“Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на страчення хилиться, — хіба не підтримаєш їх?”
(Пр. 24:11)

“Завдяки волі Божій, Його милосердю і великій ласці, Севастопольська філія Міжнародного благодійного фонду “Дар життя” існує вже кілька років, усього кілька років... Здається, так мало, але і так багато. Адже за цей час консультантами нашого фонду проведені сотні, тисячі зустрічей, бесід, презентацій, консультацій. Але ж за кожною такою зустріччю стоїть чиясь доля, можливо, чиєсь життя.
Я щаслива, що саме мене Господь вибрав для цього служіння. Скільки людського горя, болю, страждань мені довелося побачити і пережити... Дуже рідко нам доводиться зустрічатися з благополучними і щасливими людьми. Частіше приходять люди знедолені, роздавлені нашим суєтним повсякденним життям, що втратили надію. І так приємно подарувати їм цю надію, розповісти про велику любов і милосердя нашого Господа, що любить і хоче врятувати кожного з нас.
“І оце Його заповідь, щоб ми вірували в Ім’я Сина Його — Ісуса Христа, і щоб любили один одного, як Він нам заповідь дав!” 1 Ів. 3:23
Але, на жаль, ми не завжди виявляємо цю любов до свого ближнього, до своїх дітей.
Щоранку нам доводиться зустрічатися з жінками, що збираються на операцію по перериванню вагітності...
“Не вбивай” — говорить заповідь Закону Божого, цією заповіддю забороняється вбивство.
Життя людини є безцінний дарунок Господа і ніхто з людей не має права розпоряджатися цим дарунком на свій розсуд. Ця заповідь Божа, поза всяким сумнівом, стосується і ненароджених дітей. Здавалося б, усі знають про це, але, ставши перед вибором, часто чи то забувають, чи не хочуть про це пам’ятати.
Багато хто з тих, хто йдуть в абортарій, роблять це несвідомо. Хто через незрілість молодого віку, через незнання, хто під впливом збігу певних миттєвих обставин... Багатьом зручніше думати, що “там ще нічого немає”... адже ж вони не бачать свого чарівного і такого тендітного маляти, життя якого вже почалося, тому що було дароване йому Богом при зачатті... Адже очима цього не побачиш, тому що вони заховані під серцем матері. Бог не знайшов кращого місця для захисту тендітного людського життя. Але сьогодні і це не рятує.
Часто у важкій ситуації поруч не виявляється людини, котра може сказати правду, пояснити, надати моральну, а може і матеріальну підтримку. Іноді буває досить доброго погляду і слова, розуміння і живої участі для того, щоб зупинити, відвернути людину від вбивства своєї власної дитини. Як мало і як багато...
Я іноді думаю, у чому ж зміст мого життя? Напевно, у цьому служінні. Я думаю, що якщо навіть тільки одне життя буде врятоване волею Божою при нашій участі – тоді життя моє не безцільне.
А скільки життів вдається врятувати нашим консультантам під час зустрічей і бесід з підлітками, юнаками і дівчатами? Скільком лихам запобігти? Я завжди молю Господа дати мені мудрості і зуміти достукатися до кожного серця, посіяти зернята віри в ньому.
Наша Севастопольська філія МБФ “Дар життя” існує усього кілька років і за цей час було проведено сотні, тисячі зустрічей і бесід. Більш п’ятдесяти дітей народилися в результаті наших бесід з жінками, коли ті збиралися умертвити їх за допомогою аборту. А про скількох ми навіть не знаємо...
Ми співпрацюємо з Центром Здоров’я, з Центром Соціальних Служб для молоді, з багатьма підлітковими клубами, школами, інтернатами, намагаючись донести до людей Добру Звістку, розповідаючи про людське життя як про великий дарунок Творця.
Ми молимося за всіх жінок, які бідують і потерпають, надаючи їм посильну допомогу і розраду під час наших Біблійних занять, що проводяться щомісяця пастирем Олегом.
Адже ці люди так потребують духовної підтримки, розуміння і Божої милості. Ми молимося за всіх тих, хто організував і підтримує місію “Лютерани за життя” в Україні. Адже сказано: “хто грішника навернув від його блудної дороги, той душу його спасає від смерті та безліч гріхів покриває “ (Як. 5:20).
І я щаслива, що причетна до цієї великої, Богоугодної справи – порятунку і захисту людського життя, до донесення Доброї Звістки сотням тисяч стражденних душ.
Слава Ісусу Христу!”

“ Музика – це надзвичайний стан душі, це – нескінченний пошук і невтомна праця, це – моя професія, і саме вона привела мене до нашої Церкви. Тоді, 5 років тому, нас було 15 –20 чоловік, об’єднаних спільним бажанням пізнати Господа, заглянути в Його вікно божественного і правдивого розуму.
У Псалмах ми торкаємось душею Господньої любові – це певний найтонший порух серця, тихіший навіть від биття пульсу, і в цей момент наша душа стає прекраснішою. Ось в такому живому і різноманітному світі я жила весь цей час.
Але дивно влаштоване наше життя, воістину є люди, дні, навіть миті, що здатні психологічно й емоційно переважити; стати поворотним моментом у житті, визначити надалі нашу долю, рід занять. Так сталося і зі мною. Останній запис у моїй трудовій книжці: консультант МБФ “ Дар життя”.
Дар життя – чудове словосполучення, це — прекрасна музика слів, це – добро, правда, любов. Говорять, що добро, любов самі по собі шлях знайдуть, але я думаю, що для цього іноді потрібний поводир.
Консультант – це не професія, це – спосіб життя, це – завжди сходження, де неможливо сховатися, закритися надуманими емоціями.
Щоранку в жіночій консультації розмовляю з жінками, що йдуть на переривання вагітності, завжди прошу Господа відкрити моє серце для кожної з них. Більшість жінок розцінюють аборт як щось повсякденне, можливо, як певну тимчасову проблему, що вирішується дуже просто, — через сплату 117 грн. І все! Вони, як правило, дуже категоричні, не хочуть впускати у свою душу, у свій світ, відгороджуючись байдужністю.
“Болить” душа, коли на аборт приходять зовсім ще діти, приховуючи свою вагітність від батьків. За зовнішньою дорослістю ховаються налякані, надламані дитячі душі. Здобувши деякий сексуальний досвід, вони цинічно та у перекрученому вигляді сприймають навколишнє життя.
Особливо жахливо, коли матері самі приводять своїх дівчаток на аборт, вирішуючи їхню подальшу долю. Розмова з ними – це завжди іспит для мене. Ми начебто знаходимося на різних планетах: вони не чують мене, а я не можу зрозуміти їх.
Коли я бачу таких жінок, жорстоких і нібито таких, що “турбуються” про майбутнє своїх дітей, мене завжди мучить одне питання: на чому, на якій петельці тримається їхня душа? Адже повинна ж існувати якась краплина любові, без якої ніяка людина не може існувати?
Однак є жінки, що ставляться до аборту, як до тяжкого іспиту, як до величезного гріха. Вони дуже каються, почувають себе заручницями безгрішшя, незнання, невпорядкованості, непотрібності в цьому житті. З деякими потім зустрічаємося в офісі. Вони хочуть просто виговоритися, розповісти про свої жалі. Я думаю, що при всій швидкоплинності нашого життя, вкрай важливо зупинитися, задуматися, як ти живеш ...
У центрі я працюю усього півроку, і це найважливіша робота в моєму житті. Я щаслива, коли випадково зустрівши на вулиці жінку, довідаюся, що вона вирішила зберегти дитину. Заради одного життя, врятованого для вічності, варто жити, трудитися, допомагати знайти Господа іншим людям.
Я абсолютно переконана в тому, що Світло є і буде в житті завжди, як би не змінювався світ: є в ньому краса, совість, надія, тому що з нами Господь, і Він любить нас. І є також прекрасні і щедрі люди, десь на іншому кінці світу, які безкорисливо допомагають нам. Спасибі та низький уклін їм від імені всіх наших жінок.
Коли ми навчимося усе робити в житті заради любові і з любов’ю, тоді ми навчимося приймати життя як щирий і безцінний Дарунок Господа!
Слава Ісусу Христу!”