Слава Ісусу Христу!
«Улюбленим Божим, вибраним святим, — благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!» (Римлян 1:7). Амінь.

Дорогі брати і сестри, здавна серед нашого народу ведеться, що працівник заслуговує на оплату своєї роботи. Ми тяжко працюємо, стараємося зробити все, що в наших силах і, відповідно очікуємо на винася до своїх обов’язків і не підведе роботодавця. Аванс, а потім зарплата є в основному приємними днями для тих, хто їх одержує. І Біблія дуже чітко говорить про важливість оплати людської праці. Господь каже: «Вартий робітник своєї поживи» (Матвія 10:10). В 1 Посланні до Тимофія (5:18), також говорячи про винагороду праці проповідників, Апостол Павло каже: «Каже Писання: Не в’яжи рота волові, що молотить, та: Вартий працівник своєї нагороди». Ми можемо і повинні застосовувати цю Біблійну аксіому і до працівників у світі, до їхніх потреб. Християни особливо повинні пильнувати про те, щоб про них не нарікали робітники, що не одержують обіцяного заробітку.
Через те, що Бог так підбадьорює винагороду за працю, часом у нас може скластися невірне уявлення про роль цієї самої праці, і про роль наших зусиль перед Богом. Ми маємо спокусу переносити стандарти нашої поведінки на Бога. Коли ми щось робимо не так, то намагаємося пом’якшити наслідки своїх поганих учинків через компенсацію грошима чи дарунками, або працею. Коли ми хочемо заслужити прихильність іншої людини, то хіба є кращий спосіб від принесення їй якогось гарного подарунку? А якщо ми робимо щось невірне проти Бога? Що тоді?
Дорогі брати і сестри, для нас природнім є думати, що найпростіше примиритися з Богом так, як ми могли би примиритися з людьми. І, відповідно найпростіше знайти прихильність і ласку в очах Божих, зробивши щось для Бога. Але чи так думає Бог? Послухаймо Його Слова: «Бо ваші думки —не Мої це думки, а дороги Мої — то не ваші дороги, говорить Господь. Бо наскільки небо вище за землю, настільки вищі дороги Мої за ваші дороги, а думки Мої — за ваші думки» (Ісаї 55:8, 9). А людям, що думають по-людському піддобритися різноманітними приношеннями до Бога і своїми ділами заслужити Його прихильність, Творець каже: «Зненавидів Я, обридив Собі ваші свята, і не нюхаю жертов ваших зборів. І коли принесете Мені цілопалення та хлібні жертви свої, Я Собі не вподобаю їх, а на мирні жертви ваші із ситих баранів не погляну...» (Амоса 5:21, 22). У Псалмі 49 (8-15) Господь навчає нас через царя Давида: «Я буду картати тебе не за жертви твої, — бо все передо Мною твої цілопалення, не візьму Я бичка з твого дому, ні козлів із кошар твоїх, бо належить Мені вся лісна звірина та худоба із тисячі гір, Я знаю все птаство гірське, і звір польовий при Мені! Якби був Я голодний, тобі б не сказав, — бо Моя вся вселенна й усе, що на ній! Чи Я м’ясо бичків споживаю, і чи п’ю кров козлів? Принось Богові в жертву подяку, і виконуй свої обітниці Всевишньому, і до Мене поклич в день недолі, — Я тебе порятую, ти ж прославиш Мене!»
Дорогі у Христі, в останньому вірші Господь дає відповідь на те, як треба підходити до Бога: «До Мене поклич в день недолі, Я тебе порятую, ти ж прославиш Мене!» Господь каже, що Його прихильність до нас не в тому, що ми робимо. Грішні люди, такі як ми, не можуть нічим заслужити Божої ласки. Бог у Своєму Слові каже про наші гріхи відвертання від Нього, непошану до Його Імені та Слова, зневагу до батьків і старших, до життя людини, до чистоти подружнього життя. Він каже на яку винагороду заслуговують наші крадіжки, наші обмани, наші брудні бажання одержати невірним чином те, що належить іншим людям. Він так каже про ту зарплату, що ми заслужили своїм життям у Бога: «Заплата за гріх — смерть!» (Римлян 6:23). Ось яка винагорода чекає на тих, що думають заробити для себе Боже змилування і рай!
Але, дорогі брати та сестри, наш Бог не тільки винятково справедливий, але Він Господь – добрий, люблячий і благодатний! Він не хоче смерті грішників таких як ви і я. Він хоче, щоб ми жили. І для цього Він дає найдорожче, що є в Нього. Він віддає Свого Єдинородного Сина. Бог Отець посилає Свого улюбленого Сина, Сина Який є повністю досконалий. Сина, Який будучи правдивою людиною, народженою від Діви Марії, є водночас правдивим Богом — Богом, Який каже: «Будьте святі, бо святий Я» (Левит 11:45). Ісус Христос є живим Богом, Який є святим і досконалим, чистим і непорочним. Він – Бог, Який досконало шанує Отця, Він — Бог, Який вживає належним чином Боже Ім’я і Сам Його носить. Він – Бог, Який досконало опікується Своєю матір’ю і виявляє Свою пошану до всіх старших, з римською владою включно. Ісус – досконалий у Своєму ставленні до людського життя, яке Він вважає за найвищу цінність. Ісус вшановує шлюб і є абсолютно правдивим. Ісус прагне, щоб усе, що нам належить було нашим. Хто би з нас не хотів би мати такого друга, такого сусіда, такого брата?
Дорогі друзі у Христі, у нас є цей Ісус. Бо для того Син Божий стався людиною, щоб виконати святий Божий Закон і отримати від Бога нашу заробітну плату за наші гріхи, за наші діла. «Заплата за гріх – смерть!» Ісус, досконалий Бог і досконалий чоловік, поніс повну заплату за наші гріхи. Як це передбачає через пророка Ісаю Святий Дух: «А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, — кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено!» (Ісаї 53:5).
Його ранами нас уздоровлено. Заради Ісуса, заради Його невинних страждань і смерті, нас прощено, нас обмито, нам пробачено все. Нам прощено всі гріхи до одного. Нас проголошено виправданими в Ім’я воскреслого на третій день Ісуса, Сина Божого. Нас освячувано Його Словом. Нас буде забрано на небо, в Новий Єрусалим, що від Бога, у Царство Боже, Ісусом Христом або в час нашої фізичної смерті, або в час повернення нашого Спасителя у славі зі Своїми ангелами. Це буде, тому що нас Бог простив, тому що ми виправдані заради Ісуса.
Дорогі брати і сестри, і найпрекраснішим є те, що це прощення є даремним. Воно дається всім задарма, без наших діл, без наших внесків і без наших жертов Богові. Саме на цьому наголошує сьогодні Господь через Свого Апостола Павла: «А тому, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність».
Ми нічого не можемо зробити для нашого спасіння. Все здійснено Богом на Голгофі. Саме там виразно було вказано на що заслуговують людські діла, діла марнославства, — на смерть. Божий Син помер за наші гріхи. Божий Син воскрес для виправдання нашого. Його ранами ми уздоровлені. Його кров’ю ми обмиті, самою вірою в розп’ятого Христа ми виправдані перед Богом.
Христос взяв за на нас наші гріхи і одержав за них зарплату, що належала нам – знущання і страшну страдницьку смерть. Він зробив це для того, щоб ми могли одержати Його праведність. А вона не одержується добрими ділами, вона не одержується паломництвами, вона не одержується поклонінням святим і цілуванням мощей. Праведність Христова не одержується постами і жертвами на храми. Праведність Христова, як про це сьогодні нам звіщає Біблія, одержується лише вірою. Саме вірою, і лише вірою в Христа, ми одержуємо Його Євангеліє і вічне життя в Царстві Божому.
«Праведний житиме вірою», – каже через пророка Авакума Бог. «Лише вірою в Христа житиме праведний», – повторює це послання Той Самий Бог через Апостола Павла. Наше спасіння – діло тільки Боже, а не наше повторює знову і знову Слово Боже, яке творить у наших серцях ту віру, що є рукою, яка бере праведність, і тішиться тим прощенням що його здобув для нас Ісус на Голгофі. Віра кладе все це в наше серце. «Їжте правдиве тіло Христове, пийте правдиву кров Його», — навчає нас Слово Боже, бо вони зміцнюють цю руку, щоб вона не ослабла, але щоб завжди була добре тренованою для одержання цієї великої і дорогоцінної нагороди, незаслуженої нами праведності Христової, що дається нам виключно благодаттю Божою, а не нашими ділами чи стараннями. Святий праведник Авраам є чудовим прикладом. Якби він намагався заслужити або ж заробити прощення, і спасіння, і життя вічне, то Авраам горів би в пеклі, і сьогодні Авраама ніхто з людей не пам’ятав би. Але ми згадуємо сьогодні його через його віру, бо лише вона принесла йому найдорожчий скарб – виправдання заради Христа і життя вічне. Хай воно буде нашим також самою вірою заради Ісуса. «Бо заплата за гріх — смерть, а дар Божий — вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім!» (Рим. 6:23). Амінь.
«Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде зо всіма вами! Амінь». (Римлян 16:24).