— Шановний професоре, минуло кілька років з тих пір, як Ви
побували у нас вперше, які Ваші враження від цього приїзду на
Україну?
— Я помітив, що багато речей в Україні змінились на краще. Значно
охайніше і чистіше виглядають і людські помешкання, і довкілля.
На прилавках магазинів значно більше різноманітних продуктів
і товарів широкого вжитку.
— Розкажіть, будь ласка, про Ваше нинішнє служіння в Сполучених
Штатах?
— По п’ятнадцяти роках пастирського служіння, я удостоївся честі
викладати у Вісконсинській лютеранській семінарії, професором
якої служу впродовж останніх семи років. Для мене велика честь
бути причетним до виховання наступного покоління пастирів. Щоб
виконувати це належно, потрібно постійно навчатись самому і
знати світ, в котрому ми живемо, з тим, щоб весь час ширити
у цьому мінливому світі незмінну євангельську звістку про спасіння
і прощення гріхів.
— Яка мета Вашого перебування на Україні?
— Головною метою мого нинішнього приїзду є відвідини центрів
«За життя» Міжнародного благодійного фонду «Дар життя» та самого
фонду, ознайомлення з перебігом справ у них, запозичення напрацьованого
досвіду працівників центрів стосовно того, як ми різноманітними
шляхами можемо ширити послання про дане Богом життя. Під час
цього перебування в Україні, я також мав можливість навчати
пастирського богослов’я під час пастирської конференції УЛЦ
у Пущі-Водиці. Впродовж двох днів ми обговороювали різноманітні
питання по темі «Пастирська опіка над хворими та вмираючими».
Для нас, пастирів, є надзвичайно важливим опікуватись людьми,
що зазнають різноманітних страждань – фізичних і духовних.
— Поділіться, будь ласка, думками щодо пастирського семінару
у Пущі-Водиці?
— Поза будь-яким сумнівом, пастирі УЛЦ добре навчені доктрин.
І це дуже важливо. Відтак, завдання полягає в тім, щоб застосовувати
ці доктрини відповідно до різних ситуацій, з котрими ми зустрічаємося
у нашім пастирськім служінні.
— Цього року Українська Лютеранська Церква святкує свою
десяту річницю відродження. Що б ви хотіли побажати пастирям
та мирянам УЛЦ?
— Я молюся за те, щоб Бог і надалі благословляв пастирів та
мирян Української Лютеранської Церкви так, як Він це робив у
минулому, і щоб ми продовжували підбадьорювати їх до місійної
наснаги на проповідування Євангелія усім в Україні сущим.
З професором Шутце розмовляв Тарас Коковський
