«Не стримуй добра потребуючому, коли в силі твоєї руки це вчинити» (Прип.3:27).

Жителі міста Севастополя знову отримали нагоду побачити на вулицях свого міста великі автобуси з надписами українською та англійською мовами «Медична клініка на колесах». Севастополь – це місто, у яке часто приїздять відомі та важливі гості, проте, приїзд «Клініки» став справді подією та викликав великий резонанс.
Севастополь – місто військових, воно також досить заполітизоване і дуже атеїстичне. Через це у багатьох були сумніви – чи справді обстеження буде безкоштовним і не буде залежати від віросповідання. Деякі люди хвилювались через те, що лікарі розуміють лише українську мову. Насправді ж, увесь персонал спілкувався з дітьми та дорослими зрозумілою для них мовою. За дуже складного ритму роботи, увесь колектив «Клініки» продовжував виявляти доброту, високий професійний рівень та індивідуальний підхід до кожного. Вони несли добро!
Приїзд «Клініки» до Севастополя – це акція милосердя та духовної підтримки передусім для сиріт, дітей, які виховуються у школах-інтернатах та багатодітних родин.
Для мене, як консультанта Міжнародного благодійного фонду «Дар життя», співпраця з «Клінікою» – це одна з нових форм роботи і можливість для цікавих зустрічей.
Особливо запам’яталась зустріч з дітьми із сиротинця. На серці завжди стає сумно, коли думаєш про цих дітей. Адже вони від самого початку позбавлені найважливіших людей – батьків.
У цей день було дуже холодно, сильний морський вітер пронизував усіх наскрізь. Діти сиділи на лаві, тісно притиснувшись один до одного і тремтіли. Я закутала їх в ковдри, і, трохи зігрівшись, ми розпочали розмову.

Анна Рудь розповідає сиротам про Христа

Я розказувала, як Бог створив кожного з них. Було настільки цікаво спостерігати за реакцією маленьких діток. Вони сприймали історію про Ісуса з великою довірою та щирістю. Тоді я пообіцяла їм, що приїду до них у гості в дитячий будинок.
Ця зустріч відбулась невдовзі. Найменші дітки поїхали на відпочинок, а мене зустріли діти старшого віку – дещо стримано і з осторогою. Перші кілька хвилин я відчувала своєрідну перевірку з їхнього боку – можливо, це був тест на формальність мого візиту.
Життя навчило цих дітей відрізняти добро від зла. Їхній світ набагато реальніший і вони дуже чутливі, вони швидко дорослішають. У кожного з них своя історія життя – часто досить трагічна. Проте для них любов – це краса і єдність, і це дуже відчувалось у будинку. Діти піклуються про своїх молодших друзів, про тварин, що живуть у їхньому притулку.
Діти розповідали мені про те, ким вони хочуть бути в майбутньому і про те, які сім’ї вони хочуть створити. Я розповідала їм про те, що за усім цим, що є в них тепер і що буде в майбутньому, стоїть одна вища Божа любов до кожного. Це є основою всього. У цьому початок і кінець.
Повертаючись до офісу, я подумала про те, що Господь дав мені таку можливість допомогти людям, запалити іскру віри в їхніх душах. Я думала про те, що однією з прекрасних сторін моєї роботи – є врятовані діти, турбота про їхнє здоров’я, але найголовніше полягає в тому, щоб привести цих дітей в сім’ю віруючих.
Я дякую усім людям, хто організував та підготував цю Боговгодну місію. Для мене велика честь бути її частиною.
«Навчіться чинити добро.., шукайте правди...Захищайте сироту...» (Іс.1:17, РСП).

Анна Рудь