Цьогорічний червень на Галичині видався дощовим і похмурим.
Дощ, який лив мало не щодня, завдавав чимало клопоту. Кременець
потопав у зелені дерев, котра від рясних дощів розкошувала різними
кольорами і милувала око. Але люди, втомлені непогодою, чекали
тепла. Надто багато справ були унеможливлені через дощ. Насамперед
– це продовження робіт по реконструкції церковної будівлі. Аварійний
стан стель вимагав якнайшвидшої їх заміни. Впродовж усієї весни
збирались необхідні матеріали – дерево, метал, цегла. Паралельно
з цим узгоджувались певні деталі самого проекту.
Вірні Кременецької громади приймали ак
тивну участь у всіх видах робіт, котрі не
вимагали спеціальної кваліфікації — вивозили сміття, складували
дошки, впорядковували територію довкола будівлі. Початок липня
втішив кількома днями сонячної погоди, які вдалося з Божою допомогою
використати для того, щоб цілком розібрати старий дах і перекриття.
А потім знову пішов дощ і будівлю від нього в прямому смислі
рятували, як могли – накривали брезентом, черпали і виносили
воду, яка заливала все підряд... Молились за добру погоду...
І Господь дав її. Невдовзі прийшло справжнє літо – з сонцем,
спекотою, довгоочікуваними погожими днями. Треба було використати
кожну годину. Будівельники розпочали роботи по реконструкції
даху. Невдовзі кременчани, вже могли бачити нові дерев’яні крокви.
Металеві каркаси під куполи церкви спершу зварювались на землі.
Потім їх потрібно було за допомогою крана закріпити нагорі.
Ця подія припала на 19-20 липня... Монтажникам довелось працювати
два дні, щоб підняти за допомогою крана важкі металеві конструкції
і встановити їх.
У нинішньому вигляді будівля вже дедалі менше нагадує світську.
А як вбереться у куполи, то прикрасить собою усе довкілля. За
ходом будівельних робіт впродовж цих напружених місяців слідкували
посадові особи Єпископату УЛЦ, вірні громад УЛЦ. Єпископ УЛЦ
В’ячеслав Горпинчук разом з проф.Д.Лоренцом двічі відвідали
Кременець протягом червня - липня. Пастир Грегорі Салстром,
котрий на той час перебував у Кременецькій громаді, прилучившись
разом з сином та дружиною до навчання дітей у Літній Біблійній
Школі, чимало часу сам провів біля церковної будівлі, ознайомлюючись
з ходом робіт, щоденними перипетіями, труднощами і радощами
цього проекту.
Не зважаючи на все, червень і липень цього року для Кременецької
громади видались рясними на Божі благословення: понад 160 дітей
відвідали заняття Літньої Біблійної Школи, Медичні клініки на
колесах надали безкоштовну допомогу сотням дітей. Вірні громади
намагаються працювати на будівлі майбутньої церкви на славу
Божу, зберігаючи у серці слова Писання: “Коли дому Господь не
будує, даремно працюють його будівничі при ньому!” (Пс.126:1).
Попереду ще багато справ. Закінчення найнеобхідніших робіт на
будівництві вимагатиме чималих зусиль пастиря та вірних громади,
будівельників. А нині перше маленьке свято – встановлення п’яти
каркасів під куполи. Дяка Богові за Його опіку та поміч. І нехай
Він поблагословить також інші громади нашої Української Лютеранської
Церкви, щоб усе, що ми разом робимо, було добрим в очах Його
і могло принести Йому радість та втіху. Soli Deo Gloria!
Фото. Адміністратор “Думок про Віру” Ґ.Салстром і диякон В.Андрейчук
обговорюють хід робіт із реконструкції приміщення церкви у м.Кременці
