Вівторок

Київський вокзал. Поїзд Київ — Феодосія. Прощання з батьками і рідним містом. Разом з Єпископом В’ячеславом молитва до Отця Небесного.
В дорозі спілкувалися, співали, всюди лунав веселий сміх. Мріяли про море.

День перший

Здрастуй, Коктебель! Зупинка в оздоровчому таборі “Восход”. Після вечері і вдячної молитви — зустріч з морем і чайками, довгі обійми, радісні обличчя, гарний настрій. Вечір — екскурсія на плато Тепсень, історична місцевість, територія Карадазького заповідника.
Гора, де похований М.Волошин. Вечірня панорама Коктебеля, легкий туман, гори… Відчули “невловимий дух Країни Блакитних Пагорбів”.

День четвертий

Підйом. Похід на море, зарядка з Вадимом і море!!! Після ранкової молитви — сніданок.

Автобус та екскурсія в екзотаріум. Здивовані вигуки. Каракурт, скорпіон, павук — вовк та рухливий лемур!
Дельфінарій. Хвилюючі відчуття. Дельфіни не тільки танцюють і співають. Картина улюбленця дітей дельфіна Яші була продана на аукціоні за 150 гривень. Котики вміють рахувати — додавати і віднімати. Море задоволень і оплесків.

Важлива подія в житті — перехід через Чорну гору — Карадаг! Краса невимовна. 10 кілометрів пішки вгору. Незабутні враження. Відчуття прекрасного: світ величної гори — цінні трави, дерева і квіти, мудрі слова екскурсовода:

 

День тринадцятий

Сонячний день. Після тихої години — біблійні заняття з Вадимом.

Сонце, море, великі хвилі і, найголовніше, наш гість, Єпископ В’ячеслав. Відчуття радості, приємне спілкування.

Після вечері — свято, “День Валентина”, святкова пошта, конкурси, дискотека. Діти знайшли їжачка, всі були у захваті. Ввечері молитва і смачні кримські кавуни.
День чотирнадцятий. Понеділок
Ми у Коктебелі вже два тижні.
Підйом, молитва, сніданок. Екскурсія в Феодосію. Знайомство з наутілусами, черепашками і коралами — відвідання музею черепашок.

Спокійне море, буря на морі, схід сонця, небо і срібні промені — все це музей — галерея Айвазовського. Диво — картина — “Хождение по водам”. Придбання сувенірів.
В таборі — біблійний урок, молитва, підвечірок, прогулянка, чисте морське повітря.

П’ятниця, 24 червня

День Незалежності України. Святковий настрій. Вітання.
Море. Біблійний урок.
Після вечері — концерт. Пісні про рідну Україну. Аплодисменти і святкове частування.

Віторок

День від’їзду. Прощання з морем і з директором. Подяка Господу за відпочинок.
Вокзал. Готуємося до зустрічі з Києвом.

Середа

Київ. Знайомі і рідні обличчя, посмішки.
Вітаємо, Києве!

За три тижні в Коктебелі ми дуже звикли до наших вихователів, до цих чудових людей, які зробили наш відпочинок безтурботним і цікавим.

Ми звикли до Світлани Родіонівни Лещенко, яка ночами не спала — лікувала нас, допомагала, була нашою мамою.
Емілія Іванівна Зінченко — просто незвичайна людина, любила нас усіх, завжди посміхалася і так хвилювалася про наше здоров’я.

Лідія Миколаївна Лепеха — ну як її не любити? Від неї ми завжди чули тільки лагідні слова.

А Вадим Зінченко, який під час відпочинку був нашим духовним наставником, вів цікаві і повчальні уроки, молився з нами, а вранці проводив зарядку.
Благослови вас Господь!

Многая і благая літа вам, любі наші вчителі!