“Біблійним принципом є те, що ми допитливо не
цікавимося природою Божою. “Людина не може побачти Мене — і
жити” (Вихід 33:20). Всі ті, що вірять: їхні свої особисті заслуги
їх спасуть, зневажають цей принцип і втрачають із поля зору
Посередника, Христа”. Далі Реформатор продовжує: “Правдиве християнське
богослов’я не вникає у природу Божу, але в Божу ціль і волю
у Христі, Якого Бог втілив у нашу плоть, щоб Він жив і помер
за наші гріхи. Немає нічого небезпечнішого від роздумування
над нічим незрівнянною силою, мудрістю та величністю Божою,
коли сумління перебуває у сум’ятті гріха. Так чинити означає
втратити Бога цілковито, тому що Бог стає нестерпним, коли ми
намагаємося виміряти та осягнути Його неосяжну велич”.
Ці слова певною мірою стосуються принаймні двох напрямків у
сьогоднішньому релігійному середовищі України: антитрінітаріанського,
та деяких християнських церков. До першого належать свідки Єгови,
мусульмани та подібні до них люди, які у гріховному сумлінні
намагаються, за словами Мартіна Лютера, “виміряти та осягнути
Його неосяжну велич”. Адже саме такі вчинки і приводять до ставлення
людського над Божим, людського розуму над Біблією, а отже і
до заперечення повної Божественності Ісуса Христа та Святого
Духа, а отже і до спотвореного розуміння Бога, як такого, і
до відречення від об’явленого Господа.
Відповідно і послідовники Жана Кальвіна втрапляють у незручне
становище суперечки зі Словом Божим, коли виходячи із подібного
принципу, що його критикує доктор Лютер, вони обмежують природу
Божу в Ісусі Христі, приписуючи виразним і чітким словам Господа
незрозумілість і навчаючи всупереч Христові, що у Господній
Вечері відсутні реальні тіло та кров Ісуса.
З огляду на це, яке велике благословення має Українська Лютеранська
Церква сьогодні, сповідуючи Бога Отця, і Сина, і Святого Духа,
одного Бога. Бога, Який є Творцем, Викупителем і Утішителем
усього сущого в цім світі! Яке щастя, що Він – наш Бог, Який
нас прощає, утішає і зміцнює через Своє Слово, і (неосяжна велич
Божа!) правдивими тілом і кров’ю Христа Спасителя у хлібі та
вині.
Реформатор – правий. Не зводьмо очей із Христа. Прагнімо збагнути
Божу ціль і волю у Христі. А “Стяг” буде вам, дорогі читачі,
у цьому добрим помічником!
