Кінець червня 2004р. для дітей та дорослих Севастопольської громади УЛЦ був сповнений яскравих вражень. У Севастополі вже вдруге розпочала свою роботу Літня Біблійна школа (ЛБШ) разом із братами і сестрами в Христі зі Сполучених Штатів Америки. Все було сплановано і продумано заздалегідь.

Ось настала мить довгоочікуваної зустрічі 25 червня, коли приїхав поїзд Київ-Севастополь. Знову ми зустрілися зі студентами з Вісконсинської Лютеранської вищої школи та з їхніми викладачами – приємним подружжям Давидом і Карен Шрьодер. Привітання, квіти, дружні обійми, радість, сміх – все це заполонило зустріч на залізничному вокзалі міста-героя і цей настрій продовжувався весь час перебування наших гостей в Севастополі. Друзів за гарною українською традицією зустріли хлібом-сіллю. Нам було приємно бачити вже знайомі обличчя тих, хто вдруге приїжджає в ЛБШ до нас, бо їхня місійна робота в Україні дуже тішить і надихає нас на ще більшу працю на Божій ниві. Ми з радістю та любов’ю чекали зустрічі з нашими добрими друзями, ретельно готували матеріал до школи, планували ті місця, де будуть комфортно розміщені наші американські брати і сестри та де будуть проходити навчальні заняття. Миряни громади погодилися розмістити у себе гостей: Таїсія Іванівна запросила керівників групи Давида і Карен, родина Агнеси Аркадіївни розмістила в себе двох хлопців Метью та Едварда і онук Максим усюди супроводжував їх, Любов Петрівна зустріла Якова, а сім’я пастиря громади Віктора Пащенка опікувалась дівчатами Ніколь, Рейчел та Трейсі.

Пiд час музичних занять

І ось 28 червня розпочала роботу Літня Біблійна школа 2004р. Щодня протягом двох тижнів чудово й цікаво проводились Біблійні уроки і уроки з прикладного мистецтва в трьох групах (в залежності від віку дітей). Використовувався добре підібраний матеріал і гарні ілюстрації. Дехто з дітей підвищував свої знання Святого Письма, дехто вперше почув Слово Боже. Якщо минулого року ми вивчали Десять Божих Заповідей, то цього року вчили Господню молитву «Отче наш». Севастопольські хлопці та дівчата на різному рівні знали англійську мову, тож це був час, коли перекладачі і кожен із нас міг перевірити свої знання англійської мови при спілкуванні. Бажанню зрозуміти один одного допомагали, крім слів, малюнки, міміка обличчя, жести руками та добрий настрій. На музичних заняттях всі разом в піснях прославляли Господа нашого Ісуса Христа. Уроки музики вели Давид і Карен, а за фортепіано допомагала їм дружина пастиря громади Майя. В перерві між заняттями діти дружньо грали з нашими американськими друзями в різні рухливі ігри з м’ячами, парашутом, фрізбі, надувними кулями. Очі дітей були переповненні щастям. На перерві, поновивши свої сили печивом і соком, вони бігли на наступні уроки. Все це проходило на одному подиху, час промайнув швидко і непомітно. Велика відстань з віддалених куточків міста (таких, як Північна сторона, Любимівка, Балаклава) не була перешкодою для ЛБШ. Щодня діти, які приходили в Біблійну школу, приводили своїх знайомих і наші ряди поповнювалися новими друзями. Атмосфера любові та добра на заняттях заполонила всі приміщення, де проходили уроки, і допомагала спілкуванню дітей. «А Ісус їх покликав та й каже: Пустіте дітей, щоб до Мене приходили, і не забороняйте їм, — бо таких Царство Боже. Поправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, як дитя, той у нього не ввійде» (Лк.18:16-17).
Уроки проводилися на гарному, добре підібраному методично матеріалі і були настільки цікаві, що деякі діти приходили набагато раніше початку занять та залишалися після уроків. А хлопчик із молодшої групи, не дивлячись на досить «дорослий» вік — 5 років, намагався бути постійно поруч з улюбленим студентом Едвардом. Він сидів у нього на руках навіть під час музичних уроків. Американські студенти зізнавалися, що це був ще один досвід їхньої місійної роботи і сподівалися в майбутньому за Божої підтримки бути викладачами недільної, загальної християнської школи, місіонерами або пастирями. В роботі Біблійної школи дуже допомагали батьки дітей та бабусі, а особливо викладач Недільної школи громади Ірина Юріївна, організовуючи як навчальний процес, так і забезпечуючи екскурсійну програму.
Тепле літнє сонечко та гарна погода протягом двох тижнів допомагали всім нам відчути піклування Господа про дітей Божих і налаштовували нас на доброзичливе ставлення один до одного. Американським братам та сестрам сподобалася насичена екскурсійна програма по Південному узбережжю Криму та визначних місцях Севастополя. Ми разом побували у Лівадійському палаці-музеї та прогулялися по набережній міста Ялти, відвідали стародавній Херсонеський історичний музей та Панораму оборони Севастополя в Кримській війні 1853-55рр., Дельфінарій та Акваріум. Особливо всім сподобалося ласкаве тепле Чорне море, де ми грали на березі в американський футбол, а у воді у водне поло. Незабутні враження у всіх залишилися від відвідання Золотого пляжу біля Балаклави і прогулянка мальовничими чорноморськими гірськими схилами до міста.
В неділю на Головному богослужінні зі сповіддю та Господньою Вечерею ми разом слухали проповідь Божого Слова, отримали прощення гріхів і покріплення віри в нашого єдиного Господа і Спасителя Ісуса Христа. Ми ще раз відчули й зрозуміли, що належимо до єдиної спільноти віруючих Святої Соборної Апостольської Церкви.
В останній день ЛБШ діти принесли на виставку-огляд для батьків та гостей найкращі свої роботи та малюнки, які вони встигли зробити на уроках за ці дні. Під керівництвом Давида діти виконали багато цікавих, мелодійних пісень англійською мовою, які прославляють нашого Господа. Неочікуваним для присутніх стало музичне привітання для гостей свята викладача Карен на флейті та дружини пастиря громади Майї на скрипці. Нам було дуже приємно, що на заключний святковий концерт, крім батьків, прибули Єпископ УЛЦ В’ячеслав Горпинчук та брати зі США — Лоуренц, Борґвардт, Концельманн, які виступили з привітанням. Кульмінацією останнього дня була спільна Господня молитва «Отче наш». Це був підсумок роботи ЛБШ в Севастополі. Найголовнішим в цьому спілкуванні було те, що ми більше пізнали безмежну Божу любов і милосердя до нас нашого Спасителя.
Діти та дорослі здружилися за ці 14 днів. Наші американські брати та сестри стали для нас близькими і рідними, гості почали запам’ятовувати слова та розуміти нашу мову. І чим міцнішою була наша дружба, тим важчим було розлучення на залізничному вокзалі. У багатьох дітей та дорослих були сльози на очах. Останні обійми, фото на згадку, обмін адресами... За два тижні ЛБШ ми багато чому навчилися, відкрили для себе багато нового і цікавого. Познайомилися з новими англійськими словами, вивчили чудові пісні про Ісуса. Я думаю, що з багатими враженнями від поїздки залишилися і наші американські друзі. Залишивши з нами частинку свого християнського серця, вони несли добро і ми відповідали їм взаємністю. Ця Біблійна школа залишила незабутні враження в душах кожного з нас.
По завершенні ЛБШ голова церковної ради Олександр Хлисталін та пастир громади Віктор Пащенко надіслали письмову подяку Єпископату УЛЦ, Місійному товариству «Думки про віру», МБФ «Віра в дії» та Вісконсинській Лютеранській вищій школі за допомогу в проведенні Літної Біблійної школи в місті Севастополі влітку 2004 року і звернулися до них із пропозицією розглянути можливість в наступні роки, якщо на те буде Божа воля, проводити Біблійну школу в Севастопольській громаді УЛЦ разом з братами і сестрами в Христі з Вісконсинської Лютеранської вищої школи.
Віктор Пащенко