Благодать вам та мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса
Христа. Амінь.
Дорогі у Христі брати і сестри!
Ще зовсім недавно ми з вами переживали зиму і терпіли холод...
Цьогорічна зима була довга, і багатьом з нас здавалось, що кінця
їй не буде. Так, здається це було зовсім недавно, а сьогодні
тут, на Миколаївщині, ми вже потерпаємо від спеки. На стовпчику
термометра 25 градусів вище нуля, незабаром буде 30 градусів
та вище, настає літо, а разом з ним все частіше ми відчуваємо
спрагу та нестачу води. Вода має величезне значення у нашому
житті. Можна сказати навіть більше – без води немає життя.
Під час спеки ми часто дивимось на небо або слухаємо прогноз
погоди, очікуючи дощу, бо добре знаємо, що без дощу гине врожай
і стають марними зусилля, пальне і насіння, затрачені під час
сівби. Без води неможливо прожити, приготувати їжу. Водою та
різноманітними напоями на основі води ми вгамовуємо свою спрагу,
коли на дворі спека. А ще треба напувати худобу, поливати город.
Отже, як бачимо, без води наше життя неможливе, і ви краще за
мене знаєте, як життя без води, навіть під час її короткочасної
відсутності, перетворюється на муку. В Україні завжди приділяли
особливу увагу воді, шанували криниці, доглядали та прочищали
джерела, – і все це для того, щоб мати чисту воду та влаштовувати
життя та побут. Природне джерело води завжди мало велику цінність
та значення в житті людини, оскільки є чистим і служить їй довго.
В Ізраїлі часів Ісуса Христа вода мала надзвичайну вартість.
В ізраїльтян не було техніки та спеціальних знарядь, як сьогодні.
Люди, переважно жінки, ходили по воду, долаючи великі відстані,
і несли її додому на своїх плечах. Це надзвичайно важка праця,
бо потрібно було великої кількості води для потреб як членів
родини, так і худоби.
Ісус, йдучи дорогами Палестини, як правдива людина, звісно,
відчував спрагу. Одного дня Він зупинився біля джерела, де жінка-самарянка
набирала воду з відомого та досить древнього джерела.
Між самарянкою та Господом відбувся діалог, який повністю змінив
її життя.
Під час розмови Ісус Христос скерував її до правдивого джерела
і правдивої цілющої води, котрою є Він Сам, кажучи, що хто п’є
воду з криниці, буде прагнути знов, – і це стосується усіх криниць
світу, – а хто буде пити воду, що дає Він, – прагнути не буде
повік. Що це означає? Що це за вода така?
Дорогі у Христі брати і сестри, земні задоволення та земні
потреби не в змозі ніколи вгамувати спрагу нашої душі, оскільки
стосуються ненаситного тіла.
Але вода, яку дає Ісус, дійсно тамує спрагу, спрагу духовну.
Хто буде пити благословенні Христові дари, що містяться у Його
Євангелії, – той не буде прагнути знов. Його безцінні дари прощення
гріхів, вічного життя і спасіння не лише наповнюють серце, а
й линуть з нього потоками. «Вода, що тече в життя вічне», –
це вода, яку дає Сам Ісус, це ті благословення, котрими ми отримуємо
правдивий мир із Богом та правдивий спокій у серці.
Шлях самарянки до неба почався з визнання та сповідання нею
своїх гріхів, і Господь простив їй провини та дарував віру.
Саме через те, що самарянка була грішницею і визнала це, –
вона потребувала Спасителя. Ісус не мав на меті її висміяти
і засудити за гріхи, навпаки, Він засвідчив їй, що прийшов у
цей світ прощати гріхи і спасати загиблих, а не судити за гріх
(Ів. 3:17).
Самарянка розкаялась. Нещодавно вона прагнула принести жертву
Богові за гріх, за звичаєм самарян, але тепер Ісус сказав їй,
що віднині віруючі поклонятимуться Богові у вірі та правді на
кожному місці. Бог є всюди, знає і бачить усе. Він завжди слухає
і приймає тих, хто Йому поклоняються у вірі та правді. У Псалмі
51 Біблія говорить: «Жертва Богові — зламаний дух...» Саме каяття
у гріхах і покладання на Бога є добрим початком для справжнього
подальшого життя з Богом. Правдиве поклоніння Богу, Якого шукають
мільйони людей, – це віра в Ісуса Христа – Спасителя, Який страждав
на хресті за нас і помер за наші гріхи, але третього дня воскрес,
подолавши гріх, який часто обтяжує нас.
Дорогі у Христі друзі, довіртесь Христу! Він втамує спрагу нашої
душі. Його живе і Святе Слово запевняє нас – що б не сталося
у нашому житті, ми – вівці Його отари, а Він – наш Добрий Пастир.
Ми спасенні Його благодаттю, Його дорогоцінною кров’ю, пролитою
за нас. Пиймо цілющу і живу воду Його Євангелія! Тримаймося
благословень свого хрищення. Заради Ісуса Христа. Амінь.