Герхард Вільде та Рольф Борзік

Василь Коршак. Перш за все дозвольте привітати Вас, й у Ваших особах Євангелічно-Лютеранську Вільну Церкву з проголошенням спільноти з Українською Лютеранською Церквою, побажати тісної співпраці в майбутньому на славу Божу. Розкажіть читачам «Стягу» про Вашу Церкву, її історію та громади.

Пастир Герхард Вільде. Перша громада нашої Церкви була заснована у Гессені у 1840 році, коли один пастир вийшов з державної Церкви та перейшов до сільської громади. Друга хвиля була в землі Заксен, де спочатку члени громади не мали пастиря, й де одна громада вийшла із земельної церкви. У вересні 1871 року у Дрездені була заснована ще одна громада, а 14 днів пізніше — ще одна у містечку Планец. Робота у Планеці пішла краще, ніж у Дрездені й незабаром до неї прийшов пастир Урланд, який повернувся з Америки. З початку існування громади у ній була й школа, яка у 1938 році була закрита під тиском політичних обставин. Відтоді наші громади зростають, з’являються дочірні громади. Зусиллями громад нашої Церкви підтримується одна теологічна семінарія у Ляйпцігу. Більшість наших пастирів навчалася саме тут. Наша Церква проводить роботу серед молоді та інтенсивну музичну церковну працю. Нас радує те, що наша молодь з усіх громад є об’єднаною, вона не відчуває границь. Влітку проводимо спеціальні тижневі молодіжні зустрічі, протягом року зустрічаємося у громадах. Пастирі збираються разом тричі на рік на пастирських конференціях. Кожні два роки проводимо наші Синоди. Наша Церква є членом Конфесійної Європейської Лютеранської Конференції (КЄЛК), ми раді з того, що ця організація розширяється, й що протягом вже одного року Українська Лютеранська Церква є також її членом. Для нас є особливою радістю, що Ваша Церква з цього року є членом КЄЛК, й що ми відтепер є сестринськими церквами. Я бажаю вам у майбутньому тісної співпраці між нашими церквами.

В.К. Дякую, скільки громад налічує Євангелічно-Лютеранська Вільна Церква?

Пастир Герхард Вільде. Ми маємо біля двадцяти громад, шістнадцять пастирів, які служать цим громадам. Крім того ми маємо пастирів, що служать у семінарії та книжковому видавництві, яке видає лютеранські книги німецькою мовою, що розсилаються до інших країн, зокрема й до України. Ми надсилаємо книги громадам УЛЦ у Криму та деяким членам громади у Києві, людям, які можуть читати німецькою.

В.К. Ваша Церква невелика...

Пастир Герхард Вільде. У громадах нашої Церкви налічується 1600 членів. Нам боляче, але, на жаль, частина громад ЄЛВЦ у Західній Німеччині відійшла до іншого об’єднання, яке має кальвіністський характер. Сама наша Церква є залишком Церкви, але з Божою милістю, за Його благодаттю, ми не зникнемо.

В.К. Які тенденції спостерігаються зараз у конфесійних німецьких церквах, вони зростають, чи, навпаки, зменшуються?

Пастир Герхард Вільде. Ми намагаємося зростати, всіми можливими засобами продовжуємо провадити Божу роботу серед населення. Тут, в Україні, є цілі покоління, які виросли без Бога, без Церкви, які не знають Біблії та Катехізису. Так і наше завдання Божі Твори принести до нових поколінь. Цьому нам сприяє Школа Доктора Мартіна Лютера, яка вже існує протягом двох років у Цвікау-Планеці. Нас радує, що у Школі маємо достатню кількість учнів. Кожного дня проводяться заняття, а тричі на тиждень регіональні навчання. Для нас Школа є особливою радістю, й ми дякуємо за неї Богові.

В.К. Ваша Церква невелика, але самостійна, чи маєте допомогу ззовні?

Пастир Герхард Вільде. Наша Церква є малою. Коли наша громада у Планеці мала ювілейний концерт, на святковій програмці пастир написав «Мала сила». Але наша мала Церква має вплив, нас знають у всьому світі. Наші двері відкриті для всіх людей, котрі хочуть знову бачити світло Божих істин. Ми не отримуємо жодної фінансової допомоги від держави, наша Церква є повністю самостійною, але від сестринських Церков отримуємо маленьку підтримку, наприклад, у проекті зі школою, про яку я розповідав.

В.К. Цього літа увага багатьох українців була прикута до країн Європи, які постраждали від повені. Як повінь вплинула на життя Церкви?

Пастир Герхард Вільде. Головно повінь зачепила нашу громаду у Дрездені. Вона була відселена для життя. Громада купила стару чудову будівлю. Коли прийшла велика вода то вона затопила всю землю, затопила наш церковний зал, підвал, де знаходився бак з пальним. Пальне піднялося до житлових кімнат й разом з водою завдало величезних збитків. Збитки завдані на суму близько 300 тисяч євро, але ми можемо знайти на нашому рахунку біля 100 тисяч євро. Наша маленька громада мусить знайти ці кошти, щоб ліквідувати збитки повені.

В.К. Які проблеми хвилюють Церкву сьогодні?

Пастир Герхард Вільде. В Церкві ніколи не буває все добре. Однією з наших проблем є самоправедність. Ми живемо в останні часи й маємо дбати про чистоту вчення Церкви. Минулого року на літньому Синоді ми підтвердили, що мусимо начати так, як навчали завжди. Тому Церква втратила трьох пастирів.

В.К. Якою бачите Ви співпрацю між УЛЦ та ЄЛВЦ?

Пастир Герхард Вільде. Це мусить бути корисним для обох сторін. Ми підтримуватимемо стосунки, зокрема через висилання літератури до громад у Криму. Можемо надсилати більше, якщо буде потреба. Це такі книги, як Катехізис німецькою та російською мовами, співаник німецькою та російською. Плануємо радитись із різних питань, які хвилюють обидві церкви, сподіваємось на подальші контакти в рамках Конфесійної Європейської Лютеранської Конференції.

Пастир Рольф Борзік. Плануємо в подальшому влаштовувати міжнародні літні молодіжні біблійні табори, такі як влітку цього року у Ризі, коли брала участь норвезька, німецька, латиська, українська, американська молодь. Як співпрацюватиме молодь, так співпрацюватимуть і пастирі, наприклад, через християнські читання професора Байге у «Біблікумі», м. Люнгбі (Швеція). Це читання не української та німецької церков, а європейського масштабу. Воно є доброю нагодою познайомитися один з одним.

В.К. На закінчення пастирське побажання для наших читачів.

Пастир Герхард Вільде. Бажаю Вашій Церкві та читачам Вашого часопису зберігати Лютеранське віровизнання, опиратися спокусам, відчувати себе часткою істиної вселенської Церкви.

Пастир Рольф Борзік. Хочу нагадати слова апостола Павла із Послання до ефесян: «Одне тіло, один Дух, як і були ви покликані в одній надії вашого покликання. Один Господь, одна віра, одне хрищення, один Бог і Отець усіх, що Він над усіма, і через усіх, і в усіх» (Еф. 4:4-6). Бажаю Вам єдності у Ісусі Христі через спільність віри!

В.К. Дякую за чудові побажання та цікаве інтерв’ю!