Можна довго розглядати карту світу і мріяти поїхати в США чи в якусь іншу заокеанську країну, але так ніколи там і не побувати. А можна взагалі не мріяти ні про які подорожі до далеких країн і раптом там опинитись. Всім нам приємно бачити людей, чиї мрії здійснились, адже це дарує надію для інших.

В церкві «Вранішньої зорі» (з подружжям Ділгардів)

Так трапилось і з трьома працівниками «Дару життя», які в лютому 2004 року поїхали в США. Для когось з них це було здійснення мрій, а для когось, можливо, дарунок долі. Це була не приватна, а ділова подорож, проте кожна із сестер запам’ятає її на все життя. І хоча за вікном вже літо, повернімось в ті зимові дні і згадаймо тих людей, які зробили цю подорож можливою і зігріли своєю християнською любов’ю сестру Наталю Дудун, головного лікаря «Клініки на колесах», лікаря-стоматолога сестру Лесю Олексюк, офіс-менеджера та перекладача Ірину Ткач.
Поїздка була заздалегідь спланована, а тому тиждень в США був досить насичений як діловими зустрічами з колегами-лікарями, так і культурною програмою. Метою подорожі було ознайомлення наших лікарів з американською системою охорони здоров’я та запозиченні їхнього досвіду для запровадження всього найкращого на Україні. Вже наступного дня після прибуття до США наші лікарі обговорювали основні напрямки роботи «Клініки на колесах» з їх доброю знайомою доктором Джанет Ліндамен.

Заняття з доктором Джанет Ліндамен

Дякуючи керівництву МБФ «Дар життя» подружжю Лейперів, які супроводжували наших працівників, починаючи з часу отримання візи в Києві, та міжнародному адміністратору «Християнських життєвих ресурсів» пану Леррі Ділгарду та його дружині С’ю, які люб’язно приймали гостей з України у своєму будинку під час подорожі та організовували зустрічі в клініках та медичних закладах, ця поїздка була плідною у всіх відношеннях. Неможливо згадати всіх людей поіменно, але найщиріші слова подяки наші працівники хочуть передати лікарю Донейл Ленгхардт, представнику стоматологічної фірми «Перерсон» Дейву Хенінгсу, подружжю Сабіні Дір та Леслі Мартінгу. Наші лікарі були вражені відданістю роботі та щирим християнським серцем Мері Шнайдер, яка займалась організацією їхньої роботи в медичному центрі в м. Джерменстаун.
Поки що можна тільки мріяти про те, щоб кожен лікар на своєму робочому місці мав персональний комп’ютер з доступом в Інтернет. Найбільше враження лікарі отримали від відвідування університету Маркетт в Мілвокі, де познайомились з процесом навчання майбутніх лікарів-стоматологів. Базова підготовка спеціалістів у ньому відповідає найсучаснішому рівню. Студенти-першокурсники вже є асистентами старшокурсників. Таким чином вони набувають необхідних практичних та мануальних навичок. Кожен студент має своє робоче місце зі стоматологічною турбінною установкою та персональним комп’ютером. Для того, щоб навчатись у вищій школі стоматології, потрібно закінчити коледж і витримати відбір (приблизно з 2000 бажаючих відбирають 80 студентів).
Наскільки це було можливим за короткий час перебування в Америці, організатори поїздки запропонували гостям культурну програму з відвідуванням Мітчел-парку та музею мистецтва в м. Мілвокі, католицького монастиря, поїздку в Медісон з екскурсією в Капітолій та відвіданням родин Лейперів, Дудяків, зустріччю з Кермітом Траскою. Лікарі та перекладач сестра Ірина Ткач (яка зробила все можливе для того, щоб не було перепон у спілкуванні) вдячні за теплий прийом у громадах «Трійці» та «Вранішньої зорі» Лютеранської Церкви.
Господь щедро благословив цю поїздку в далеку Америку, плоди якої в майбутньому зарясніють тут, на Україні. Він діяв через людей, які знаходили кошти, які дарували свій час, ділились своїм досвідом, теплом своїх сердець. Нехай світло Божої любові ніколи не згасне в серцях як американців, так і українців. Просимо і надалі Божої опіки і проводу для МБФ «Дар життя» та його керівництва. Бо, «Господня земля, і все, що на ній, вселенна і мешканці її, бо заклав Він її на морях, і на річках її встановив».

Алла Тимчак