Добрий Пастир

Благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа. Амінь.

Сьогоднішнє євангельське послання – одне з тих, що завжди було посланням втіхи для багатьох поколінь християн. Християни дуже покріплені у вірі образом люблячого пастиря, котрий турбується про своїх овець. Звичайно, нам не дуже подобається, коли нас порівнюють з вівцями. Вівці не є надто розумними, та й пахнуть не так вже гарно. Нам було б більше до вподоби порівняння з якимось іншим, вишуканішим видом тварин. З іншого боку, порівняння до овець, не надто розумних і «пахучих», не так вже й зачіпає нашу гординю, оскільки воно супроводжується сповненими запевнення словами щодо нашого вірного Пастиря і це компенсує вдавані образи. Чи не так?
Коли наш Господь говорить про наймита, який не дбає належно про овець, а при наближенні вовків залишає їх напризволяще і тікає, – ми добре розуміємо, про що йдеться. Якщо людина не є власником того, що її зобов’язали пильнувати, ймовірніше, вона не наражатиме себе на небезпеку чи не докладатиме надмірних зусиль під час виконання своїх обов’язків. Тож, як правило, марно очікувати, що люди наражатимуться на небезпеку і страждатимуть через те, що для них неважливе. Чи захищатиме вояк завзято власну країну? Звісно. А іншу, особливо, якщо вона йому не дуже до вподоби? Швидше за все – ні. Чи мати працюватиме не покладаючи рук, піклуючись про власних дітей, і буде готова на будь-яку жертву заради них? Так. Чи робитиме вона те ж саме задля інших дітей? Ймовірно – ні. Чи вступить людина у двобій з вовком, захищаючи власних овець від його нападів? Так. Чи робитиме вона те ж саме, щодо чужих овець? Найімовірніше – ні.
Тож слова нашого Господа про те, що Він щодо нас є не наймитом, а Пастирем – це справжня втіха для нас. Він не втікатиме, коли вовк – тобто диявол — нападе на овець. Від дбатиме про них і захищатиме їх.
Тож як, відповідно до аналогії з пастирем, котрий піклується про своїх овець і захищає їх, ми розуміємо твердження Ісуса Христа про Пастиря, Який кладе власне життя за Своїх овець? Коли б звичайні вівці могли логічно міркувати над цими речами, то вони б були задоволені з того, що їхній пастир так ревно захищатиме їх від вовків і буде готовий наражатися на ризик заради них. Але якщо б, захищаючи їх, він помер, то що доброго вийшло б з цього? Якщо звичайний вівчар був би настільки нерозважливий у своїх діях, що поклав би заради отари своє життя, – для овець з того не було б жодної користі. Якщо б це сталося – вони відразу би стали легкою здобиччю для вовка чи якогось іншого хижака. І не було б нікого, хто міг би їх захистити. Коли б вівці могли самостійно робити вибір, то, ймовірно, вони б обрали варіант, за котрого вівчар пожертвував би частиною отари задля того, щоб більшість овець вціліла б. Вони не бажали б, щоб він докладав надмірних зусиль, рятуючи кожну вівцю. Зокрема, вживав надзвичайних заходів для того, щоб врятувати тих, котрі вже потрапили до вовчих пазурів, даючи, таким чином, вовкові можливість вбити їх. З погляду звичайної вівці, вівчар, котрий кладе власне життя за овець, навіть з добрими намірами, – не є добрим пастирем.

Але саме цю аналогію Ісус застосовує тут особливим чином, використовуючи образи реальних овець і пастирів. Він є справжнім Добрим Пастирем, Котрий кладе власне життя за овець. Він не бариться стати на наш захист супроти диявола. Навіть заради однієї вівці Він ладен пожертвувати власним життям. Своєю смертю на хресті Христос забезпечив спасіння для всіх нас – для кожної з Його овець. Він не бажав навіть одного з нас віддати на поталу сатані. Він не мав на меті забезпечити спасіння комусь зокрема. Він прагнув спасти всіх. І сповнив це до кінця. Він не хотів вберегти Себе під час нападу вовка на овець. Він віддав все. Він поклав за них Своє власне життя. Він прийняв на Себе всю міць нападів диявола на овець, з усією їхньою глупотою і огидністю їхніх гріхів. Сатана хотів би назавжди позбавити їх будь-якого шансу на вічне життя. Але заради них Ісус Христос не дав цьому справдитись. Заради нас Він не дав цьому справдитись.
І тоді те, що має на увазі Ісус Христос, використовуючи образи реальних овець та пастиря, стає зрозумілим, хоч виходить поза межі звичайного досвіду. Він прагне сказати, що має владу не лише віддати Своє життя, але й повернути його знову! Він дав це життя Своїм вівцям, щоб захистити їх від вовчих нападів, і, таким чином, вони не є покинуті напризволяще і беззахисні. Добрий Пастир знову повернув Себе до життя, на відміну від інших пастирів. Він досі піклується про овець і захищає їх. Ісус Христос залишається непереможним і вічним Пастирем Своєї Церкви. Він був умертвлений, але тепер живе у славі і безсмерті! Він завжди готовий захищати нас, провадити нас, вберігати нас у вірі.

Ісус Христос каже нам, що Його вівці знають Його голос і, чуючи цей голос, впізнають Його. І коли б ми намагалися настільки віддалитися від Нього, щоб не чути Його голосу – ми наразилися б на смертельну небезпеку. Та якщо ми перебуваємо поруч з Ним, всередині отари Церкви, яку Він настановив, ми завжди можемо чути те, що Він каже нам, і, таким чином, нічого не боятись. Наш воскреслий Пастир завжди захищатиме нас. Ісус Христос завжди промовляє до Своїх овець через Слово і Таїнство. Коли вірні служителі Церкви проповідують Євангеліє і відправляють Таїнства відповідно до Христового запровадження, то вони не являються винятково тими, хто промовляє. Радше, їхні голоси є відлунням голосу Доброго Пастиря. Ми звертаємось до служителів Слова і Таїнств «пастирі», вшановуючи Правдивого Пастиря, Котрий працює і промовляє через них у їхньому служінні. Будь-коли чуючи голос Доброго Пастиря, під виглядом голосів Його служителів, ми знаємо, що наш люблячий Спаситель піклується про нас. Будь-коли, якщо відпущення гріхів змиває наші провини і ми нагодовані Його Тілом та Кров’ю, ми знаємо у вірі, що наш Спаситель досі боронить нас від влади гріха, диявола і смерті.
Певним чином Ісус Христос нагадує реального пастиря, який захищає реальних овець. Але з іншого боку – нічого подібного. Він є і завжди буде винятковим Добрим Пастирем. Амінь.

Мир Божий, що вищий від усякого розуміння, нехай береже серця і думки ваші у Христі Ісусі. Амінь.

Переклад з англійської Тараса Коковського