Нещодавно автор цих рядків мав нагоду спілкуватися з радником Єпископату Української Лютеранської Церкви професором Джоном Лоренцом. Під час розмови мова зайшла про Українську Лютеранську Богословську Семінарію Святої Софії, в якій професор на той час викладав учбовий курс зі Святого Писання. Як результат нашої розмови читачі часопису мають можливість ознайомитися з роздумом професора Джона Лоренца.

Професор Джон Лоренц і студенти семінарії: Роман Андрунців, Ярослав Мудрик, Микола Луцький, Віктор Хаустов, Сергий Кудрик, Денис Петровський, Володимир Мозер, Юрій Тицький, Олександр Гусар, перекладач Ольга Максименко, Наталія Мозер.

ОПОВІДЬ ПРО ДВІ СЕМІНАРІЇ
Найвизначніша семінарія усіх часів не мала ані будівлі, ані постійної адреси. Там було 12 студентів і один професор. Один з тих студентів був скарбником і злодієм. Професора замордували. А випускники пішли у світ як Христові апостоли.
З того часу існують семінарії, що навчають молодих людей для публічного служіння. Дві з них я знаю досить добре. Одна з них – це Вісконсинська Лютеранська Семінарія у місті Меквон, штат Вісконсин, США. Вона розпочала свою діяльність в 1863 році. Наступного року ми святкуватимемо 75-ту річницю з початку навчання студентів у студентському містечку Меквон. У цій семінарії я викладаю Старий Заповіт та християнську освіту. Загалом число професорсько-викладацького складу у Меквоні складає 16 чоловік. Ми маємо близько 100 студентів. Кожен з них проходить трирічний курс навчання і рік працює вікарієм у одній з Лютеранських громад. Перед вступом до семінарії кожен студент отримує ступінь в коледжі Мартіна Лютера, що в місті Нью-Алм, штат Міннесота. Програми студентів на першому, другому та третьому році навчання різні.
Семінарія, в якій я викладаю, має штат співробітників, що турбуються про декілька будівель, класні кімнати, гуртожитки, бібліотеку, їдальню, каплицю та спортзал. Всі ці будівлі оточені парком на 80 акрів. Заняття розпочинаються щоранку о 7.30 і закінчуються о 12.30. Кожного дня студенти мають 5 занять та ранкову капличну службу. Такі капличні служби проводять студенти разом з професорами, котрі проповідують на церковні свята. Кожен курс, що входить до навчального плану, триває один семестр. Більшість студентів після обіду працюють, а ввечері готуються до занять. Близько 60% студентів одружені. Решта живуть у гуртожитку семінарії. Протягом третього тижня січня Єпископ В’ячеслав Горпинчук, як запрошений професор, читав лекції з історії християнської церкви в Україні.
Інша семінарія, про яку я знаю, це Лютеранська Богословська Семінарія Святої Софії в м.Тернополі. Вона значно менша. В її розпорядженні одна будівля, котру орендує УЛЦ, та викладацький склад з трьох чоловік. На даний момент 9 студентів навчаються на 3-річній програмі і 3 – на підготовчому відділенні. Цей навчальний заклад запрошує викладачів з Америки, Європи, України. Ректор Веббер – єдиний постійний професор. Йому допомагає проректор Олег Юхименко, котрий також служить пастирем в громаді села Воробіївки. В Семінарії Святої Софії курси читаються одночасно для всіх студентів, незалежно від того, чи вони є студентами першого, другого чи третього курсів. Навчальний день триває з 9 години ранку до 3 години пополудні. Зазвичай один курс триває два тижні по п’ять днів. Щоранку капличні служби проводяться студентами-дияконами. Щотижня пастирі УЛЦ проводять службу Божу з Причастям.
У Семінарії Святої Софії немає гуртожитку. Всі студенти, крім одного, одружені. Студенти-диякони Семінарії Святої Софії на вихідні їздять в громади, де проповідують (проповіді переглядаються і затверджуються), навчають та допомагають у проведенні літургій. За це в період навчання студенти отримують фінансову допомогу.
Великі чи малі, в часи Ісуса чи тепер, всі добрі семінарії однакові в головному. Основою навчального плану є ретельне, благоговійне вивчення натхненного Слова пророків та апостолів. Студенти систематично вивчають доктрини Святого Писання. Наскільки можуть, вони також вивчають староєврейську та старогрецьку мови, адже в оригіналі Святий Дух використовує обидві ці мови. Вони вивчають історію Божої милосердної роботи у церкві від часу Створення до сьогодення. Студенти здобувають практичні вміння і навички роботи пастиря громади. Основний акцент роботи і в Меквоні, і в Тернополі полягає в тому, щоб сформувати чоловіків, відданих Слову Божому, котрі здатні навчати цього Слова, хрестити та роздавати Святе Причастя згідно наказу Христа і, щоб вони слугували добрим прикладом того, що означає бути справжньою дитиною Божою.
В обох семінаріях відбувається одне і теж по закінченні курсу навчання. Церква отримує кандидатів на пастирське служіння і направляє їх на місце першої служби. Коли кандидат готовий, то його висвячують на пастиря. Під час церемонії висвячення чоловік дає урочисту обіцянку перед Богом та Божими людьми пробувати в Слові Божому і бути відданим конфесійним віруванням Української Лютеранської Церкви.
Протягом місяця січня в мої обов’язки входило викладання курсу по Книзі пророка Ісаї. Минулого року я викладав половину курсу про написання проповіді на теми Старого Заповіту та половину курсу – по Катехізису. Два роки тому я читав курс по Книзі Буття. До мене звернулись з проханням прочитати цей курс ще раз в наступному році. Оскільки мої знання української мови обмежені, мої заняття проводяться з допомогою перекладача. Спочатку було важко, та незабаром я зрозумів, що правда Слова Божого доходить і через переклад.
Коли я думаю про свою викладацьку роботу, то щораз дякую Богові за привілей служити Його церкві у двох країнах. Я вдячний Ісусові, головному Пастиреві, що Він дав мені змогу познайомитися з розумними молодими людьми з християнськими душами та запалом готуватися до публічного служіння в Україні та в Америці. Щодо успіху свого викладання я покладаюся на обітницю Бога, котрий благословляє тих, хто визнає всю правду, нічого не відкидаючи і не додаючи. Я вважаю за друзів та співпрацівників багатьох молодих пастирів в обох країнах. Я з нетерпінням чекаю дня, коли сьогоднішні студенти закінчать своє навчання та будуть висвячені. Та понад усе я тішуся тим, що через Божий дар Святого служіння Слово Боже проповідується у всій його чистоті і відповідним чином проводяться Таїнства.

Початки вищого навчального богословського закладу Української Лютеранської Церкви сягають 1994 року, коли преподобний Роджер Ковасіні, лютеранський місіонер в українському місті Тернополі, розпочав навчати грецькій мові та іншим богословським предметам декількох чоловік, що в майбутньому надіялись служити в якості лютеранських пастирів. Отже, пройшло десять років. І сьогодні ми можемо казати, що з Господнього благословення і Його ласки за такий невеликий строк Українська Лютеранська Богословська Семінарія Святої Софії досягла міжнародного визнання. Це не тільки оцінка професорів – викладачів курсів в семінарії, які мають великий досвід, авторитет і працюють багато років в богословських закладах на своїй батьківщині, це не тільки оцінка духовних лідерів братських церков з різних країн під час відвідання України і знайомства з нашою церквою. Це є і той факт, що в семінарії Української Лютеранської Церкви навчаються студенти з інших країн, зокрема, з Молдови і Грузії. Отже цього року Семінарія Святої Софії набула статусу міжнародної. На даний момент в семінарії навчається загалом 12 чоловік, троє – на підготовчому факультеті, та дев’ять – на богословському.
Цього навчального року розпочинає свою діяльність ще одне відділення семінарії – програма постійного дияконства. Ця програма призначена для того, щоб чоловіки-лютерани, які не мають наміру навчатися для пастирського служіння, отримали необхідну освіту для виконання обов’язків диякона. Ця програма також призначена для жінок-лютеранок, які прагнуть отримати освіту, необхідну для виконання обов’язків дияконес, відповідно до обмежень, вказаних в Письмі стосовно служіння жінки в церкві.

Нещодавно студенти вивчали курс біблійного богослов’я «Євангелія від Івана та 1 Соборне послання апостола Івана». Президент студентського братства УЛБССС Мудрик Ярослав поділився своїми враженнями і роздумами щодо курсу: «Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог був Слово» (Ів.1:1). Ці слова знайомі кожному християнину. Ці слова Церква Христова використовувала на захист чистої доктрини вже в І ст. після Різдва Христового. Вже тоді, на зорі християнства, диявол намагався через єретиків-гностиків зруйнувати чисте Євангельське об’явлення нашого Господа і привести в замішання перших християн. Але Господь не дав такої можливості. Бог дав натхнення Духом Святим улюбленому учневі Ісуса Христа – Апостолу Івану. Так виникло четверте Євангеліє – Євангеліє від Івана.
В листопаді 2003 року студенти Семінарії Святої Софії вивчали курс біблійного богослов’я «Євангелія від Івана та 1 Соборне послання Апостола Івана». Лекції читав професор Джон Берг (Сан-Франциско, Каліфорнія, США).
Однією з перших фраз професора, після знайомства зі студентами була цитата з творів Св. Августина: «Євангелія від Івана така мілка, що маленька дитина може тільки ноги в ній намочити. І в той самий час така глибока, що в ній можна втопити навіть слона».
Під час курсу студенти богословського факультету семінарії самі переконались у правоті давнього Отця Церкви. Чим далі ми заглиблювались в Євангелію від Івана, тим більше розуміли, як багато ми ще не знаємо! Та Господь послав нам дуже гарного професора. Пастир Берг мав індивідуальний підхід до кожного студента. Кожен з нас отримав персональне завдання для заліку та іспиту. І кожен впорався із завданням!
Пастир Берг мав нагоду проповідувати в громаді УЛЦ «Івана та Якова», м. Тернопіль. Можливо, хтось здивується, але основною темою проповіді було те, що пастир, наслідуючи Ісуса Христа, повинен вбивати своїх парафіян. Вбивати, звичайно, не фізично, а Словом Божим. Вбивати стару, грішну природу людини для того, щоб народилась і жила нова, свята, відроджена людина. Як про це казав наш Спаситель: «Коли хто не вродиться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже» (Ів.3:5). Пастир Берг виявився досить гарним проповідником, так само, як і гарним професором. Студенти отримали велике задоволення від спілкування з пастирем Джоном Бергом, в якого виявилось чудове почуття гумору. І який, до речі, під час виборів губернатора Каліфорнії голосував за Арнольда Шварценеггера.
«Бог є любов» (1Ів. 4:8). І ця істина стає ще більш зрозумілою для всіх нас після прочитання Євангелії від Івана та 1 Соборного послання Апостола Івана.
Після закінчення курсу студенти побажали пастирю Бергу рясних Божих благословень, здоров’я, передали вітання родині професора і нашим американським братам і сестрам.
«Оце ж воля Мого Отця, — щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав життя вічне, — і того воскрешу Я останнього дня» ( Ів. 6:40 ).
Славімо Господа нашого Ісуса Христа за все, що ми маємо, за підтримку нашої Церкви, за Його милість і благословення Української Лютеранської Богословської Семінарії Святої Софії!