Я була покликана до служіння дияконесою УЛЦ 2001 року. Усвідомлюю велику відповідальність перед Церквою і Богом за обов'язки, які покладені на мене у цьому служінні. Бути першою – це дуже відповідально і, водночас, складно. Це служіння вимагає, окрім біблійного навчання в громаді, додаткового богословського навчання, яке я, на запрошення Єпископату, розпочала в семінарії Св. Софії у цьому році. Ці знання дуже необхідні мені і я прагну, з Божою допомогою, їх опановувати.

Хочу подякувати Єпископу В’ячеславу, пастирям, дияконам, служителям церкви, членам громад УЛЦ, працівникам, викладацькому складу семінарії Св.Софії і працівникам МБФ “Дар життя”, які допомагають мені у служінні. Без цієї постійної підтримки, уважного і доброзичливого християнського ставлення, важко собі уявити успіх цієї справи.

Як я почуваюсь на цій посаді? Я б сказала – як першовідкривач духовних скарбів Лютеранської Церкви. Чим більше я навчаюсь, тим більше розумію, що багато чого ще не знаю. Всі посади в Церкві існують для того, щоб виконувати головну місію Церкви – проповідування Євангелія в чистоті і правильне роздавання Таїнств відповідно до Божого Слова. Отож, всі посади в Церкві розглядаються в світлі концепції християнського покликання.

Як працівник Церкви я постійно працюю в місцях розташування “Медичної клініки на колесах ” МБФ “Дар життя”. Пацієнтами клініки є діти різних вікових груп, які приходять у супроводі батьків. Але наші першочергові пацієнти – це, насамперед, діти-сироти, інваліди дитинства, діти з певними вадами фізичного та розумового розвитку, діти з багатодітних родин, зі шкіл-інтернатів. Для усіх них я проводжу Біблійні заняття, навчальні бесіди про здоровий спосіб життя під гаслами: “Моє тіло – храм Духа Святого”, ”Основи повноцінного харчування дітей”. Я також постійно проводжу презентації про те, звідки до них прийшла ця безкоштовна гуманітарна медична допомога, а також про історію створення і роботу “Медичної клініки на колесах” на сучасному етапі, розповідаю про історію, відродження та місійну працю УЛЦ на теренах України.

Співпрацюючи з “Медичною клінікою на колесах”, я навчаю дітей – пацієнтів клініки, використовуючи Слово Боже та поширюю Добру Звістку про спасіння. Це навчання намагаюсь проводити в приємній, доброзичливій та заохочувальній атмосфері. Також прагну зацікавити дітей та їхніх батьків до подальшого вивчення Слова Божого в колі сім`ї.

Є багато випадків, коли Боже Слово приходить в сім'ю саме через дітей, які відвідують Недільну біблійну школу. Тому я заохочую дітей відвідувати Церкву, Недільну школу.

При клініці постійно діє виставка духовної літератури. Ми маємо можливість також подарувати цю літературу безкоштовно. Приємно побачити зацікавленість відвідувачів клініки християнським життям в громадах УЛЦ, яка відродилася зі здобуттям Україною незалежності.

Для того щоб робота виконувалась на належному рівні, я постійно готуюсь до проведення біблійних занять. Читаю Святе Писання, християнську літературу для поглиблення знань. Також слідкую за тим, щоб постійно мати для роботи необхідну кількість літератури, переважна частина якої – видання УЛЦ.

Бог допомагає мені зростати у вірі, в мудрості веде, захищає і оберігає на всіх життєвих дорогах. За це я постійно складаю молитву подяки моєму Господові.

Планую розробити тематичні розмальовки для дітей як додатковий матеріал для засвоєння Біблійних уроків за Старим та Новим Заповітами.

Бачу, як один з методів покращення проведення занять, застосовування в своїй роботі аудіо- та відеоматеріалів на Біблійну тематику.

Працівники клініки – це висококваліфіковані фахівці своєї справи, згуртований колектив однодумців, патріотів України та християн не на словах, а на ділі.

Християни не повинні сидіти за стінами своїх церков. Звісно, нам, поєднаним однією вірою в Спасителя, потрібне спілкування, підтримка і підбадьорення одне одного. Біблія каже: “Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закона Христового” (Гал.6:2). Ми повинні нести Христову любов словом і ділом за стіни церкви – всім людям, сповняючи настанову апостола Павла: ”Тож тому, поки маємо час, усім робімо добро, а найбільш одновірним!” ( Гал.6:10).