Мозаїчне зображення вкляклих навколішки Лютера і Меланхтона перед Христовим розп’яттям (Віттенберзька Замкова Церква, на дверях котрої Лютер прибив свої знамениті 95 тез. Німеччина).

31 жовтня 1517 року доктор богослов’я, професор біблеїстики з університету міста Віттенберґа, монах-августинець Мартін Лютер написав славетні 95 тез, які спричинили дебати про церковну владу і виступили проти практики продажу індульгенцій. Під Реформацією мався на увазі звичайний послух Божому Слову. Пророчі й Апостольські писання Старого та Нового Заповітів, як чисте джерело, визнавалися єдиною і правдивою нормою, згідно з якою всі вчителі та вчення повинні оцінюватись. Бо написано: «Для моєї ноги Твоє слово – світильник, то світло для стежки моєї» (Пс. 118:105). І святий Павло пише: «Але якби й ми або ангол із неба зачав благовістити вам не те, що ми вам благовістили, – нехай буде проклятий!» (Гал. 1:8). Твори стародавніх і сучасних вчителів-богословів не повинні бути рівно вагомими Святому Писанню. Розрізнення між Святим Письмом і всіма іншими творами повинно зберігатися, Боже Слово залишається єдиним суддею, правилом і нормою, на якій, як на єдиному наріжному камені, всі доктрини церкви повинні розумітись і судитись як добрі чи злі, вірні чи невірні.
Вся історія християнської церкви – це історія Реформації, чистоту віросповідання церкви необхідно зберігати в кожному поколінні. Святе Письмо протистоїть єресям, показує необхідність виправлення слабкостей і небезпечних тенденцій в церкві. Реформація приносить єдність народу на основі Божого Слова, центром якого є Ісус Христос! Яскравими реформаторами в свій час були апостоли Павло й Афанасій. Лютеранське віросповідання у найкращій церковній традиції ніколи не мало наміру створювати нову церкву, бо є і буде лише одна правдива Апостольська Церква, що має за основу вчення Святого Письма. Іван Золотоуст, літургія якого знаходиться в Українському Лютеранському Служебнику, 1600 років тому висловив настільки сучасну думку для всіх нас: «Це абсурд, коли ми не довіряємо іншим людям в грошових справах, але схильні самі підраховувати і рахувати, тоді ж як у справах значно вищого наслідку ми повинні беззастережно слухати думки інших, особливо тоді, коли ми володіємо найточнішим і найдосконалішим правилом та стандартом для регулювання наших запитів, я маю на увазі регулювання Божественних законів. Я, таким чином, можу лише бажати, щоб усі ви відкинули те, що каже та чи інша людина, і щоб досліджували все це в Писаннях».

 

Віктор Пащенко

Зображення дверей Замкової Церкви, на котрих Мартін Лютер прибив знамениті 95 тез. (м. Віттенберґ. Німеччина)