«Ми радiтимемо спасiнням Твоїм i пiдiймемо
стяг в iм’я Бога нашого» Пс. 19:6

Інтерв’ю з пастирем,
професором Джоном Лоренцом

Пастир Вісконсинського Лютеранського Синоду, професор Джон Лоренц — громадянин США, який вже протягом тривалого часу працює для місії «Думки про віру». З цією місією вже протягом десяти років, з початку свого існування, співпрацює Українська Лютеранська Церква. Нещодавно професор приїхав до України на тривалий час. З причини цього й почалася розмова пастиря з редактором «Стягу» Василем Коршаком.

— Професоре, Ви приїхали в Україну на досить тривалий термін. Розкажіть, будь ласка, про плани подальшої співпраці між місією «Думки про віру» та Українською Лютеранською Церквою.

— Перш за все, продовжувати підтримку Української Лютеранської Церкви. Сьогодні американська економіка не є дуже міцною, й це є великим викликом, який ми сподіваємось витримати.
По-друге, розпочати спільну роботу з забезпечення громад Церкви місцями для проведення богослужінь. В одних місцях це можуть бути старі будівлі для подальшої реконструкції, в інших, таких, як Київ, — нове будівнцитво. Десь це можуть бути також церковні будівлі, які повертаються Церкві, так, як в Іванівці.
По-третє, шукати джерела фінансування тут, в Україні. Місія знає одного чоловіка — Курта Хайнеке, який є бізнесменом на пенсії. Курт працював у багатьох країнах світу із слабими економічними умовами. Він досліджував, чи ми можемо запропонувати робочі місця та можливості для певних громад для більшого самозабезпечення. Ми сподіваємось, що економічні умови в країні поліпшуватимуться, ми мріємо про це.
По-четверте, продовжувати допомагати у навчанні конфесійним лютеранським пастирям і мирянам через семінарію. Зокрема, через навчання дияконів, про що ми говорили сьогодні з Єпископом В’ячеславом Горпинчуком. В США є сім’я волонтерів Роберта та Хелени Дулітл, яка має приїхати до України допомогти в цьому. Роберт та Хелен працюватимуть безкоштовно, й також сприятимуть покращенню взаємодії пастиря та громади. Сім’я Дулітл має приїхати в Україну в серпні й бути до Нового року.
Моє завдання — бути просто другом, радником Єпископа, відвідати всі громади, вивчити проблеми Церкви, щоб краще пояснити їх американцям.

— Професоре, Ваші побажання до Української Лютеранської Церкви у рік десятирічного ювілею та напередодні Великодніх свят.

— Перш за все, для мене честь бути тут. Жити з братами-лютеранами не з моєї власної країни. Але Євангелію ми розуміємо так само! Там, де проповідується Слово Боже, де надаються Його Таїнства, Бог будує Свою Церкву. Бачити це власними очима, тут, в Україні, чудесне благословення. Слава Богу, за цей чудесний дар, за кожного з вас, за прощення гріхів, за хрест Ісуса, Який спас нас від смерті. Я буду тут з вами та іншими друзями. Моя молитва за Українську Лютеранську Церкву, щоб вона перебувала в цій благодаті, вірна Слову Божому, несла Євангелію багатьом людям. Нехай через Євангелію Бог поблагословить кожну душу в УЛЦ!

— Професоре, дякую за Ваші побажання та інтерв’ю для читачів «Стягу».
КВІТЕНЬ-ТРАВЕНЬ 2003

Тарас Коковський Ігор Рудзік Новини звідусіль
В’ячеслав Горпинчук (проповідь)
Єдині надійні двері»

Василь Коршак
Інтерв’ю з Єпископом Української Лютеранської Церкви В’ячеславом Горпинчуком

Василь Коршак
Інтерв’ю з головою громади Сергієм Ніколаєнко

Василь Коршак
Громада «Воскресіння»

Наталія Данилюк
“Маршрути доброти”

Валерій Ткаченко
16 березня 2003 року – пам’ятний день для вірних Тернопільської громади УЛЦ

Зоя Ніколаєнко
Для чого в світі живемо?..

Анжела Горпинчук
З нашої поштової скриньки

В’ячеслав Горпинчук
Євангеліє, а не ворожбитство




 



Copyright © 2003 Stjag
Design I. Rudzik