Одного теплого літнього вечора мій тато подзвонив у двері.
Я знала, що цього дня він прийде не один. З ним буде Бесані
— американська дівчина, яка мешкатиме в нас на протязі 2-х тижнів.
Вона буде вчителювати в Літній біблійній школі серед молодших
дітей нашої громади. Окрім занять з Біблії, Бесані також поділиться
багатьма секретами створення іграшок та цікавих виробів своїми
руками. Яка буде вона – ця дівчина з іншої півкулі, з іншого
світу? Чи знайду я з нею спільну мову? Чи зможу сподобатись
їй?
І ось – вона тут! На порозі стоїть дівчина з веселою,
хоча трохи втомленою посмішкою, відкритим і доб-
рим поглядом, така сама зніяковіла, як і я. Вже перші хвилини
знайомства розсіяли хвилювання. Нова мешканка швидко перестала
бути «дівчиною з іншої півкулі» – вона, відкрита і довірлива,
досить швидко стала близькою подругою та членом нашої сім’ї.
Наше знайомство продовжувалось два тижні, але здається, я знала
її все життя.
Бесані розповідала про своє життя в Америці, яке дуже відрізняється
від мого, цікавилася моїм життям в Україні, ми ділилися одна
з одною своїми планами на майбутнє, а інколи і своїми потаємними
мріями. До України Бесані приїхала з сімома друзями: професором
Шеві, його дружиною та ще двома дівчатами і трьома хлопцями,
які приїхали до України, щоб навчати в Літній біблійній школі.
Цього року наша Літня школа розміщувалася в приміщенні загальноосвітньої
школи, яку знайшла Емілія Іванівна Зінченко, наша турботлива
вчителька недільних Біблійних занять. Всім учням та вчителям
було зручно та затишно на уроках, які розпочиналися о десятій
годині ранку, а закінчувалися о пів на першу. Хоча щоденне навчання
було розбито на чотири уроки: вивчення Біблії, музика, рукоділля
та англійська мова, через те, що все викладання велося англійською,
кожен з уроків надавав можливості вправлятися в її вдосконаленні.
Це було незвично і цікаво: рукоділля – англійською, музика і
співи – англійською... Найцікавіше було чути англійською Слово
Боже: зовсім інші слова і звороти, але така зрозуміла, така
рідна і близька мова Божої любові, яка єднає всіх нас!
Духовна атмосфера, що панувала на заняттях, наводила думки на
прагнення Царства Божого, сповненого справжньої любові до ближнього.
Новим змістом засяяли слова з Псалму 36:10,11: «А ще трохи —
й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його – і не
буде його, а покірні успадкують землю, — і зарозкошують миром
великим!» Все це сприяло кращому засвоєнню знань, які з такою
любов’ю викладали наші американські друзі.
Крім американських учителів та українських школярів і дошкільнят,
активну участь у роботі Літньої біблійної школи брала студентська
молодь нашої церкви: допомагала у веденні уроків, перекладі
змісту завдань, а після уроків знайомила американських гостей
з красою нашого міста, з його пам’ятками, з життям молодих киян,
ходили на Дніпро та мали прогулянки на катері.
Той вільний час, який залишався у Бесані після насиченої навчальної
та культурної програми, я забирала у неї геть увесь. Ми з нею
разом виховували мого півторарічного племінника Микиту. Мене
дивувало, як швидко цей бешкетник, який практично не вміє розмовляти
своєю рідною мовою, знайшов порозуміння з англомовною дівчинкою!
Він приносив їй свої книжки та іграшки, гладив по голівці та
ласкаво промовляв: «Хоро....» (на його мові це означає «Бесані
хороша»).
Увечері ми збиралися всією сім’єю. Із молитви починалася вечеря.
І мені інколи здавалось, що Бог присутній серед нас і це відчуття
постійно посилювалося і наростало, і в душі знову і знову поставали
слова з Біблії: «Тож коли ви їсте, чи коли ви п’єте, або коли
інше що робите, — усе на Божу славу робіть!» (Коринтян, 10:31).
А останнього дня занять у школі був концерт, який почався об
одинадцятій і тривав майже годину. Перед концертом пастир Олег
Округін подякував американцям за організацію чудового навчання
для наших дітей і запросив американських друзів наступного літа
приїхати знову, чим, мабуть, висловив одностайну думку всіх
присутніх. Адже такі навчання всім дуже сподобалися!
У концерті активну участь взяли усі: як американці, так і всі
наші вихованці співали пісень, читали вірші з Біблії та молитву:
«Our Lord». Серед глядачів були батьки, які після концерту переглянули
виставку виробів, зроблених дітьми під час навчання. Це було
і вишите сердечко, і хрестик, і зірочки, а також різноманітні
браслети, намисто тощо.
Моєю улюбленою згадкою про цьогорічну Школу буде кошик, зроблений
з десяти гарно прикрашених дерев’яних паличок. На цих паличках
написані англійською мовою Десять Божих Заповідей. Цей кошик
я повісила навпроти ліжка, щоб завжди нагадувати собі про безцінний
дар Божої мудрості, втіленої у простих словах Десяти Заповідей.
Я дякую Богу за надану чудову можливість спілкування з нашими
американськими братами та сестрами у Христі. Мені б дуже хотілось,
щоб такі навчання стали гарною традицією нашої Церкви. Адже
вони допомагають повніше і яскравіше усвідомити найбільшу цінність,
що ми маємо – Божу любов і ласку, якою Він так щиро наділив
усіх Cвоїх дітей!
Учениця Літньої біблійної школи
Олександра Дмитренко
