Ми були дуже вражені всім. Я навіть не передбачав, що на Синоді буде так багато пастирів УЛЦ. Того дня, коли відбулось засідання Доктринального комітету, я був приємно подивований тим, як багато пастирів брали участь у ньому і як глибоко і зацікавлено розглядали кожну частину доктринального твердження. Ми побачили належним чином підготовлених чоловіків і добре озброєних усіма необхідними знаннями пастирів. І, як я гадаю, це було чудово! Очевидним і найважливішим був доктринальний аспект, і саме про це я думав насамперед. Друга важлива річ, над котрою я розмірковував, була та, як функціонували різноманітні комітети. Кожен учасник Синоду брав участь в роботі того чи іншого комітету і кожен мав певність щодо того, що відбувалось. Я також брав участь в засіданні бюджетного комітету (часом ми сміялись разом), і це нагадало мені засідання подібного комітету в будь-якій іншій країні світу. Точнісінько такими ж є засідання з питань бюджету, які ми маємо в Манкато, і саме такими вони є зазвичай, немає значення, де вони відбуваються. Мені сподобалось харчування в готелі.

Олег Юхименко. Як Ви оцінюєте факт швидкого зросту УЛЦ? Ви припускаєте, що в цьому може бути щось помилкове, на кшталт того, що кількість не завжди означає якість чи ще щось?

Професор Гейлін Шмелінг. Ніхто ніколи не має нічого проти зросту. І мені видається, що також ви маєте бути щасливі з того. Це те, що ви поціновуєте і за що дякуєте Богові. Водночас з цим (і це не є негативним), слід пам'ятати про покладену на вас відповідальність. За рік ви самі будете пастирем... І це надзвичайно важливо, щоб пастир належно тренував, катехізував і навчав кожного члена громади. Тут не повинно бути поспіху, так щоб кожна людина належно зростала і була віддана громаді, мала той самий запал і зобов’язання в роботі на Божій ниві. Тобто, радше я би говорив не про негативне як таке, але про відповідальність у пастирській роботі — щоб пастир мав певність щодо належного навчання кожного, хто приходить до громади. Пам’ятаймо про те, що трапилось в Церкві в часи імператора Костянтина...
Є також інші речі, на котрі слід звертати увагу, як от — стосовно зразка мислення пастирів, котрі готуються в семінарії. Якщо у вас є пастирі, які приходять після здобуття освіти в інших навчальних закладах, навіть якщо це інша конфесійна семінарія, — ви повинні бути певні, що всі ви думаєте так само, коли йдеться про доктринальні та практичні справи. Словом, вам слід пильнувати за цим. Звісно, є ситуації, пов'язані з адіафорою у випадках зі звичаями, — ви розумієте, що я маю на увазі.

Олег Юхименко. Ще одна річ, про яку я хотів би вас запитати: місце Вашої роботи, напрямки діяльності і т.п. — окрім того, що викладено в отриманій від Вас брошурі?

Професор Гейлін Шмелінг. Хотів би додати, що окрім того, що будучи Президентом семінарії, я задіяний також в Доктринальному комітеті Синоду. Маю двох синів. Один з них навчається у семінарії, інший навчатиметься наступного року. Моя дружина — вчитель лютеранської школи. Ми маємо парафіяльні школи при церквах, саме там вона навчає студентів.

Олег Юхименко. Які Ваші враження про Україну? Чи Ви вперше тут?

Професор Гейлін Шмелінг. Я тут вперше. Люди дуже дружньо налаштовані до нас. Всюди, де ми тільки були, нам приділяли належну увагу. Мені подобалось всюди, де я був. Архітектура досить унікальна. Я був заінтригований краєвидами з куполами церков, з-поміж яких Свята Софія і Лавра. Я ніколи не був в опері і мені було дуже цікаво побувати на одній з вистав. Потяг до Тернополя був комфортним, і я непогано відпочив. Приємно вразили будівля семінарії Св.Софії у Тернополі і самі студенти. Я не знав, що ви орендуєте приміщення для навчання. Студенти подивували високим рівнем знань.

Олег Юхименко. Що б Ви, як людина з досвідом, хотіли побажати нашій церкві загалом і семінарії зокрема з огляду на перебіг речей, пов'язаним зі зростанням УЛЦ. Адже, навіть маючи досвідчених професорів семінарії, ми не забуваємо й про те, якою була наша країна ще в недалекому минулому, — я маю на увазі атеїстичне підґрунтя. Час від часу нам доводиться скоювати певні помилки.

Професор Гейлін Шмелінг. Звісно, церква і семінарія повинні докладати зусиль, щоб мати високоосвічене священство, котре якомога краще знає грецьку та єврейську мови і цілковито вкорінене у біблійних доктринах та віросповіданнях церкви. Важливим є знання також латини та німецької, бо існує багато праць отців церкви, написаних саме на цих мовах. Половина праць Лютера написані латиною, інша половина — німецькою. Або візьмімо, наприклад, наступне покоління богословів — більшість праць Хемніца написані латиною, деякі — біля третини, — німецькою. Лютеранська Церква, як вам відомо, завжди наголошувала на тому, що в неї було три лідери — Лютер, Хемніц і Герхардт, і четвертого немає. Втім, я не певен на рахунок четвертого... може бути і четвертий. Дехто пропонує четвертим Квіндстедта, інші — Калова, але ці перші три є незаперечні. Знову ж таки, більшість богословських праць Квіндстедта написані латиною, а пастирських — німецькою. Від наших студентів вимагається знання лише грецької та єврейської мов, однак латина і німецька були б дуже помічні для тих, хто спробував би їх опанувати.
Стосовно побажань церкві, — я би звернув увагу на дві речі. Церква завжди повинна за всім пильнувати і бути певною щодо доктринальної чистоти. З іншого боку, церква повинна ширитись. Між цими двома речами інколи трапляється напруження. Ми, бува, надто переймаємось доктринальною чистотою і забуваємо про зріст церкви. Часто можна дійти до крайнощів, однак лютеранським підходом є триматись якомога ближче середини з огляду на ці два аспекти. Це надзвичайно важливо.

Олег Юхименко. Щиро дякую Вам, професоре, за змістовну розмову. Було дійсно чудовою річчю дізнатися про Вашу думку стосовно того, що означає бути богословом і лютеранином загалом. Нехай поблагословить Вас Господь.