Дорогі у Христі брати і сестри! Вітаю вас з
пресвітлим святом Христового Воскресіння! Уся земля нині ликує
разом з нами і славить воскреслого Божого Сина. Він прийшов
у цей світ Богочоловіком, – згідно Писання. Він досконало сповнив
всю Свою працю щодо нашого спасіння, – згідно Писання. Він пішов
на хресні муки за наші з вами гріхи і викупив нас від темряви
смерті, – згідно Писання. І, врешті-решт, Він знову ж таки,
– згідно Писання, воскрес з мертвих, «смертю смерть поправ,
і тим, що в гробах життя дарував». Христос «воскрес, як сказав»!
Все, що Біблія каже про Нього, сповнилось – нам на втіху, а
Богові на вічну хвалу і шану. І це є найкращим доказом правдивості
Божого Слова! Бог завжди дотримує обіцяного, на відміну від
людей. Те, що Бог пообіцяв – Він виконає. Тому ми з вами, на
основі Святого Писання, певні без йоти сумніву, що Бог, Який
«Господа воскресив, воскресить...і нас Своєю силою!» (1Кор.6:14).
Сьогодні ми знову, як і повсякчас –
звеличуємо Христа, Котрий переміг смерть!
На церковних розписах ми можемо бачити Воскресіння Ісуса Христа,
де Він зображений з переможним стягом над гробом, а під Його
ногами на розп’ятті – череп, що символізує переможену Ним смерть,
котру Він розтоптав, не залишивши їй ніякої надії, вийшовши
Переможцем з могили.
Воскресіння Ісуса Христа – це наша надія і віра! Як каже святий
Павло у Першому посланні до коринтян: «Коли ж бо Христос не
воскрес, тоді віра ваша даремна, — ви в своїх ще гріхах, тоді
то загинули й ті, що в Христі упокоїлись! Коли ми надіємося
на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші від усіх
людей! Та нині Христос воскрес із мертвих, — первісток серед
покійних». (1Кор.15:17-20).
Якось одного поганина Бог навернув до віри в Христа. Поганин
жив у країні, де християнська віра переслідувалась, а тому потрапив
за віру в Спасителя до в’язниці. На суді, коли його звинувачували
у вірі в Ісуса, він попросив слова і сказав: «Пане суддя. Уявіть
собі, що ви подорожуєте незнаною дорогою і раптом доходите до
роздоріжжя і не знаєте, куди йти далі. Тож треба, щоб хтось
вам підказав. Ви озираєтесь довкола і бачите, дві особи – одну
живу, іншу мертву. Мертва, звісно, вам нічого вже не скаже.
А жива може допомогти. Мертва не чує, не відповідає. А жива
слухає, дасть пораду і поміч. То до кого слід звернутись за
допомогою?» Суддя відповів: «Звісно, до живої». То чому тоді
ви вимагаєте від мене, щоб я звертався до поганських ідолів,
які є німі і не чують, а не до правдивого і живого Бога, Котрий
каже мені у Своєму Слові, що завжди вислуховує молитви праведних
і відповідає на них, каже мені як слід жити, щоб мати вічне
життя?» Суддя визнав, що чоловіка нема за що карати і відпустив.
Яка втіха, що наш Спаситель – живий. Дякувати Богові, що ми
у своєму визнанні віри тримаємося слів Святого Писання: «Бо
коли ти устами своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш
вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то
спасешся...» (Рим.10:9). І ми визнаємо! І віруємо! І просимо
Небесного Вітця щоб Він зміцнив нашу віру!
Слава і хвала Богові, Котрий «воскресив Господа Ісуса», бо Він,
як і пообіцяв, – «воскресить з Ісусом і нас...» (2Кор.4:16),
хто вірує в Нього.
Христос воскрес! Воістину воскрес!
Тарас Коковський
|
