Світ починався зі Слова, людина теж починається зі слова, і перше слово, мовлене чистими устами немовляти, засвідчує продовження свого роду і народу. Слово — наш Бог, і жити йому вічно!

Слово Шевченка прийшло до нас крізь сльозу, прийшло в правді стражденній, і його вогненний знак світить нам шлях до волі:

Ми повинні знати історію свого народу, шанувати своїх героїв, любити свій народ, свою Батьківщину як любив Шевченко. Мабуть, жоден поет світу не зрівняється з ним у величі своєї жертовної любові до свого народу.
Шевченко міг бути багатим і уславленим, якби зрікся мрії про вільну Україну. Та він вибрав правду і волю і нас хотів бачити вільними людьми в незалежній Україні.
Ми дякуємо Богу за талант і життя Тараса Шевченка, ми вдячні за натхненні його слова, за науку любити нашу Україну: « Любіть її во время люте. В останню тяжкую минуту за неї Господа моліть».

Хор громади «Воскресіння» під керівництвом регента Вадима Солодкого виконав Псалом 52 та Псалом 12. У виконанні дитячого хору прозвучали пісні: «Садок вишневий коло хати» та «І барвінком, і рутою». Діти розповідали вірші, написані Шевченком, Дмитро Соколюк прочитав Псалом 53.

Шануймо пам’ять про наших предків — вони лишили не одну цінність, яку ми повинні доповнити й збагатити.