По-перше, потребу обговорення церковних справ на зборах Церкви, особливо нагальних, з тим, аби тіло Христове належно збудовувалось. Перший Апостольський Собор в Єрусалимі, що відбувся близько 51 року по Р.Х., започаткував діло вирішення церковних справ.

По-друге, це належне представництво. Так само як 51-го року «зібрались апостоли і старші розглянути справу», нині ми делегуємо своїх представників від кожної з громад на щорічний Собор нашої Української Лютеранської Церкви – пастирів громад та мирян.

По-третє, участь в обговоренні та вирішенні питань. Ми, за прикладом Єрусалимського апостольського Собору 51-го року, даємо можливість, при обговоренні церковних справ, висловитись усім бажаючим.

По-четверте, прийняття рішень. Так само, як постанова «апостолів і старших з усією Церквою», була керована єдиним бажанням належно пошанувати Боже ім’я і дотримати Христових настанов, ми прагнемо, щоб і рішення наших Соборів в усьому, що робимо, думаємо, обговорюємо, – свідчили про безцінну Божу ласку, виявлену до кожного з нас через нашого єдиного Господа і Спаса Ісуса Христа.

В усьому, що думаємо чи робимо, завжди прагнімо з приявністю Святого Духа триматися тієї єдиної істини, джерелом котрої є сам Господь – дорога, правда і життя.