З 26 лютого по 1 березня у пансіонаті «Сокіл», розташованому в мальовничому передмісті Києва Кончі-Заспі, проходила Друга міжнародна конференція «Держава і Церква», організована Українською Лютеранською Церквою. В ній взяв участь гість із США, професор Дойчландер, професори та студенти Семінарії, пастирі нашої Церкви, представники Державного комітету України у справах релігій, керівники обласних управлінь у справах релігій, науковці, гості з лютеранських церков Молдови та Білорусі.

Державний комітет України у справах релігій репрезентувала група учасників, очолювана головою Комітету Віктором Бондаренком, який виступив із доповіддю «Пріоритетні напрямки державно-церковної політики України», в якій проаналізував стан церковно-державних стосунків в Україні, законотворчі проблеми, пов’язані з прийняттям нового закону, проблеми організації церковної освіти, викладання християнської етики. Інформацію голови Держкомітету доповнили начальники управлінь обласних державних адміністрацій, які описали ситуацію в різних регіонах України, включаючи Автономну Республіку Крим.

Доктор філософських наук, провідний науковий співробітник Інституту українознавства Національної Академії Наук України, зі Львова, Вікторія Любащенко познайомила присутніх з доповіддю «Протестантська візія держави та її конкретизація в Україні». Доповідачка, також відома українському читачеві як авторка популярної монографії «Історія протестантизму в Україні». Участь пані Вікторії в Конференції «додала вогню» в роботу, її виступи та коментарі жваво обговорювалися та викликали дискусії.
Ректор Української Лютеранської Богословської Семінарії Святої Софії, професор Давид Джей Веббер підготував фундаментальне дослідження на тему «Церква і держава, громада і Синод. З особливими посиланнями на церковний устрій Лютеранської Церкви у Нідерландах 16- 17 століть».
Проблемам перспектив розвитку релігійної освіти в Україні був присвячений виступ кандидата філософських наук Світлани Пилипенко.

Основним доповідачем на конференції був професор коледжу Мартіна Лютера в американському місті Нью-Алм Деніел Дойчландер, доповідь якого називалася «Світський уряд : Боже інше Царство». Хоча, на мою думку, це скорше був курс лекцій, який базується на книзі професора «Світський уряд: Боже інше Царство». Книга нещодавно побачила світ в українському перекладі, який здійснила Олена Дмитренко. Незабаром бажаючі зможуть познайомитися з точкою зору віросповідних лютеран на стосунки між Церквою та державою, які викладені у книзі. Український переклад побачив світ завдяки фундації «Лютеранська Спадщина». Презентація видання відбулася під час роботи конференції, після якої автор підписував примірники українського перекладу.

 

 

— Професоре, розкажіть, будь ласка, про те, що надихнуло Вас досліджувати тему взаємовідносин Церкви та держави?
— Ще під час навчання в університеті я зацікавився цією проблемою, розпочав вивчати праці Мартіна Лютера, присвячені взаємовідносинам Церкви та держави. Згодом, коли потрібно було вибирати тему дисертації, щоб отримати звання магістра, я вибрав ці стосунки. Після цього постійно цікавився цією проблематикою й згодом написав книгу.
— Професоре, у Ваших лекціях відчувається великий життєвий та викладацький досвід. Де Ви його набули, як застосовували під час роботи в США?
— Протягом чотирьох років я працював заступником директора лютеранської школи біля Мілвокі. Як заступник директора, відповідав за дисципліну. Одночасно виконував обов’язки одного з пастирів викладацького складу. Таким чином, я обіймав дві посади — певні обов’язки виконував як державний службовець, інші — як працівник Церкви. Тоді отримав дуже цікавий досвід балансування між обома посадами, маючи всього лише одну маленьку голову. Однак найцікавішим було те, що студенти прекрасно розуміли різницю. Особливо це відчувалося під час розмов, коли вони говорили зі своїм пастирем чи службовцем, який відповідав за їх дисципліну. Їхні батьки не дуже розуміли цю різницю, й це створювало певні проблеми.
— Під час перерви я розмовляв з учасниками конференції, й всі були одностайні в тому, що ваші лекції надзвичайно корисні й що вони дізналися з них багато нового. Я знаю, що Ви цікавитеся історією України та Росії, багато знаєте про це. Які Ваші враження від конференції, чи отримали Ви нову інформацію про Україну, чи дізналися про щось нове?
— Я маю два головних враження від конференції. Перше й головне, ваші пастирі дуже віддані Слову Божому, хоч і мають різний життєвий досвід. Друге враження пов’язане з представниками державної влади. Я завжди знав, що в Україні є державний орган, який займається справами релігійних організацій. Але я ніколи не здогадувався, наскільки він розгалужений, й як поширює свою діяльність, як по всій країні, так і в столиці. Це дуже відрізняється від ситуації, яка є в інших країнах. Для мене конференція була практичною освітою.
— Дуже дякую за Вашу участь у конференції, за чудові лекції та корисну книгу.