Та Господь в мої руки дав Своє весло,
щоб я вміло могла простувати рікою.
Він сказав: «Ти не бійся ріки,
тільки вір, що Я завжди з тобою».
І я вправно керую веслом,
вже вода не розіб’є мій човен,
і ріка підкоряється знов –
я долаю усі перепони.
Бо мій люблячий Бог на моєму човні
і Керманич, і Лоцман, і Вчитель.
Він мій човен веде від земного
життя у Свою пречудову Обитель.
І в годину недолі мене захистить,
і від помилки шлях мій відверне,
щоби я у спокусах яких
не заблукала би в тернах.
Де мій човен – там стихла вода,
і Ісус його в гавань прямує,
а та гавань – то Церква Свята!
В ній Господня любов торжествує!
Нінель
Нагорна,
громада «Воскресіння», м. Київ
