—
Шановний брате Олександре, у якій з громад УЛЦ проходить ваша
практика як випускника Семінарії Святої Софії?
Згідно рішення Синоду УЛЦ, в даний час я проходжу допастирську
практику в Тернопільській громаді УЛЦ «Святих Апостолів Івана
та Якова» з одночасним виконанням проповідування Божого Слова
у громаді УЛЦ в селі Лазарівка, поблизу Івано-Франківська.
—
Розкажіть, будь ласка, дещо детальніше, як саме відбувається
ваше служіння?
Один раз на місяць я проповідую в громаді «Святих Апостолів
Івана та Якова», де пастирем служить Тарас Коковський. Згідно
складеного з пастирем Тарасом розкладом, я проводжу також Біблійні
уроки з дітьми старшої групи Недільної школи — з Катехізису.
Час від часу зустрічаюся з молодіжною групою громади. З дорослими
членами громади періодично проводжу уроки з вивчення Катехізису,
які є частиною конфірмаційного навчання, а також беру участь
у проведенні Біблійних уроків для людей похилого віку – парафіян
Тернопільської громади. Ще, за дорученням пастиря Т. Коковського,
я долучаюся до Біблійних уроків у Тернопільському центрі «За
життя». Останні мають свою специфіку, адже відвідувачі Центру
– це нерідко представники різних конфесій.
—
Як ви оцінюєте важливість проповідування Євангелія відвідувачам
Центру «За життя»?
Вважаю цю працю дуже важливою, адже завдяки цим урокам до громади
прилучаються нові члени. Люди приходять на богослужіння, знайомляться
з усім, що відбувається в церкві, бачать наше ставлення одне
до одного. Вони також бачать нашу працю проповідування Слова
Божого. Отож, завдяки цьому служінню, зростає чисельність громади.
—
Розкажіть, будь ласка, про вашу працю в Лазарівській громаді?
Я проповідую там Слово Боже і проводжу Біблійні уроки, котрі,
на даний час, відбуваються дещо рідше, ніж хотілося б, внаслідок
того, що в церкві відсутня система опалення і, звісно, людям
важко дається тривале перебування в приміщенні при досить низькій
температурі взимку. Що стосується тем Біблійних уроків, то вони
зазвичай базуються на ретельнішому вивченні Біблійного тексту,
який лежить в основі недільної проповіді. Парафіяни мають можливість
задати додаткові питання стосовно проповіді та глибше вивчити
послання Біблійного тексту. Власне, тут також присутнє вивчення
Катехізису у світлі проповідуваного тексту. Влітку – уроки з
Катехізису та поглибленого вивчення тексту проповіді відбуваються
окремо.
—
Що, на вашу думку, сприяло б ще пліднішій праці у Лазарівській
громаді?
Я переконаний у тому, що цьому б значно сприяло постійне перебування
там пастиря. Це село – ще дійсно «живе село», на відміну від
багатьох інших сіл. Тут досить багато молоді, але вони перебувають
поза належною опікою. За умов постійного перебування там пастиря,
було б можливим приділити увагу саме цим людям та багатьом іншим
– зацікавленим. Душпастирської праці тільки щонеділі — вочевидь
недостатньо. Вона повинна бути постійною, а у сільській місцевості
поготів. Постійне перебування пастиря поруч із громадою дасть
йому можливість краще задовольняти духовні потреби пастви і
вивчати з тими чи іншими парафіянами конкретні теми, які їх
цікавлять, або у вивченні яких існує нагальна потреба.
—
Що з богослов’я ви досліджуєте чи вивчаєте в даний час?
Зараз я перечитую коментарі до послань святого Івана в контексті
повторення Біблійної грецької мови і глибшого вивчення її. Я
також перечитую знову матеріали, які стосуються Книги Злагоди.
Питання, висвітлені у Книзі Злагоди, хоч і викладені були в
XVII сторіччі, безпосередньо стосуються того, що є у нашому
житті сьогодні. Особливо актуальним є питання виправдання вірою,
бо люди так часто щодо свого спасіння покладаються на добрі
справи, помилково вважаючи, що вони відіграють вирішальну роль
у спасінні. Натомість, як нам відомо, Біблія навчає про виправдання
вірою, а не від діл. Чимало людей помилково вважають достатнім
лише прийти до церкви в неділю, зробивши цим певне добре діло
в Божих очах, при цьому вони неуважні під час проповіді чи Біблійного
навчання, вважаючи достатнім вже самий свій прихід і сподіваючись
отримати за це винагороду від Бога.
—
Скажіть, будь ласка, чим ви займаєтесь у вільний час?
Намагаюсь бути з родиною, приділяти увагу вихованню свого сина,
якому нині два роки і вісім місяців. Утім, оскільки я перебуваю
зараз у Тернополі, то значну частину вільного від служіння і
практики часу проводжу в семінарії – перечитую книжки, повторюю
матеріал, який вивчав перед тим.
—
Назвіть, будь ласка, один або декілька своїх улюблених віршів
із Біблії?
В першу чергу це Івана 3:16: «Так бо Бог полюбив світ, що віддав
Свого Сина Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув,
але мав життя вічне». Ще один вірш з Послання апостола Павла
до римлян: «Тож віра від слухання, а слухання через Слово Христове»
(Рим.10:17). Ці два Біблійні вірші дуже допомагають мені у моєму
служінні.
—
Що б ви хотіли побажати читачам «Стягу»?
Я б побажав їм не лінуватись, а щоденно читати і слухати Святе
Писання. Бо «віра – від слухання». Ходіть до церкви, слухайте
проповідь Євангелія і Бог працюватиме у вашім серці через Своє
Слово. Почуте Слово скеровуватиме вас до стосунків, сповнених
християнської любові.
—
Нехай Господь поблагословить закінчення вашої допастирської
практики, вашу родину і подальше служіння на славу Отцю, Сину,
і Святому Духові.
— Дякую.
