Минулого року автор цих рядків був вперше у Токма-
ку й цього разу побачив позитивні зміни, які стали-
ся з того часу. Значно зросла кількість людей, присутніх на
богослужінні, 22 людини, які прийшли славити Господа, отримати
відпущення гріхів та прийняти участь у Господній Вечері. Переважна
частина громади — молодь. У залі панувала тепла, домашня атмосфера.
Тішив очі чудовий одяг диякона Олександра Фещенка та читця Олександра
Лещенка
.
Олександр Фещенко
Після богослужіння я розмовляв з дияконом Олександром
Фещенком, який не тільки бере участь у їх проведенні, а й очолює
громаду. Як мені було відомо, нещодавно у Олександра народилася
перша дитина, з цього й почалася наша розмова.
— Олександре, як мені відомо, у тебе нещодавно народилася дитина.
Дозволь мені привітати тебе з цим, розкажи подробиці.
— У мене народилася перша дитина. Це видатна подія в житті моєї
родини, тим паче вона народилася 6 січня. Ми сиділи за святковим
столом, коли до нас прийшли колядники, щоб повідомити, що Христос
рождається. Раптом задзвонив телефон й мені повідомили, що у
мене народився син. В честь того, що він народився у Святвечір,
ми його назвали Святославом, щоб він прославляв Бога.
— Нехай Бог пошле тобі та твоїй родині здоров’я, терпіння, успіхів
у вихованні сина. А як пройшов минулий рік у Токмацькій громаді
УЛЦ, які події запам’яталися найбільше?
— Наша громада існує з кінця травня 2000-го року, коли відбулося
перше самостійне богослужіння. У грудні того ж року ми зареєструвалися
в державних органах. Пастир Сергій Зуєв, до якого ми звернулися
по допомогу, надав нам необхідну літературу, проводив богослужіння.
З Божої ласки, сьогодні у нашій громаді є конфірмовані. Минулого
року ми звернулися до міської влади з проханням про виділення
ділянки для будівництва церкви, й отримали позитивну відповідь.
У нас відбулися перші хрищення й перше вінчання, перша конфірмація.
Минулого богослужіння відбулося освячення вівтаря. Ми є єдиною
громадою Української Лютеранської Церкви, яка має вівтар. Його
ми замовили у майстра, який робить речі для православних храмів.
Він зробив нам також свічники та хрест.

Служіння у Токмаку Запорізької
області
— А чи було протягом минулого року чисельне зростання громади?
— Коли ми зібралися вперше, нас було вдвічі менше, ніж сьогодні.
Ми не мали недільної школи. За минулий рік нас стало вдвічі
більше, значно виросла й недільна школа. Основна маса тих, хто
поповнив нашу громаду є молоддю. Молодь енергійна, вона завжди
в русі, завжди щось робить, приводить своїх знайомих. Сьогодні
за списком нас 17 осіб. Всі вони є конфірмованими, або заявили
про своє бажання вивчити основи християнської віри й стати лютеранами.
Маємо 10 конфірмованих, 4 тих, хто готові до конфірмації та
3 особи, які ще вчаться.
— Як відбувався літній відпочинок дітей, членів громади?
— Наші діти були в таборі у Запоріжжі. Там відпочивали діти
з різних християнських громад. Наша молодь відпочивала у хатинці
під Бердянськом на Азовському морі.
— Які проблеми турбують вашу громаду якнайбільше?
— Ми хотіли б орендувати інше приміщення, бо зараз богослужіння
проводяться у залі Палацу культури. Часто під час сповіді, Святого
Причастя за стіною танцюють, співають, заважаючи нам. Ми б хотіли
зорендувати приміщення, де були б одні. Але в такому невеликому
місті, як Токмак, це нелегко зробити. Нам пропонують дуже великі
зали, які дорожчі, та й нам непотрібні. Приміщення для богослужінь
— наша головна проблема. Вона підштовхнула нас шукати земельну
ділянку для будівництва. Ми зверталися до влади, й отримали
відповідь, що нам дають землю, на якій ми зможем побудувати
те, що нам потрібно. Ділянка розташована в чудовому місці, в
самому центрі. Через дорогу розташований міськвиконком. Площа
ділянки складає 11 соток. Цю землю ми можемо отримати безкоштовно
в постійне землекористування. Зараз на ній знаходиться смітник,
тому влада бажає його позбутися. Наші проблеми є проблемами
росту, й з Божою допомогою ми вирішимо їх.
— Олександре, нехай Господь поблагословить вашу громаду на зростання
у Слові, успіхів тобі у служінні!