«Ми радiтимемо спасiнням Твоїм i пiдiймемо
стяг в iм’я Бога нашого» Пс. 19:6

Громада УЛЦ «Воскресіння»

Відродження Української Лютеранської Церкви розпочалося в жовтні 1993 року з державної реєстрації Української Євангельської Лютеранської Церкви у Старокиївському районі міста Києва. Зараз ця громада відома нашим читачам як громада Української Лютеранської Церкви «Воскресіння».

Володимир Черевко: На сьогодні це найчисельніша громада нашої церкви, яка живе насиченим подіями християнським життям, де найголовнішим є проповідування та вивчення чистого Слова Божого і відправлення Таїнств. У кожному числі часопису «Стяг» ми читаємо про події і новини цієї громади. Не став винятком і останній місяць. У громаді «Воскресіння» відсвяткували 190-у річницю з дня народження Тараса Григоровича Шевченка. Діти Недільної школи громади підготували концерт до цієї події. Звучали прекрасні пісні і вірші, а особливо всім сподобався спільний спів дітей з церковним хором громади. На завершення святкування разом з учасниками концерту вся громада за традицією співала «Молитву за Україну».
Громаду «Воскресіння» відвідала делегація зі Сполучених Штатів Америки у складі президента Євангельського Лютеранського Синоду Джона Молдстада, професора Аді Харстада, членів Ради директорів Місійного товариства «Думки про віру» Марка Швана та Деніела Браунінга, виконавчого директора фундації «Лютеранська спадщина» Роберта Рана. Вони відвідали біблійні заняття, богослужіння в громаді, познайомилися з пастирями, парафіянами, дізнались більше про нашу Церкву й Україну.
7 березня в громаді «Воскресіння» відбулася урочиста презентація нового Служебника Української Лютеранської Церкви. Її проводили люди, які безпосередньо працювали над цим проектом, і завдяки старанням яких ми маємо саме такий зручний Служебник. Це Ігор і Інна Рудзік, Керрол Веббер і професор Веббер, Вадим Солодкий, Єпископ В’ячеслав Горпинчук і пастир, доктор Роберт Ран. Кожен присутній на презентації мав змогу отримати в дар примірник Служебника УЛЦ з їхніми підписами.
Також у березні в громаді «Воскресіння» пройшли чергові звітно-виборні збори. На зборах були обговорені і прийняті важливі рішення стосовно внутрішнього життя громади, організаційні питання, було обрано раду громади на новий термін. Головою громади «Воскресіння» знову обрано Сергія Ніколаєнка, що є показником його плідної праці на Славу Господню і поваги до нього парафіян. Ми поздоровляємо брата Сергія, бажаємо йому успіхів у роботі, міцного здоров’я і рясних Господніх благословень. Я звернувся до нього із запитаннями про життя громади, про досвід роботи ради громади «Воскресіння», який, напевно, буде корисним для братів і сестер з інших громад нашої Церкви.
В.Ч.: Брате Сергію, розкажіть, будь ласка, про історію створення громади, як розпочалися богослужіння в місті Києві?
— Українська Лютеранська Церква не  є якимось  іноземним явищем, принесеним в Україну  з чужих країв, яка  є  байдужою до долі  України, до  її майбутнього. Вона також не  є новітньою сектою чи релігійною течією в нашому  краї. УЛЦ має  тривалу  історію в Україні, має  своїх подвижників та  мучеників за українську християнську справу. Маючи за основу Христа, Його Святе Слово, УЛЦ може справді називати себе Апостольською Церквою, початки формування якої  сягають апостольських часів і віри Апостолів, яка сповідується Церквою в Апостольському Символі  віри. Церква жива, повторюючи приклад давніх отців Церкви, що проповідували вже в час після Апостолів, сповідуючи Нікейський та Афанасіївський Символи віри.
У Києві  громада була зареєстрована в жовтні  1993 року, як громада УЛЦ — Українська  Євангельська Лютеранська Церква, яка з часом отримала назву громада УЛЦ «Воскресіння».
Це була перша в Україні   громада відродженої   Української  Лютеранської  Церкви, парафіяни якої в ті  часи називали себе  «євангеликами».
Богослужіння на перших порах в 1992 році  проводились в Київському політехнічному  інституті, пізніше, починаючи з 1993 до 1998 року, в Будинку письменників, потім — в Будинку художників, кінотеатрі   «Київ», а згодом в  Інституті  математики , де до цих пір проводяться богослужіння  і навчання парафіян, дітей та молоді. 
В.Ч.: Коли  та  яким чином  Ви стали парафіянином  громади УЛЦ  «Воскресіння»  в місті Києві?
— В 1995 році мене запросив відвідати богослужіння в  громаді  друг нашої  сім’ї, нині  покійний, Олександр Залєвський, він також сказав, що це  богослужіння відвідує  наш спільний знайомий Анатолій Дмитренко, з яким я зустрівся при першому відвідуванні  громади УЛЦ «Воскресіння».
Разом з моєю сім’єю ми були на святковому богослужінні  на Різдво Христове, яке пройшло просто чудово. З того часу я з дружиною Зоєю, онукою Людмилою і   дочкою Владиславою постійно відвідували богослужіння та конфірмаційні  і  біблійні  заняття. Вивчення Катехізису та Ауґсбурзького віросповідання проводилось два рази на тиждень — у неділю о 9-ій годині ранку  та у середу ввечері. Після вивчення  Катехізису група найбільш підготовлених парафіян  на Великдень 1996 року була конфірмована, серед яких був і я з дружиною. Взимку 1997 року загальними зборами громади я був обраний членом ради громади — секретарем , а взимку 1998 року громада  мене обрала своїм головою.  В цей час нам вдалося розпочати роботу з проектування храму УЛЦ, але  через  некоректне поводження з коштами попереднім керівництвом  УЛЦ, роботи з проектування призупинились за відсутністю фінансування, яке перестало надаватись нашими благодійниками.
В.Ч.: Ми знаємо, що багато організаційних питань в церкві покладаються на раду громади. Як працює  рада громади «Воскресіння»?
— Рада громади складається  з  п’ятьох осіб — заступника голови громади Анатолія Дмитренка, секретаря Петра Рибальченка, скарбника Олексія Ящука, члена ради громади Віктора Петренка та мене, голови громади.
У громаді  створено такі  комітети: батьківський, гуманітарний, будівельний, господарський та євангелізаційний, жіноча та молодіжна  ради, а  також  клуб  «Надія».  Голови комітетів і рад,  а також клубу  «Надія» вибираються на першому своєму засіданні  та затверджуються радою громади. Діяльність комітетів узгоджується та контролюється  радою громади. При потребі комітет може очолити голова громади.
Клуб «Надія» — це орган взаємодопомоги, піклування та підтримки літніх членів  громади.  Члени  клубу  «Надія» обирають своє   керівництво, розробляють настанову,  яка узгоджується з радою громади   і  затверджується  загальними  зборами громади.
Батьківський комітет створюється з метою кращої  організації   робіт, пов’язаних із духовним, культурним та фізичним вихованням дітей членів громади. Для цього комітет   організовує  та контролює роботу Недільної  школи, медичне  обстеження дітей,  їх оздоровлення та дозвілля, дбає про розвиток   їхніх обдарувань.
Гуманітарний комітет створюється з метою піклування про членів громади,  які потребують матеріальної, медичної  або  іншої  підтримки, а також для надання гуманітарної  допомоги хворим та знедоленим людям, які не є членами громади.   Комітет проводить відповідну роботу,  спрямовану на отримання гуманітарної  допомоги та її розподілу.
Будівельний комітет створено для кращої  організації робіт, пов’язаних з вибором земельної  ділянки, проектуванням та будівництвом комплексу церковних споруд.
Господарський комітет організовує підготовку приміщень до богослужіння та  занять  і забезпечує  ведення всіх господарських робіт у громаді та догляд за її майном.
На останніх звітно-виборних зборах 14 березня 2004 року громада проголосувала за створення євангелізаційного комітету, який буде опікуватися проблемами росту громади, куди ввійшли  слухачі  дияконських курсів для мирян, які недавно розпочали свою роботу при семінарії.
У громаді працюють комітети  в такому складі: батьківський — Емілія Зінченко, Світлана Петрик, Валерія Дмитренко, Iрина Солодка, Надія Акбергенова; гуманітарний — Євген Слинько, Ганна Шкуро, Віра Корчака,  Валерія Дмитренко, Лідія Василенко; будівельний  — Нінель Нагорна, Олександр Бабушкін, Наталя Мудрик та рада громади; господарський — Ольга Гурільонок, Наталя Мудрик, Олександр Благодир, Борис Костюк.
Рада громади вирішує  всі   нагальні питання, пов’язані  з життям громади — від підготовки зали до богослужіння до надання допомоги у вирішенні  сімейних справ парафіян, гуманітарних, фінансових та адміністративних справ.
Зараз у громаді  УЛЦ  «Воскресіння»  налічується 256 конфірмованих парафіян, які подали заяви про вступ до громади. До нас приходить молодь  і  діти, люди середнього віку, хоча велику частину складають люди похилого віку. Регулярно відвідують  богослужіння  120-140 дорослих парафіян та 40-45 дітей. На свята  беруть участь у богослужінні близько 300 парафіян та  їхніх дітей.
Милістю Божою  і  завдяки  активній роботі  пастиря громади  Горпинчука В’ячеслава та помічника пастиря Округіна Олега, щонеділі та на свята проводяться  богослужіння, уроки з вичення Біблії, які відвідують 30-45 парафіян, та конфірмаційні заняття, які відвідують 10-15  парафіян.
На дуже високому рівні проводить заняття  наш пастир В’ячеслав. Парафіяни ставляться до нього з великою пошаною.
У громаді є високопрофесійний дорослий хор. Вадимом Солодким було аранжовано багато гімнів, які ввійшли до нового Служебника УЛЦ.
В.Ч.: Яка робота проводиться у Вашій громаді з дітьми та молоддю?
— Щонеділі проводяться уроки в Недільній школі для молодшої, середньої та старшої групи дітей. А щосуботи — біблійні заняття з молоддю, з якими працюють пастирі В’ячеслав Горпинчук, Олег Округін. Діти з радістю відвідують біблійні заняття вчителів Недільної школи — Емілії Зінченко, Світлани Петрик та Нінель Нагорної, які чуйно ставляться до дітей, люблять і з радістю навчають їх. Працює дитячий хор, християнська драматична студія «Янголятко», якою були поставлені вистави на День Реформації та до дня народження Т.Шевченка. Організовано три групи з вивчення англійської мови. В липні працювала Літня біблійна школа, де з нашими дітьми проводили заняття учні Вісконсинського Лютеранського коледжу.
Щорічно для дітей та частково молоді громади організовується літній відпочинок, що пов’язано з необхідністю вивозити дітей  і молодь  з дуже забрудненої, в тому числі і радіаційної, зони, яким є Київ.
В.Ч.: Як організована гуманітарна допомога парафіянам  та  іншим нужденним людям у громаді «Воскресіння»?
— Завдяки  старанням пастиря В’ячеслава   час від часу отримується гуманітарна допомога речами зі Швеції, США,  інших країн, Місії  «Дар життя», яка  надається парафіянам громади, їхнім дітям  і тим, хто звертається по допомогу. Була надана допомога духовною літературою та одягом для розумово вiдсталих дiтей, якими опікується Благодiйний фонд «Джерела».
Розсилались посилки з духовною літературою, продуктами харчування  та одягом ув’язненим. Передана духовна література та гуманітарна допомога одягом Національному фонду   «Україна — дітям». Надавалась допомога багатодiтним сiм’ям та сiм’ям, в яких завдяки роботi  Київської філії Міжнародного благодійного фонду «Дар життя» були врятовані від аборту дiти.
В.Ч.: Брате Сергію, Ви сказали, що велику частину парафіян громади складають люди похилого віку. Чи цей факт враховується в роботі Вами і Вашими братами з ради громади?
— Регулярно пастирі та члени громади, вдома  і в лікарнях, провiдують хворих парафiян, яким необхідна сповідь і духовна підтримка. Хворим та немічним громада допомагає лiками.
Дуже приємно, що наші сестри самі проявляють  ініціативу і провідують хворих  і немічних парафіян. У цій справі активно допомагають сестри Людмила Пекарська та Ольга Дибка.
В.Ч.: Чи проводиться громадою  місійна робота?
— Громада проводить  євангелізаційну  роботу в місті Києві — бере участь у ярмарку духовної  літератури, який проводиться в Києво-Могилянській академії, розповсюджують літературу серед киян, свідчать людям про нашого Спасителя.
Громадою проводиться місійна  робота як у Києві, так  і по всій Україні. Так, з волі Господньої, були створені: громада УЛЦ  «Різдва Христового»  в  Києві, громада УЛЦ  «Святої Марії»   в Радомишлі та громада УЛЦ в м. Олександрія Кіровоградської області.
В.Ч.: Вся Українська Лютеранська Церква молиться і чекає на початок будівництва храмового комплексу нашої церкви в Києві...
— Розмовляючи з людьми про нашу Церкву, завжди виникає запитання: «А де ж ваша церква (споруда церкви)?» Коли починаємо говорити, що в Києві ми орендуємо зал, але в селі Лазарівка, в Кременці Тернопільської області є храми, це позитивних емоцій не викликає, слухачі відповідають: «Це якась секта». Дуже важливо для нас  у столиці України, центрі українського християнства, мати свій храм.
Спочатку відсутність фінансування  на проектування  і будівництво храму гальмувала  роботу з проектування, а зараз — відсутність документів про відведення земельної ділянки під будівництво, яке  поки що не надає  УЛЦ Київрада. Якщо нам не виділять земельної ділянки для будівництва храму УЛЦ, що було би великою несправедливістю по відношенню до нашої Церкви, ми будемо шукати якусь будівлю, щоб купити і переобладнати під церкву.
В.Ч.: Брате Сергію, що, на Ваш погляд, є головним завданням ради громади і її голови?
— Завданням ради громади  і голови громади є проявляти максимальну турботу про парафіян,  їхні сім’ї, про майно громади, підшефні  дитячі будинки, сиротинці, багатодітні сім’ї. А  парафіян необхідно  навчати тому, що надання пожертв — це Божа справа, і чим більша пожертва парафіянином надається, тим  більше Бог йому повертає.
Особливо важливо не допускати в громаді несправедливого вирішення  конфліктних ситуацій, впроваджувати християнські стосунки між  мирянами. Дуже важливо допомагати самотнім, особливо в скрутні часи.
Як навчає нас Господь, ми всі свої сили, духовні  і фізичні, віддаємо на розбудову нашої Церкви.
Такими хоче бачити нас Господь, бо Він заповів: «Коли хоче хто йти вслід за Мною, — хай зречеться самого себе,  і хай візьме свого хреста, та й  іде вслід за Мною. Бо хто хоче спасти свою душу, той погубить  її, хто ж за Мене свою  душу погубить, той знайде  її. Яка ж  користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою?» ( Мт. 16:24-26).

В.Ч.: Традиційно громада Української Лютеранської Церкви «Воскресіння» має гарну Недільну школу, досвід роботи якої допомагає учителям Недільних шкіл інших громад зорганізувати цю важливу роботу належним чином. І сьогодні вчителі Недільної школи нашої громади докладають великих зусиль і теплоту своїх сердець до цієї важливої справи.
Звертаюся до координатора Недільної школи громади «Воскресіння» Емілії Зінченко з проханням розповісти про роботу з дітьми з вивчення Божого Слова.
Емілія Зінченко: Біблія вчить: «Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї» (Пр. 22:6). Сорок вісім учнів навчається в Недільній школі громади «Воскресіння» нашої Церкви. Більшість дітей постійно відвідують заняття, присутні щонеділі на богослужінні і, слухаючи Слово Боже, отримують благословення Христове.
Навчити дітей любити Бога, своїх ближніх, поважати батьків – це мрія і обов’язок кожного вчителя Недільної школи. Як і навчити перебувати у молитвах, постійно дякувати Богу за ті дари, якими Він нас щедро наділяє, за ті таланти, які, з Божої ласки, мають юні актори дитячої християнської драматичної студії «Янголятко». Вони підготували до показу не одну виставу. На жаль, деякі батьки не розуміють, що в світі, повному спокус, дуже важливо, щоб дитина перебувала у Слові, тому що «Слово Моє, що виходить із уст Моїх, порожнім до Мене воно не вертається» (Іс. 55:11).
Складне економічне становище в Україні змушує керівників благодійних товариств, батьків багатодітних родин звертатися до громади з проханням допомогти одягом, взуттям, подарунками до свят. Звичайно, ми не в змозі допомогти всім у повній мірі, як вони того потребують, та жоден лист, який надійшов на адресу пастиря В’ячеслава, не залишився без відповіді, і всім, по можливості, надається допомога.
Крім гуманітарної допомоги, ми плануємо показ однієї з вистав студії «Янголятко» у Благодійному товаристві «Джерела» та для багатодітних родин Шевченківського району міста Києва.
Цього року, як і в попередні два роки, в Києві буде працювати Літня біблійна школа і діти знову матимуть можливість вивчати Слово Боже, англійську мову, спів, образотворче мистецтво, а також зустріти своїх друзів. Ми будемо дуже раді зустрітися з ними.

В.Ч.: З 1999 року пастирем громади «Воскресіння» плідно працює В’ячеслав Горпинчук. Я попросив його розказати про громаду, про його роботу на Божій ниві.

КВІТЕНЬ 2004

Тарас Коковський,
В’ячеслав Горпинчук
Новини звідусіль

В’ячеслав Горпинчук (проповідь)
Дім Божий і брама небесна

Віктор Пащенко
Новини з Таврійської єпархії

Тарас Коковський
Новини з Галицької єпархії

Олег Стецюк
Лист подяки з нагоди урочистого підписання Служебника Української Лютеранської Церкви

Володимир Черевко
Любов до Бога у пастиря неможлива без піклування про Божі вівці та ягнята

Василь Коршак
«Так і буде Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається...» (Іс.55:11)

Тарас Коковський
Христос воскрес

Анжела Горпинчук
Рецепти матушки Анжели











Copyright © 2004 Stjag
Design I. Rudzik