«Пустіте дітей, щоб до Мене приходили, і не забороняйте їм, — бо таких Царство Боже» (Лк. 18:16). Ці Ісусові слова постали в основі щорічної Літньої Біблійної школи, яка вже стала традиційною в Українській Лютеранській Церкві. Протягом останніх років ця благословенна робота проводиться разом із пастирями та студентами лютеранських коледжів і шкіл зі Сполучених Штатів Америки. З ласки Божої, проведення Літньої Біблійної школи в нашій церкві стало можливим завдяки допомозі Місійного товариства «Думки про віру». Щоразу цей спільний проект набирає сили, і цього року до України прибули вже сорок вісім американських братів і сестер, які проводили уроки в Літніх Біблійних школах громад Української Лютеранської Церкви в містах Києві, Севастополі, Тернополі, Кременці, Миколаєві, Кам’янці-Подільському, Радомишлі, селах Іванівка, Гамове і Кубряки Миколаївської області.

У Києві офіційне відкриття Літньої Біблійної школи відбулося 28 червня в приміщенні школи № 87 в центрі міста. Зала була заповнена учасниками Біблійної школи та їхніми батьками. З нагоди початку уроків з молитовним роздумом виступив пастир Олег Округін, мали слово координатор Літньої Біблійної школи Емілія Зінченко, Єпископ Української Лютеранської Церкви В’ячеслав Горпинчук, виконавчий директор Місійного товариства «Думки про віру» Керміт Траска, керівник американської делегації пастир Гарольд Шеві. Пастир Шеві вже третій рік поспіль приїздить з американськими студентами до громад УЛЦ в місті Києві для проведення уроків у Літній Біблійній школі. Ми попросили пастиря Гарольда Шеві поділитися своїми думками щодо цієї роботи.

— Дорогий пастире, скажіть, яке головне завдання, на Ваш погляд, постає при проведенні Літньої Біблійної школи в Українській Лютеранській Церкві?
— Головним завданням Літньої Біблійної школи є навчити учнів певній частині Біблії. Важливо зробити це приємним для дітей, додаючи цікаві проекти та види діяльності, а також навчити їх Біблійних пісень. Другою, дуже важливою, метою Літньої Біблійної школи є зміцнення спільноти, що маємо між нашою Лютеранською Церквою та Українською Лютеранською Церквою. І, врешті-решт, як американці, ми вважаємо, що дуже важливим є те, щоб наші студенти пізнавали культури народів за межами Америки. Для нас дуже цікаво перебувати тут та пізнавати Україну.
— Скажіть, будь ласка, про тематику проведення уроків у класах. Як враховується різниця в віці учасників Біблійних уроків у різних навчальних групах?
— Цього літа темою Літньої Біблійної школи була «Господня молитва». Щодня ми вивчали одну Біблійну історію, що ілюструє певну частину Господньої молитви. Уроки проводились з допомогою перекладачів для дітей трьох вікових груп – молодшої, середньої та старшої. Був дуже гарний додаток до цьогорічних занять. Діти інсценували Біблійну історію, яку вони вивчили цього дня. Цю ідею підготувала і втілила Емілія Зінченко.
— Ви приїхали втретє до Києва для проведення цієї благословенної роботи. Чи відрізняється і має якусь специфіку цей приїзд порівняно з попередніми?
— Я вважаю, що найбільшою відмінністю, яку мали цього літа, було те, що загалом атмосфера була значно спокійнішою для усіх. Ми всі вже займалися такою роботою і точно знали, чого прагнули досягти. Вчителі Недільної школи громади провели ретельну підготовку до нашого приїзду і це значним чином полегшило ситуацію для всіх.
— Які Ваші враження про Україну, Українську Лютеранську Церкву, чи змінилися вони за останні три роки?
— Я бачу, що повсюдно розгорнуто будівельні та реставраційні роботи. Очевидно, що за два роки спостерігається значний прогрес, Київ перетворюється у чудове місто. Мені також здається, що кожного літа збільшується кількість автомобілів і погіршується вуличний рух. Це проблема, що не має кінця. Наші враження від Української Лютеранської Церкви є дуже позитивними. Люди – дуже відкриті і дружньо налаштовані. Ми з нетерпінням очікуємо, коли знову приїдемо сюди і зустрінемося зі своїми старими друзями. Приємно бачити, як громада заклопотана стосовно можливості будівництва нового храму та адміністративного приміщення. Це було б благословенням для усіх.
— Читачам часопису «Стяг» буде цікаво дізнатися про те, як відбувся Ваш шлях до Господнього служіння, а також про Вашу родину.
— Я став пастирем під впливом мого батька, котрий також був пастирем. Я більше не служу у громаді. Моє служіння полягає в навчанні молодих людей, що готуються стати пастирями та вчителями лютеранських шкіл. Пані Шеві за освітою вчитель англійської мови та музики. Ми маємо троє дітей. Наш син також став лютеранським пастирем, а обидві наші доньки одружені з пастирями. Як бачите, церква відіграє дуже важливу роль у нашому житті.
— Ми зичимо Вам, Вашій дружині Джианн, усій Вашій родині та учасникам Літньої Біблійної школи рясних Господніх благословень, міцного здоров’я, творчої наснаги і успіхів у роботі на славу Господа нашого Ісуса Христа!

Уроки проводилися дуже цікаво, відвідувачі прибували щоденно – багато учасників розповідали про них своїм друзям і знайомим, і ця добра інформація приваблювала дітей відвідувати уроки, чути про Ісуса і Його Живе Слово.

Традиційно для американських друзів здійснювались екскурсії історичними місцями України. Американські вчителі розташувалися в сім’ях вірних Київської громади УЛЦ «Воскресіння» і Радомишлянської громади УЛЦ «Святого Духа». Це дозволило ближче пізнати один одного, наші родини і традиції, країни, а головне, надало можливість зміцнити братерські християнські стосунки і зміцнюватись у вірі в Ісуса Христа, милість і благословення Якого не знає меж і кордонів.
Мабуть, буде правильним надати можливість поділитися своїми враженнями безпосередньо учасникам Літньої Біблійної школи, яку Господь так рясно благословляє.

Катерина Рибальченко: «І дійсно, благословення нашого Отця Небесного було з нами протягом усього перебування у Літній Біблійній школі. Директор ЛБШ, пастир Шеві, разом із дружиною з великою радістю дивилися на діток, які приходили сюди, щоб вивчати Боже Слово. З кожним днем їх ставало все більше і більше, адже з допомогою Господа звістка про школу поширювалася дуже швидко. Батьки вели сюди своїх діток, а ті, в свою чергу, приводили друзів і знайомих.
Навчати дітей приїхали наші брати і сестри у Христі зі Сполучених Штатів, а допомагала зрозуміти американських друзів молодь Української Лютеранської Церкви, яка з радістю погодилася перекладати, щоб Слово Боже було донесене до дітей.
Кожен навчальний день розпочинався Господньою молитвою, що давало наснаги вчителям викладати, перекладачам — перекладати, а учням — навчатися на Славу Божу.

Протягом двох тижнів вивчали та розбирали притчі, якими Ісус навчав Своїх учнів, розучували молитву «Отче наш» та різні вірші з Біблії. Діти мали змогу вивчати англійську мову, а американська молодь влаштовувала різноманітні ігри та змагання, в кінці котрих кожен обов’язково отримував солодкі призи. Цікаво було робити саморобки та аплікації із заготівок, які також підготували вчителі.
За весь цей час усім встигла полюбитися пані Шеві. Весела та привітна, вона завжди цікаво проводила уроки співу. Діти вивчали та співали англійські пісні під музичний супровід, забезпечений Мілою Зінченко. На цих уроках учні складали подяку Господеві та прославляли Його Святе Ймення.
Наприкінці кожного навчального дня ставили невеличкі сценки. А готувала їх з дітьми Зінченко Емілія Іванівна, яка увесь цей час була для кожного доброю мамою і дарувала всім своє тепло та любов. Закінчувався день молитвою подяки та частуванням.
На закінчення Літньої Біблійної школи відбувся концерт, який підготувала пані Шеві.

Діти разом зі своїми викладачами демонстрували батькам чому вони навчилися за ці два тижні. Вони співали пісень і розповідали вірші з Біблії англійською мовою. Після концерту пастир Олег Округін висловив подяку організаторам, працівникам та усім, хто допомагав проводити уроки в Літній Біблійній школі. Дітям були вручені подарунки, а також грамоти та дипломи про успішне завершення школи. Після урочистої церемонії батьки мали насолоду помилуватися виставкою, на якій були представлені саморобки їхніх дітей.
Незважаючи на різний вік учнів, усі виявилися дуже дружніми. Було трішечки сумно, що так швидко проминув час. За цей період молодь з України та Америки теж дуже подружилася і знайшла багато спільного. Адже всіх нас поєднує одна віра, віра в Живого Бога, в Ісуса Христа. І кожен з нетерпінням чекатиме наступного літа, щоб на Славу Божу піти до Літньої Біблійної школи, зустрітися з друзями і разом з ними вивчати Його Святе Слово».

Александра Чворовскі: «В житті кожної людини настає час, коли вона не зовсім впевнена, у що вплуталась. Я була саме в такому стані зранку у перший день Літньої Біблійної школи, коли стояла у класі, а на мене дивились очі, в котрих було все: від одвертого споглядання до співчуваючих посмішок. Я стояла до смерті перелякана, в руках – план уроку, який міг би бути написаний іншою мовою, на той час це не мало жодного значення. Я глибоко вдихнула і сказала: «Доброго ранку». У відповідь на моє привітання я почула дзвінке та енергійне «Доброго ранку!»
Я приїхала в Україну практично не маючи ніякого досвіду. Я ніколи не була в цій частині світу, не володію жодною іноземною мовою і ніколи не викладала. Та раптом я була змушена займатися усім цим і одразу. Мушу визнати, що була дуже налякана. Усе було новим та іншим для мене. Однак я знала, що поїду звідси з певними спогадами, яких я ніколи не забуду. Я приїхала у складі групи студентів зі школи Лютера, що у місті Вотертаун, штат Вісконсин. Ми приїхали по програмі, що називається «Тимофій». За цією програмою учні нашої школи їдуть у різні країни світу, щоб навчати там дітей у Літніх Біблійних школах. Я була дуже рада (схвильована), що їду до Києва і відразу ж розпочала підготовку до викладання. І ось я стою перед дітьми у класі, така перелякана, що власне немає значення, наскільки я підготовлена. Пізніше, коли я ввійшла в цю роботу, то зрозуміла, що нічого боятися. Дітки у моїй групі – дуже розуміючі та дружньо налаштовані. Я була здивована їхньою обізнаністю. Вони вразили мене своїм бажання навчитися чогось від мене. Завдяки їм процес викладання став для мене дуже простим і приємним. Я полюбила всіх і кожного з дітей і піймала себе на думці, що з нетерпінням чекаю наступного навчального дня. Посмішка, обійми чи цукерка від котрогось з моїх учнів запалювали посмішку на моєму обличчі на цілий день. Хоча більшість дітей не розмовляли англійською, та відмінні перекладачі, котрі працювали з нами, робили наше спілкування безпроблемним. Дні минали. Здавалося, що всі Біблійні уроки, уроки з англійської мови, музики та творчості пролетіли, як мить. Дуже успішним був заключний концерт. У залі не було жодного обличчя, не осяяного посмішкою. Після концерту до мене підійшло декілька дітей з батьками. Вони подякували мені і вручили подаруночки. Дехто попросив фотографії, інші – мою адресу. Шоколадки, цукерки та маленькі сувенірчики стали для мене дорожчими за золото і срібло, їхні обійми та посмішки — краще, ніж усе, що можна купити за гроші. В кінці я була в сльозах і дала собі слово, що приїду ще.
Літня Біблійна школа – 2004 стала абсолютним успіхом. Не тільки тому, що все було відмінно сплановано і забезпечено відповідними матеріалами, не тільки тому, що прийшло багато дітей і було залучено багато робітників, а тому що кожен взяв щось для себе. У мене таке відчуття, що протягом цих коротких двох тижнів з дітьми, я більше навчилася, ніж навчила. Як і кожен із нас, я ще раз впевнилася, що ми маємо чудесного, дивовижного Бога. Його міць та любов сяяла на усміхнених обличчях моїх учнів. Я вдячна Богові, що ЛБШ була настільки успішною. Та ще більше я вдячна Йому за цих дітей, за людей, за всіх українців, що залишили спогади, котрі житимуть у моєму серці протягом всього мого життя».

Всі учасники Літньої Біблійної школи, вірні Української Лютеранської Церкви висловлюють щиру подяку пастирю Гарольду Шеві, пані Джианн Шеві, Ешлі Гусману, Кристалу Булдгопту, Енні Зарлінг, Александрі Чворовскі, Браяну Семроу, Деніелу Коестеру, Джінет Берглер, Ричарду Аджентену, Беверлі Аджентен, а також працівникам УЛЦ Емілії Зінченко, Олені Переясловій, Ользі Округіній, Світлані Нехорошевій та багатьом іншим, які допомагали організовувати навчальний процес і вклали в це свої серця і душі. Слава Ісусу Христу!

Володимир Черевко