Вся молодь біля хреста, що встановлений на місці майбутньої будівлі лютеранської церкви у м. Тернополі

12 липня. Заключний концерт в нашій Літній Біблійній школі... Я дивлюся на 150 дітей, що на сцені, та на їхніх батьків, які сидять в залі і не шкодують своїх долонь, нагороджуючи бурхливими оплесками кожну пісню, котру співають їхні діти. Я бачу спалахи фотоапаратів, чую звук працюючих відеокамер і згадую, згадую, згадую...

Наша Літня Біблійна школа вперше відкрила двері для юних тернополян в 1994 році. Як давно це було і, водночас, як недавно! Рік за роком понад 200 дітей з усього міста приходили до нас влітку, щоб почути Боже Слово. За цей час 6 разів до нас приїздили американські вчителі, два літа ми працювали самі, але кожен раз результат був один — запис в наступну Літню Біблійну школу починався відразу після заключного концерту. Потроху збагачувався і наш досвід. Десять Заповідей, Господня Молитва, Життя Ісуса, Чудеса та Притчі Ісуса — ось неповний перелік 10-денного курсу школи. З часом ми переконались, що 2 тижні — це оптимальний термін. «Але ж дітей приходить так багато,» — скажете ви. Так, і тому ми завжди працюємо в дві зміни, з 9.30 до 15.30. Крім того не забувайте, що на дворі липень — ми (і це вже стало традицією) відкриваємо нашу ЛБШ в перший понеділок липня, тому і уроки — а їх 4 — тривають лише 30 хвилин: Біблія — мистецтво — англійська — музика.
Завжди маємо 3 хори, за 8 років їх репертуар помітно збагатився: цього року діти приготували... 25 пісень. І це всього за 10 днів! Пісні лунали як українською, так і англійською мовами — юні американські вчительки відверто плакали, співаючи на сцені разом з дітьми.
Ось вже другий рік до нас приїздять випускники Лютеранської школи на чолі з професором Еріком Опсалом та його дружиною Карлою. Побачивши 17-18-річних юнаків та дівчат, ми спочатку засумнівались, чи зможуть ці діти вести урок, і вже тут чимала відповідальність лягала на плечі наших вчителів Недільної школи, які «перетворилися» на перекладачів, непомітно і дуже тактовно керуючи навчальним процесом. Таке взаємодоповнення спрацювало блискуче!
Протягом всього року ми з професором Опсалом підтримували тісний зв’язок. Спочатку ми ретельно проаналізували звіти студентів про їх враження від своєї роботи, від України та Тернополя, потім ми провели власну «мозкову атаку» — в наш час це не так вже і важко зробити з допомогою електронної пошти. Це, вважали ми, допоможе нам уникнути деяких помилок та труднощів в нашій подальшій співпраці. Крім того, в травні цього року мені пощастило відвідати родину Опсалів, коли я поверталася додому після Міжнародної конференції в м. Остін, шт. Техас. І тут треба знати Еріка Опсала — він НЕГАЙНО організував для мене зустріч зі студентами та їх наставниками, які збиралися їхати до нас цього літа! Зустріч була дуже цікавою та, сподіваюсь, корисною для обох сторін.

Т.Ткаченко з пастирем і дружиною

Обговорення тематики Літньої школи було продуктивним — навчальний план, розроблений в Тернопільській Недільній школі, американські студенти вже мали, проте питань було багато — адже американців цікавило абсолютно все, від української кухні до погоди. Наша зустріч перетворилася на справжню прес-конференцію. Ми вирішили провести в Тернополі орієнтаційну зустріч для 3-х груп американських вчителів, на якій разом з українськими перекладачами ми могли б обговорити всі питання.

Хліб та сіль гостям

І ось 27 червня. Ми зустрічаємо дорогих гостей на Тернопільській землі традиційним хлібом-сіллю. Орієнтація, вважаю, вдалася:
— кожен американський вчитель отримав комплект уроків та методичні розробки до кожного уроку, кожен представник «корпусу» перекладачів — комплект уроків українською мовою;
— наш музичний керівник підготувала ноти пісень для Києва та Кременця.
Потім була робота в групах: вчителі та перекладачі зібралися по 3-х вікових рівнях — початковий, середній та старший. Разом зі своїми наставниками вони обговорили кожен Біблійний урок та можливі варіанти проектів до нього (Проектами ми називаємо все, що діти виробляють на уроках мистецтва). Під час роботи в групах американські вчителі мали змогу познайомитися зі своїми перекладачами — це дуже важливо, адже вони співпрацюватимуть 2 тижні!
Спланували ми і обидва вікенди. Під час першого «тернополяни» та «кременчани» відвідали Одесу, під час другого — Львів. Тернопільська група ще побачила Олеський замок — вражень було чимало! Вважаю, що в майбутньому можна спланувати більше таких спільних зустрічей, тоді всі ми могли б обмінятися набутим досвідом. І, як каже професор Опсал, якщо минулого року він привіз одну групу, цього року — вже три, то хто знає, наступного року їх може бути десять! Тернопільські вчителі з ним повністю згідні — Літні Біблійні школи дуже потрібні кожній Лютеранській громаді в Україні.

Професор зі студентами

Про це ми говорили на 2-ій Конференції вчителів Недільних шкіл УЛЦ ще в лютому 2001 року. Повірте — це дуже потрібна справа. Щодо перекладачів, то дехто з членів Тернопільської молодіжної групи могли б поїхати на 2 тижні і до Запоріжжя, і до Миколаєва, і до Севастополя, щоб допомогти з перекладом. Є над чим подумати, чи не так? Може нашим вчителям Недільних шкіл ще вдасться зібратися на свою наступну конференцію та обговорити ці та інші питання, яких назбиралося вже багато...
Ось і закінчився концерт. Квіти, сльози, фото на згадку. До побачення, друзі! До наступного літа!