Ти побачиш яскраво-блакитне небо, ласкаве сонечко, зелену траву,
барвисті квіти… Недалеко розкинувся старий ліс, як безмежне
море, вкрите хвилями. В гарячий літній день він вабить тебе
прохолодою і приємною лісовою вологістю. У цьому лісі завжди
стоїть шум - рівний, протяжний, як тиха пісня без слів, як неясний
спогад про минуле. По вогких куточках високими стеблами тягнуться
зелені трави. А вгорі без упину лине лісовий гомін, наче невиразні
тихі зітхання. Все це дивує нас своєю довершеністю і красою.
Скільки потрібно було вкласти любові, тепла і ласки, щоб кожен
листочок, кожна квіточка, кожна тваринка мали свій власний неповторний
вигляд.
У всесвіті, у всьому, що наповнює землю, в кожній живій істоті
ми бачимо дивний доцільний порядок.
Декілька днів тому я зі своєю маленькою сестричкою вийшла на
прогулянку. Вона з великою цікавістю розглядала все навколо
і раптом її увагу привернула маленька мурашка. Сестричка довго
її розглядала, а потім здивовано запитала мене:
— Невже і цю маленьку мурашку створив Бог?
— Так, — відповіла я, — Господь — Творець усього, Він Своєю
Всемогутністю і Волею створив ангелів, природу і вінець усіх
творінь — людину.
“І сказав Бог: “Нехай земля вродить траву, ярину, що насіння
вона розсіває, дерево овочеве, що за родом своїм плід приносить,
що в ньому насіння його на землі”. І сталося так.” (1М,1:11)
На п’ятий день Господь створив живі істоти. Він сказав і води
наповнилися рибою, на деревах і в повітрі з’явилися птахи.
На шостий день за Словом Божим з’явилися на землі тварини:
вівці, корови, коні і різні звірі. В цей же день “Бог на Свій
образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка
та жінку створив їх” (1М, 1:27).
Ми з сестрою часто розмовляємо про Господа, я розповідаю їй
про дива, які творить Всемогутній Отець, а потім ми разом читаємо
Святу Книгу — Біблію.
Маленькі діти мають дуже сильну інтуїцію, єдине, чого їм бракує,
— вміння висловитися. Але якими ж вразливими є ці діти!
Дитина має від природи душевну чистоту, доброту, вміння дивуватися,
дитина є справжнім скарбом людства.
Можливо, доросла людина вже втратила дитяче сприйняття світу,
вже не шукає, не відчуває подиву чи надії.
Ісус сказав: “Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі,
що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам
відкрив” (Лк.10:21)
Ми християни і віримо у те, що все від Господа Бога. Проте
деякі вчені ще й досі стверджують, що пройшли мільйони років,
перш ніж наша земля стала такою, якою ми бачимо її сьогодні,
і що вони точно можуть визначити її вік.
Але коли ми звернемося до Книги всіх Книг — Біблії, то вже в
першій Книзі Буття прочитаємо, що світ створено протягом шести
днів. Книга Буття звертає нашу увагу, здебільшого, не на те,
як і в який час все відбувалося, а на те, чому саме це сталося.
В чому ж полягала мета Господа, коли Він створив нас?
Ми були створені, щоб прославляти нашого Отця, щоб управляти
землею й усіма живими на ній, розумно використовувати її дивовижні
ресурси. Задля нашого благополуччя і щастя, для того, щоб наше
життя було радісним і комфортним, Господь створив природу. Природа
— неоціненний Божий дар, який потрібно берегти й охороняти.
Природа — джерело енергії і здоров’я.
Ми повинні любити її, розвивати і дякувати Господу Богу за такий
прекрасний дарунок.
