Милосердя, чуйність, доброта… Прості і такі великі слова.
Як мало треба людині, щоб її серце і душа зігрілися добрим
словом, увагою, щирим поглядом, лагідною посмішкою. А якщо
це дитина, на долю якої випали тяжкі випробовування хворобою,
яка кожен день бореться із біллю, що сковує її маленьке, немічне
тіло, то милосердя і чуйність необхідні їй, як ковток свіжого
повітря, як кришталева вода в криниці, як велика, свята материнська
любов.
На Житомирщині, в краю голубих річок і озер, зелених гаїв
і лісів, золотої пшениці і жита розкинулося на берегах тихоплинної
річки древнє поліське село Потіївка. Є в цьому селі школа-інтернат
для дітей з порушенням опорно-рухового апарату. В гарному
місці розташовано інтернат: поруч шумить березовий гай, який
сорок років тому посадили перші випускники цього навчального
закладу, кругом квіти, а в стінах школи – діти, з якими доля
обійшлася так жорстоко. Різні шляхи привели сюди хлопчиків
і дівчаток: когось ще в пологовому будинку залишила мати,
побачивши, що дитина – каліка, кого забрали з так званих неблагополучних
сімей, а більшість дітей мають батьків, які постійно приїздять
сюди, провідують своїх кровиночок, а на канікули забирають
додому.
Тяжко, дуже тяжко дивитися на дітей, що пересуваються на милицях,
за допомогою “ходунків” та спеціальних апаратів. Але ці діти
такі як і всі інші — хороші, добрі, талановиті. Незважаючи
на тяжкі хвороби, вони живуть повноцінним духовним життям:
навчаються, співають, вишивають, малюють, займаються різьбленням,
пишуть вірші. З ними працює колектив вчителів, вихователів,
лікарів, медсестер, масажист. І діти, і дорослі – одна велика
сім’я, яку єднає так багато, а основне – чинити опір хворобі,
вилікуватися, знайти своє місце у житті. Батьком називають
вихованці директора школи Олега Михайловича Кучера, який турбується
про них, як про своїх рідних дітей.
Хороші, добрі друзі з’явилися у вихованців школи-інтернату.
Одного разу дорога милосердя привела сюди віруючих Української
Лютеранської Церкви, які, побувавши тут, залишили дітям частинки
своїх душ і сердець. Напередодні Великодніх свят приїхали
в школу-інтернат гості: Кіларьова Ірина Вікторівна – заступник
голови Правління Національного фонду соціального захисту матерів
і дітей “Україна — дітям”, Зінченко Емілія Іванівна – секретар-референт
з питань освіти Єпископату Української Лютеранської Церкви,
Шпильова Ірина Володимирівна – керівник відділу з гуманітарних
питань Фонду, пастир церкви Сергій Борщ, а також знімальна
група Національної телекомпанії України УТ-1 на чолі з режисером
Ільєнком Ігорем Васильовичем.
Хлібом-сіллю на вишитому рушникові зустрічали гостей вихованці
школи. Зустріч продовжилася в актовому залі закладу, де зібралися
учнівський та педколектив школи-інтернату. Щирими словами
привітання з нагоди Великодня звернулися до дітей: Кіларьова
І.В., Зінченко Е.І., Шпильова І.В., пастир Сергій Борщ. Всім
присутнім було вручено паски та подарунки.
А потім був концерт, який підготували учні школи. На сцені,
в обрамленні вишитого рушника — ікона Ісуса Христа, а поруч
ікони – діти. Як хвилююче та урочисто звучить спів хлопчиків
і дівчаток, до сліз зворушує, коли чуєш, як благають у Господа
юні співаки здоров’я і щастя для себе, своїх батьків, вихователів,
вчителів, всього нашого українського народу.
Після концерту діти показували гостям свої вишиванки, малюнки,
поробки з дерева, класи, спальні, місця відпочинку, навіть
у березовий гай повели.
Гарною була зустріч. Вона надовго запам’ятається і дітям,
і гостям.
Від імені районної державної адміністрації, від себе особисто
хочу висловити найщиріші слова подяки Єпископу Української
Лютеранської Церкви В’ячеславу Горпинчуку, секретарю-референту
з питань освіти дітей Єпископату УЛЦ Емілії Зінченко, пастирю
Сергію Борщу, всім членам громади церкви за доброту і чуйність,
велике милосердя і тепло сердець. Віра, яка заснована на любові
до ближнього, зцілює і зміцнює душі і тіла. Хай “маршрути
доброти”, які пролягли в наш Радомишльський район, будуть
для вас, щедрі, хороші люди, містком для єднання чистої і
світлої любові між всіма, до кого ведуть ці дороги.
Хай завжди будуть з нами Господь, Віра, Надія і Любов!
