Шановна редакція часопису " Стяг",
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Звертаюсь до вас із листом і дуже вдячна вам за працю, яку ви вкладаєте в цей часопис, але хотіла б бачити там сторінку "нам пишуть", де могли б ми, християни, поділитись своїми радостями і незгодами, розказати, як Бог допомагає нам в житті.

Я недавно приєдналася до євангельської лютеранської громади. Часопис мені подобається, і я хотіла б поділитися своїми враженнями, міркуваннями з приводу тієї великої справи, якою ви за велінням Всевишнього так успішно займаєтесь.

Звертаюся до вас, бо й мені далеко не чужі віра в Бога і Біблія. Я чудово усвідомлюю те значення, яке вони мають в нашому повсякденному невлаштованому житті. Незважаючи на те, що за своїми релігійними переконаннями я вважала себе греко-католичкою, як властиво і переважна більшість мешканців нашого західно-українського регіону, проте в душі своїй ставлюся з глибокою повагою до представників інших конфесій, угруповань. Я багато читала про Лютера і разом з своїм чоловіком шукала і знайшла цю церкву у Львові.

Пам'ятаю, коли вперше потрапила на Літургію, а після служби Божої пастир Олександр проводив біблійне навчання, я була в захопленні, — це людина, вибрана Богом. З якою любов'ю, впевненістю і повагою він доводить до братів і сестер у вірі Слово Боже, як хоче щоб все добре вкорінилося у наші серця, щоб ми повністю увірували і покладали свою надію на Бога.

Я з великою повагою слухала пастиря і вдячна Богу, що є такі Божі діти на землі, які вміють роз'яснити, дослідити Біблію і донести нам. Слово Боже, як відомо, завжди знаходить свою дорогу до серця та розуму переважної більшості всіх чесних людей на землі. Особливо актуально це, на мою думку, в наш непростий час, відколи Україна нарешті здобула найдорожче — реальну, вимріяну віками свободу. Свободу слова і свободу віросповідань.

Так, у кожного з нас в душі повинно бути щось святе, непорушне. Вічна Книга книг — Біблія виховує в нас найважливіші людські якості: чесність, доброту, порядність, почуття глибокої віри в Бога. Саме в цьому я вбачаю найбільшу цінність вашої справи, шановні брати, вашого невеликого колективу часопису "Стяг" для всіх християн. Тобто, виховну функцію вашого видання.

Мені близькі і зрозумілі ідеї, які ви проповідуєте. Все, що друкується на сторінках часопису, відзначається багатством художнього слова, чудове за змістом, вчить людей віруючих і не дуже, а особливо нашу сучасну молодь бути добрішими, милосердними, чутливими до болю чужого, щирими, любити Бога.

Хотіла б, щоб у часописі була сторінка для дітей, — вірші, молитви, оповідки. Завершуючи цей лист, прагну щиро побажати всім вам доброго здоров'я, нової, ще більшої творчої наснаги, нових цікавих публікацій на сторінках вашого часопису. Поширюйте віру свою і любов до Всевишнього у кожне людське серце.
Хай благословляє і милує вас Господь.

З глибокою повагою до авторського колективу редакції часопису "Стяг", Оксана Думич, Львівська громада УЛЦ.

Прошу надрукувати мого листа у вашому часописі.