Я не бачив будівлі церкви із літа минулого року, й був приємно здивований змінами.
Коли ми спускалися до центру міста, де вона розташована, я її не впізнав. Бляшані бані храму так гармонійно вписувалися в оточуючий ландшафт, виглядали по-старому, у гарному значенні цього слова, здалося, що бачу одну з тих старовинних церков, які розташовані в історичному центрі міста. Коли під'їхали ближче, впізнав споруду колишнього ресторану "Кременець", яку вперше побачив декілька років тому, коли вирішувалося питання її придбання .
Фото, які читач може побачити на сторінках "Стягу", дають загальне уявлення про обсяг зробленого, хоча не можуть передати атмосферу радості, піднесення й гордощі за працю членів Кременецької громади, яка панувала під час освячення хреста, встановленого біля входу в храм. Серед тих, хто відвідав цього дня богослужіння, були Єпископ В'ячеслав, Віце-Єпископ Андрій Гончарук, члени Синоду УЛЦ, ректор Семінарії Давид Джей Веббер, пастир Роджер Ковасині, представники місії "Думки про віру" на чолі з паном Кермітом Траскою та ін.

Потрібно віддати належне людям, які вже вклали й вкладають й далі свої сили, знання, час та кошти для того, щоб у Кременці з'явилася ще одна чудова церква, де прославляється Ім'я Господнє. Перелічити всіх навряд чи вдасться, але не можу не відзначити працю голови громади, диякона Василя Андрейчука та фінансову допомогу пастиря Роджера Ковасині.