Пастир Вісконсинського Лютеранського Синоду, професор Джон
Лоренц — громадянин США, який вже протягом тривалого часу
працює для місії «Думки про віру». З цією місією вже протягом
десяти років, з початку свого існування, співпрацює Українська
Лютеранська Церква. Нещодавно професор приїхав до України
на тривалий час. З причини цього й почалася розмова пастиря
з редактором «Стягу» Василем Коршаком.
— Професоре, Ви приїхали в Україну на досить тривалий термін.
Розкажіть, будь ласка, про плани подальшої співпраці між місією
«Думки про віру» та Українською Лютеранською Церквою.
— Перш за все, продовжувати підтримку Української Лютеранської
Церкви. Сьогодні американська економіка не є дуже міцною,
й це є великим викликом, який ми сподіваємось витримати.
По-друге, розпочати спільну роботу з забезпечення громад Церкви
місцями для проведення богослужінь. В одних місцях це можуть
бути старі будівлі для подальшої реконструкції, в інших, таких,
як Київ, — нове будівнцитво. Десь це можуть бути також церковні
будівлі, які повертаються Церкві, так, як в Іванівці.
По-третє, шукати джерела фінансування тут, в Україні. Місія
знає одного чоловіка — Курта Хайнеке, який є бізнесменом на
пенсії. Курт працював у багатьох країнах світу із слабими
економічними умовами. Він досліджував, чи ми можемо запропонувати
робочі місця та можливості для певних громад для більшого
самозабезпечення. Ми сподіваємось, що економічні умови в країні
поліпшуватимуться, ми мріємо про це.
По-четверте, продовжувати допомагати у навчанні конфесійним
лютеранським пастирям і мирянам через семінарію. Зокрема,
через навчання дияконів, про що ми говорили сьогодні з Єпископом
В’ячеславом Горпинчуком. В США є сім’я волонтерів Роберта
та Хелени Дулітл, яка має приїхати до України допомогти в
цьому. Роберт та Хелен працюватимуть безкоштовно, й також
сприятимуть покращенню взаємодії пастиря та громади. Сім’я
Дулітл має приїхати в Україну в серпні й бути до Нового року.
Моє завдання — бути просто другом, радником Єпископа, відвідати
всі громади, вивчити проблеми Церкви, щоб краще пояснити їх
американцям.
— Професоре, Ваші побажання до Української Лютеранської Церкви
у рік десятирічного ювілею та напередодні Великодніх свят.
— Перш за все, для мене честь бути тут. Жити з братами-лютеранами
не з моєї власної країни. Але Євангелію ми розуміємо так само!
Там, де проповідується Слово Боже, де надаються Його Таїнства,
Бог будує Свою Церкву. Бачити це власними очима, тут, в Україні,
чудесне благословення. Слава Богу, за цей чудесний дар, за
кожного з вас, за прощення гріхів, за хрест Ісуса, Який спас
нас від смерті. Я буду тут з вами та іншими друзями. Моя молитва
за Українську Лютеранську Церкву, щоб вона перебувала в цій
благодаті, вірна Слову Божому, несла Євангелію багатьом людям.
Нехай через Євангелію Бог поблагословить кожну душу в УЛЦ!
— Професоре, дякую за Ваші побажання та інтерв’ю
для читачів «Стягу».
|