Яке це солодке слово «майбутнє».
У невпинному перебігу життєвих турбот, пов’язаних із незліченними
труднощами земного життя, поразками і перемогами, невдачами
і радощами, що інколи випадають на долю людини, як випробування
або нагорода, ми завжди пам’ятаємо, що невдовзі настане солодка
мить, коли можна буде відпочити від цієї життєвої гонки.
Про це мріють школярі, які стомилися від напруженого навчання
і чекають канікул, адже тоді можна буде займатися тим, про що
вони мріяти під час навчання: можна купатися в річці, читати
цікаві книжки, спілкуватися з друзями.
Про майбутнє мріють юнаки і дівчата, уявляючи його, як час,
наповнений земним щастям — любов’ю, цікавою і плідною роботою,
стабільністю.
Люди середнього і старшого покоління теж мрійники. Тут і здоров’я,
якого вже замало, і турботи про спокійне життя, про дітей і
онуків.
Та це близьке наше майбутнє.
Сьогодення сповнене такою кількістю складнощів, що ми інколи
забуваємо, або й не пам’ятаємо, про майбутнє, що чекає нас після
того, як закінчиться наш земний шлях.
Люди невіруючі, далекі від Церкви, від розуміння християнських
істин, людську смерть сприймають як повне знищення, як абсолютне
припинення існування. Після цього вже не буде нічого. «От і
все» — таку епітафію інколи можна прочитати на могильному камені.
Проте кожна людина, навіть невіруюча, глибоко в душі має передчуття,
що смерть, це не кінець, що є щось поза нею. А віруючий знає,
що після смерті його чекає інше життя — життя вічне.
«Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком
вони йдуть. І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік,
і ніхто їх не вихопить із Моєї руки» (Ів.10:27,28).
Майбутнє Царство Боже і вічне життя в нім — це примирення Творця
і людини, єдність у вищій гармонії. Це велика нагорода віруючій
людині від Господа Бога.
Христос повернеться знову на землю і принесе нам визволення.
Це буде чудове завершення людської історії.
Весь світ це побачить.
Це буде день страждання і страху для тих, хто відкинув Ісуса,
і днем невимовної радості для спасенних дітей Божих. Сам Ісус
говорив про це багато разів.
«Пошле Людський Син Своїх анголів, і вони позбирають із Царства
Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззаконня, і їх повкидають
до печі огненної, — буде там плач і скрегіт зубів! Тоді праведники,
немов сонце, засяють у Царстві свого Отця» (Мт.13:41-43).
Минуло вже дві тисячі років, а Він ще не прийшов. Проте у Бога
тисяча років, як один день. Христос в перший раз прийшов у визначений
Йому час, і Він знову прийде в призначену годину.
«…час бо близький!» (Об.1:3).
Вже сьогодні загрозливий кінець світу очевидний для всіх. Ми
бачимо в усьому світі війни, землетруси, голод, розбещення,
розпусту — все це наслідок великої гріховності людства.
«Бо повстане народ на народ, і царство на царство» і голод,
мор та землетруси настануть місцями. А все це — початок терпінь
породільних. На муки тоді видаватимуть вас, і вбиватимуть вас,
і вас будуть ненавидіти всі народи за Ймення Моє. І багато-хто
в той час спокусяться, і видавати один одного будуть, і один
одного будуть ненавидіти. Постане багато фальшивих пророків,
— і зведуть багатьох. І через розріст беззаконства любов багатьох
охолоне. А хто витерпить аж до кінця, — той буде спасений!
І проповідана буде ця Євангелія Царства по цілому світові, на
свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець» (Мт.24:7-14).
Ознаки кінця світу дані нам Господом з певною метою: бути готовим
до нього, вдосконалюватися у своєму християнському житті, зміцнюватися
у вірі.
Саме з’явлення Ісуса буде очевидним і всі народи це побачать.
Увесь гріховний світ буде зруйнований, але віруючі, за обітницею
Божою можуть бути впевненими у новому вічному житті.
Робиться лячно від думки, що нас особисто чекає в цей останній
день на землі?
Адже це і буде «кінець віку» ( Мт.13:39).
В день суду Ісус Христос поділить усіх людей, живих і тих, хто
воскрес із мертвих, на дві групи.
«Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі анголи з Ним,
тоді Він засяде на престолі слави Своєї. І перед Ним усі народи
зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє
вівчар овець від козлів. І поставить Він вівці праворуч Себе,
а козлята – ліворуч.
Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: «Прийдіть, благословенні
Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу.
Бо Я голодував був – і ви нагодували Мене, прагнув – і ви напоїли
Мене, мандрівником Я був – і Мене прийняли ви.
Був нагий – і Мене зодягли ви, слабував – Мене ви відвідали,
у в’язниці Я був — і прийшли ви до Мене.
Тоді відповідять Йому праведні й скажуть: «Господи, коли то
Тебе ми голодного бачили – і нагодували, або спрагненого – і
напоїли?
Коли то Тебе мандрівником ми бачили – і прийняли, чи нагим –
і зодягли?
Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в’язниці – і до Тебе прийшли?»
Цар відповість і промовить до них: «Поправді кажу вам: що тільки
вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, — те Мені ви
вчинили».
Тоді скаже й тим, хто ліворуч: «Ідіть ви від Мене, прокляті,
у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований.
Бо Я голодував був – і не нагодували Мене, прагнув – і ви не
напоїли Мене, мандрівником Я був – і не прийняли ви Мене, був
нагий – і не зодягли ви Мене, слабий і в в’язниці – і Мене не
відвідали ви».
Тоді відповідять і вони, промовляючи: «Господь, коли то Тебе
ми голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, чи нагого,
чи недужого, чи в в’язниці – і не послужили Тобі?»
Тоді Він відповість їм і скаже: «Поправді кажу вам: чого тільки
одному з найменших цих ви не вчинили, — Мені не вчинили!»
І ці підуть на вічну муку, а праведники – на вічне життя».
(Мт.25:31-46).
При наближенні кінця світу віруючі люди повинні стійко зносити
страждання, бо випробування для нас лише тут, на землі, а в
день приходу Господа буде слава.
Вічна доля кожної людини буде вирішуватися Господом. Наше життя
у Христі буде тривати вічно. Ми віримо обітницям Ісуса, адже
Він казав, що
«… кожен, хто за Ймення Моє кине дім, чи братів, чи сестер,
або батька, чи матір, чи діти, чи землі, — той багатокротно
одержить і успадкує вічне життя. І багато-хто з перших останніми
стануть, а останні — першими» (Мт.19:29).
Пам’ятаймо, що « …в кінці світу Христос знову прийде як Суддя
і воскресить всіх із мертвих, що Він дарує всім праведним і
вибраним вічне життя і вічну радість, неправедних же і розпутних
Він осудить на вічні муки …» (Ф.Меланхтон «Апологія Ауґсбурзького
віросповідання»).
