Єпископ УЛЦ пастир В’ячеслав Горпинчук:
«В друге десятиліття по своєму відродженні Церква входить оновленою, міцною, організаційно структурованою спільнотою, яка має свої громади по всій території України»

Приводом зустрічі редактора «Стягу» Василя Коршака з Єпископом Української Лютеранської Церкви В’ячеславом Горпинчуком стала подія, яка відзначається цього квітня, а саме — у квітні 1993 року були відновлені богослужіння знищеної тоталітарним комуністичним режимом Церкви Ауґсбугського Віросповідання — попередника Української Лютеранської Церкви. Тобто цього квітня Церква відзначає своє перше десятиліття. Саме з цього й розпочалося це інтерв’ю.

— Слава навіки! Українська Лютеранська Церква входить в друге десятиліття своєї історії, перш за все відновленою, яка, так би мовити, воскресла після стількох років небуття в Україні. Фактично з 1944 року, коли вона припинила своє існування, її тут не було, вона не діяла офіційно, жила лише в думках, мріях та, безперечно, у планах нашого Спасителя Ісуса Христа. В друге десятиліття по своєму відродженні Церква входить оновленою, міцною, організаційно структурованою спільнотою, яка має свої громади по всій території України. Церква має свою серйозну освітню установу — Українську Лютеранську Богословську Семінарію Святої Софії, власне радіослужіння та видавничу базу, має дияконське та в’язничне служіння. Наша Церква міцно стоїть на основі лютеранських віросповідань. Ми є віросповідною Церквою й входимо у друге десятиліття свого відновлення в Україні впевнено опираючись на Боже Слово, маючи його за основу, використовуючи наші віросповідні книги, бачачи перед собою ціль — завдання Господа, про яке написано у Євангелії святого Матвія: «Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа» (Мт. 28:19). Ми це виконуємо по відношенню до українського народу, так само, прагнемо виконувати це серед народів, які оточують нас. Насамперед у Молдові, разом з Євангелічно-Лютеранською Церквою в республіці Молдова, а також серед білоруських лютеран.

— Очевидно, що зростаюча Церква має найголовнішу проблему — проблему, про яку говорить Господь, коли каже: «Хоч жниво велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб робітників вислав на жниво Своє» (Лк. 10:2). Найсерйознішою, найактуальнішою проблемою нашої Церкви є брак пастирів, які могли б мешкати разом із громадами та нести Слово у тих місцях, де діють наші громади. Якщо у нас зараз більш ніж 30 громад та місійних станиць, то пастирів маємо вдвічі менше. Пастир покликаний для того, щоб піклуватися про громаду засобами Благодаті — Словом і Таїнствами. Саме пастирі є відповідальними, щоб віра формувалася, бо через них діє Святий Дух, щоб віра зміцнювалася й Церква поширювалася.
Безперечно, що всі інші проблеми, викликані ситуацією в Україні та в українському суспільстві, є другорядними, хоча й не є малими. Певно, це проблема економічного самозабезпечення Церкви. До цього часу Церква дуже значною мірою залежить від братів за межами України, зокрема зі Сполучених Штатів Америки, де віросповідна лютеранська церква стоїть дуже міцно. Ми вдячні за цю підтримку, дуже її цінуємо, прагнемо, щоб вона використовувалася по-доморядницьки, на ті цілі, на які хоче Ісус, наш Господь, але разом з тим, ми молимося до Господа, щоб Україна стала економічно міцнішою, стала значно потужнішою державою у світі, щоб наш народ міг усе-таки більше підтримувати служіння своєї Церкви.

— Українська Лютеранська Церква, безперечно, є Церквою Христовою. Вона є частиною того, що ми називаємо Церквою невидимою, яка об’єднує всі народи. Як каже апостол Павло: «Де нема ані геллена, ані юдея... але все та в усьому Хритос» (Кол. 3:11). Тобто ми є поза тим, чи належимо до якихось структур чи ні. Християнська Церква є поліетнічною за своєю суттю, вона є міжнародною структурою. Християни є єдиним народом, який називається Ізраїль. Під цим я маю на увазі правдивий Ізраїль, Ізраїль біблійний, Ізраїль духовний. Вже ця сутність Церкви впливає на діяльність Церкви видимої. Наша Церква, як видима, має взаємини з тими церквами, які вірно проповідують Євангелію, й серед яких Таїнства надаються відповідно до Божого Слова. Сутність Церкви видимої спричинила до того, що маємо добрих братів практично по всьому світі. Всі церкви об’єднані у спільноту, яка називається Віросповідна Євангельська Лютеранська Конференція. Провідні ролі у цій спільноті відіграють Вісконсинський Євангельський Лютеранський Синод і Євангельський Лютеранський Синод із США. Із європейських церков сюди належать, окрім нашої церкви, Вільна Євангелічна Лютеранська Церква з Німеччини, Лютеранська Віросповідна Церква Скандинавії, яка об’єднує церкви Швеції та Норвегії. До Конференції належать фінські церкви, Чеська Євангельсько-Лютеранська Церква, Болгарська Лютеранська Церква, Віросповідна Лютеранська Церква в Росії. Спільнота не є такою великою, бо, на жаль, лютеранство перебуває у кризі, вражене хворобою, яку можемо назвати лібералізм. Але наша спільнота об’єднує тих лютеран, які залишилися вірними Божому Слову та віросповідним лютеранським книгам, які прагнуть жити за принципами ранньої Церкви й які відновила Лютерова Реформація. Наші контакти виявляються перш за все у богословських конференціях, де виробляється спільна позиція щодо актуальних питань сучасного світу та сучасного лютеранства, а також виробляються відповіді на виклики сучасного життя. Це також освіта, контакти молоді, навчання майбутніх пастирів та вчителів наших шкіл, дитячі табори. Незважаючи на те, що наші контакти з братніми церквами є досить активними, я сподіваюся, що вони зростатимуть і надалі. Скажімо наші пастирі мають можливість відвідувати семінари та конференції, які проводяться у семінарії у Швеції. Цією можливістю можуть скористатися й ті миряни, які хочуть поглибити свої знання на користь Церкви. В Україні ми також проводимо такі семінари для пастирів та мирян, коли до нас приїжджають професори з братніх церков.
Одним із важливих аспектів співпраці з лютеранськими віросповідними церквами є продовження освіти наших пастирів. Пастир має значну частину часу використовувати для дослідження Біблії, вивчення Богослов’я. «Щоб добре годувати, треба добре готувати». Якість їжі залежить від вміння кухаря, так само і пастир, який годує Словом, має дбати про те, щоб їжа була гарною, щоб йшла на зростання тіла — організму Церкви. На часі стоїть питання подальшої освіти пастирів, у чому нам хочуть допомогти брати зі Сполучених Штатів Америки. Планується відкрити пастирський інститут, де буде глибше вивчатися Богослов’я вже на рівні аспірантури та докторантури. Окремо хочу назвати Вісконсинську Лютеранську Семінарію, яка щедро надає можливості для навчання наших пастирів, щоб вони могли отримати подальший науковий ступінь.

— Насамперед бажаю всім залишатися вірними нашому Господу та нашому сповіданню. У ці непрості часи, коли перед нами відкривається багато перспектив для поширення Слова Божого в Україні, щоб Царство Боже ішло в серця, зростало в серцях наших співгромадян, йшло до сусідніх країн. Господь казав через Мойсея до Ісуса Навина, нехай це стосується і наших читачів: «Не встоїть ніхто перед тобою по всі дні життя твого. Як був Я з Мойсеєм, так буду з тобою, — не залишу тебе й не покину тебе. Будь сильний та відважний, бо ти зробиш, що народ цей посяде той Край, що Я присягнув був їхнім батькам дати їм. Тільки будь дуже сильний та відважний, щоб додержувати чинити за всім тим Законом, що наказав був тобі Мойсей, Мій раб, — не відхиляйся від нього ні праворуч, ні ліворуч, щоб щастило тобі в усьому, де ти будеш ходити. Нехай книга цього Закону не відійде від твоїх уст, але будеш роздумувати про неї вдень та вночі, щоб додержувати чинити все, що написано в ній, бо тоді зробиш щасливими дороги свої, і тоді буде щастити тобі. Чи ж не наказав Я тобі: будь сильний та відважний? Не бійся й не лякайся, бо з тобою Господь, Бог твій, у всьому, де ти будеш ходити» (Єг. 1:5-9). Дорогі читачі, будьте сильні, будьте відважні, щоб додержувати чинити за Словом Божим, за нашими віросповіданнями. Нехай Господь благословляє вас, дає мужності, відваги, нести далі Боже Слово! Слава Ісусу Христу!