?
Семенові було сказано Богом, що він не побачить смерті, аж
поки не побачить Спасителя людства. Слово провіщає: «І від Духа
Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить
Христа Господнього». Дорогі брати і сестри, яку чудову новину
почув від Господа Семен. Минав час, він старішав, а Добра Новина,
Євангеліє наповнювала радістю його серце. Коли Бог дивився на
віруючого старенького Семена, то Він бачив у його серці віру.
Адже Бога не цікавить обличчя. Бога цікавить наше серце. Як
написано: «Бо Бог бачить не те, що бачить людина: чоловік-бо
дивиться на лице, а Господь дивиться на серце» (1 Сам. 16:7).
Бог бачить у серці в Семена віру, Бог називає Семена людиною
праведною і благочестивою. Дорогі друзі, сьогодні Бог дивиться
на ваші серця. Сьогодні Бог також вас через віру в Христа називає
праведними і благочестивими.
Семенові було звіщено, що він не помре, аж поки не побачить
Господа Ісуса Христа. Втіха Семена була також в тому, що він
не бачитиме смерті вічної. Нам так само, як і Семенові, звіщено
не бачити смерті вічної. Про це каже Христос Господній: «Я воскресення
й життя. Хто вірує в Мене, — хоч і вмре, буде жити. І кожен,
хто живе та хто вірує в Мене, — повіки не вмре» (Івана 11:25,
26).
Для того щоб на нас не перебував осуд Божий за гріх, Ісус Христос,
Син Божий і Син Людський взяв усі гріхи на Себе. Він помер за
нас на Голгофському хресті. І на третій день по Своїй смерті,
на ознаку того, що наші гріхи цілковито прощено і нас проголошено
праведними в очах Божих, Ісус Господь воскрес. Він вознісся
на небо. Він сидить праворуч Всемогутнього Отця. Він заступається
за віруючих, за нас усіх, бо саме заради Христових ран нас уздоровлено
до вічного життя і саме Христовою кров’ю нас обмито навіки від
усіх наших гріхів. Тому кожен віруючий у Ісуса Христа є людиною
праведною. Тому кожна віруюча людина, що з вдячності до Бога
прагне чинити добро своєму ближньому, підтримує Церкву є людиною
благочестивою, як і праведний та благочестивий Семен.
Семен — виправданий. З удячності до Бога Семен творить діла
благочестя. Семен тішиться спасінням у Христі, тому він з нетерпінням
чекає зустрічі з Богом. Бог вірний і Він дає велику честь Семенові
взяти Його на руки та промовити слова, що від того часу вживатимуться
у Церкві на ознаку вірності Божого Слова та вірності Божому
Слову, на ознаку простоти віри та сили віри, яка виправдовує
кожного, хто покладається на Христа.
Через старенького Семена нас сьогодні навчає Святий Дух. Слова
великої втіхи даються цілому світові: «Нині відпускаєш раба
Свого, Владико, за словом Твоїм із миром, бо побачили очі мої
Спасіння Твоє, яке Ти приготував перед всіма народами, Світло
на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!» Семен
може спокійно залишати своє тлінне тіло, бо він, як і Йов, упевнений,
що Його Спаситель живе, бо він бачить Спасителя людського роду.
Він бачить Світло на просвіту поганам і на славу Ізраїля, тобто
на славу усіх віруючих у Христа. Сповнюється давнє пророцтво,
висловлене Богом через Ісаю (9:1): «Народ, який в темряві ходить,
Світло велике побачить, і над тими, хто сидить у краю тіні смерти,
Світло засяє над ними!»
Над нами засяяло світло. Воно сяє в нашому краї ще від часу
святої княгині Ольги. А над кожним з нас воно засяяло в час
нашого Хрищення, в час творення нашої віри Духом Христовим через
Слово Боже. І тому ми, як і Семен, сьогодні спокійно можемо
говорити: «Нині, відпускаєш раба Свого, Владико!» Бо сьогодні
ми потішені Словом Божим. І як Семен мав утіху тримати Немовля
Ісуса на своїх старечих руках, так і ми маємо ще більший привілей
— причащатися правдивими, реальними тілом і кров’ю Христа нашого
Спасителя на прощення наших гріхів, на покріплення всіх наших
сил, на життя вічне у Божому Царстві. Адже Бог — вірний. Він
обіцяв Семенові не бачити смерті, аж доки не побачить Христа
Господнього. Він обіцяє нам, що Христос повернеться у повній
славі Своїй, щоб воскресити усіх мертвих, а нам дати вічне життя
у Божому Царстві. А до того часу Він каже, що завжди радий з
нами зустрічатися у Своєму святому Слові та у Святій Вечері.
Він каже, щоб ми не втікали від Нього, бо ми любі Його діти.
І, навпаки, Він нас запрошує: «Прийдіть до Мене, усі струджені
та обтяжені, — і Я вас заспокою!» (Матвія 11:28). Тож не втікаймо
від Христа, не ховаймося від Нього, а повторюймо приклад виправданого
вірою благочестивого Семена і приступаймо з вдячністю до Христа.
До цього нас кличе Господь: «Отож, приступаймо з відвагою до
престолу благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги
знайти благодать» (Євреїв 4:16). В Ім’я Христа Господнього.
Амінь.
Благодать Господа Ісуса Христа з вашим духом! Амінь. (Филим.
25).
